- •Тема 1 : Лауреати нобелівської премії з економіки 2001-2010 рр
- •Тема 2 : Опис приватизації земельних ділянок громадянами України
- •Тема 3-4. Економіка виробництва молока в Україні
- •П ричини зниження виробництва молока
- •Чинники, які впливають на формування ринку молока та молочної продукції, можна розділити на дві групи:
- •С хема підвищення ефективності виробництва молока в Україні
- •Висновок
- •Список використаних інтернет – ресурсів
- •Тема 5: Порівняльний опис характеристик історії становлення грошової системи України та Німеччини
- •Тема 6,7 : Крива попиту, пропозицii , та цiни на землю в КиЇвськiй областi
- •Тема 8,9,10. Нові форми підприємницької діяльності в Україні
- •Тема 11-15. Енергоємність світового ввп та в україні
- •І нструменти підвищення рівня енергоефективності
- •Тема 16-17.Тіньова економіка в Україні: причини та шляхи подолання
- •Поточний стан
- •Чинники тінізації економіки
- •Необхідні реформи для детінізації української економіки
- •2. Реформа банківської системи
- •3. Реформа ринку праці.
- •Висновки
Тема 11-15. Енергоємність світового ввп та в україні
Рис.1. ВВП України на сьогоднішній день
Енергоє́мність валово́го вну́трішнього проду́кту — узагальнюючий макроекономічний показник, що характеризує рівень витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виробленого валового внутрішнього продукту. Одна з фундаментальних характеристик для економіки кожної країни.
В географічній структурі світу найбільшу енергоємність економік, як правило, мають сировинні країни, що володіють значними запасамиенергетичних ресурсів. І навпаки — найменшу: розвинуті країни, здебільшого імпортери ПЕР. Обчислювати енергоємність економік нетто-експортерів паливно-енергетичних матеріалів за допопогою вище згаданого розрахунку енергємності ВВП, досить проблематично і сумнівно, так як в структурі ВВП даних країн значну частку займає власне експортна виручка від реалізації ПЕР, що ускладнює оцінку нергоємності ВВП. Тому для оцінки енергоємності економік значних експортерів ПЕР ряд економістів радять використовувати показник споживання ПЕР на душу населення.
Рис.2. Порівняння ВВП світу та України
Енергоємсність ВВП держав нетто-імпортерів паливноенергетичних ресурсів у 2010 році.
Польща— 0,13
Німеччина — 0,108
США — 0,155
Франція — 0,117
Китай — 0,23
Японія — 0,116
У Європі найбільшу енергоємність ВВП мають країни колишнього Радянського Союзу. Висока енергоємність ВВП цих країн є наслідком екстенсивного розвитку економік в комуністичний період і як наслідок певної технологічної відсталості, незадовільної галузевої структури національних економік та структури імпортно-експортних операцій, впливу «тіньового» сектора. Така ситуація об'єктивно обмежує конкурентоспроможність виробництв і лягає важким тягарем на економіку.
Рис.3. Динаміка ВВП України та світу
Рис . 4. Енергоємність ВВП
Найбільше споживання первинної енергії економікою України зафіксовано ще в радянські часи, в 1990 році — 269,1 мільйонів тонн енергії в нафтовому еквіваленті (т. н. е.). В цей рік УРСР споживала:
63 млн тонн нафти
124 млрд метрів кубічних природного газу
близько 160 млн тонн кам'яного вугілля.
76 ТВт/год. ядерної енергії
10,7 ТВт/год. гідроенергії
0,1 млн.т. н. е. інших видів енергії.
У 2009 світова фінансова криза викликає рецесію і в Україні, й ще більше падіння споживання енергії. До мінімального значення з часів відновлення Україною державності: 112 млн тонн. нафтового еквівалента. У 2010 році споживання зросло до 118 т. н. е., в структурі переважає:
11,1 млн тонн. нафти.
52 млрд метрів кубічних природного газу
72 млн тонн. кам'яне вугілля
89,2 ТВт/год. ядерної енергії
13 ТВт/год. гідроенергії
0,5 млн т. н. е. інших видів енергії.
Рис.5. Питома вага сектора економіки в потенційному електрозбереженні
З точки зору споживання первинної енергії Україна займає 20-ту позицію у світі - споживши 118 млн./тонн енергії у нафтовому еквіваленті (н.е.) в 2010 році - в той час як її економіка займає лише 40 місце з точки зору загального розміру. Обсяг енергії, що використовується для виробництва одиниці товарів і послуг, досі у 3,8 рази перевищує середнє значення для Європейського Союзу.
На рівень енергоефективності України впливають такі основні чинники:
недосконала структура промислового виробництва зі значною питомою вагою застарілих енерговитратних технологій;
високий рівень фізичного та морального зношування основних виробничих фондів промислових підприємств;
значні втрати енергоресурсів;
низький рівень впровадження енергоефективних технологій та використання альтернативних джерел енергії, насамперед, через обмеженість коштів як на промислових підприємствах, так і в бюджетній сфері;
недосконалість правової та законодавчої бази щодо стимулювання впровадження інноваційних енергоефективних технологій.
