1929Р-остаточна перемога й.Сталіна над ленінською гвардією, початок утверджен- ня режиму особистої влади й.Сталіна-безкровний переворот.
Індустріалізація.
Індустріаліза́ція в СРСР — це комплекс заходів з прискореного розвитку промисло- вості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років. Проголошена XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.).
Основні причини індустріалізації:
необхідність забезпечення економічної незалежності СРСР, ліквідації відсталості країни;
Потреби зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;
Розширення соціальної бази для диктатури пролетаріату
Хід індустріалізації:
не маючи змоги одержати іноземні позики Сталін і його оточення почали швидкими темпами розвивати важкупромисловість за рахунок перекачуван- ня в неї коштів, що нагромадилися в сільському господарстві, легкій промис- ловості, торгівлі (за рахунок «ножиць цін»)
індустріалізація здійснювалася на протязі двох перших п'ятирічок:
І-1928/29—1932/33 pp.
ІІ-1933-1937 р.р.
З двох варіантів плану(відправного і оптимального) за основу було взято оптималь- ний. Крім того, за вказівкою Сталіна, оптимальний варіант був скоригований в бік збільшення за окремими пунктами.
поява нового господарського механізму-3 складові
Директивне планування Висока централізація Система главкізму
переважний розвиток промисловості групи «А»
щоб піднести активність трудящих при мінімальному матеріальному заохо-
ченні, гострому дефіциті товарів народного споживання, більшовики органі- зували в широкому масштабі соціалістичне змагання (1928р)
В 1935р.-на шахті «Ірміно-Центральна» шахтар Олексій Стаханов перевиконав норму в 14 разів-стахановський рух
головними джерелами накопичення коштів для індустріалізації стали: -«перекачування» коштів із села в місто;
- із легкої та харчової у важку промисловість;
-збільшення прямих і непрямих податків; внутрішні позики;
-випуск паперових грошей, не забезпечених золотом;
-розширення продажу горілки;
- збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;
джерелами індустріалізації стала фактично неоплачена праця робітників і особливо селян; експлуатації багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГУ;
надвисокі темпи індустріалізації, які пояснювалися керівництвом СРСР необ- хідністю зміцнення обороноздатності країни перед зростаючою зовнішньою загрозою
режим економії:скорочення витрат, прискорення обороту коштів, зниження собівартості продукції, раціоналізація виробництва «добровільно-примусові» позики у трудящих
Наслідки індустріалізації:
створення могутньої індустріальної бази, що за окремими показниками виве- ла Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати про- мислову продукцію 12 гігантів : «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіж -сталь», ХТЗ (1931).Дніпробуд (1932)
змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства, велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість
Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни
індустріалізація здійснювалася за рахунок селян
супроводжувалася масовими репресіями-Шахтинська справа-1928р.
урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми
посилилася централізація управління промисловістю
утвердилися командно-адміністративні методи управління;
було взято курс на мілітаризацію промисловості
зник матеріальний принцип стимулювання праці.
запровадження карткової системи
Колективізація.
Колективіза́ція-створення великих колективних господарств на основі селянських дворів.
Причини колективізації:
хлібозаготівельна криза 1928\29років (щоб цього не повторилося необхідно сворити механізм відбору ув селян хліба за безцінь)
крупні селянські господарства більш рентабельні
необхідність посилення обороноздатності країни
за рахунок пролетарізації селянства збільшити соціальну базу для диктатури пролетаріата
Фактично, метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне пану- вання на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалі- зувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення
Види колективних господарств:
товариства спільного обробітку землі (ТСОЗи) - колективізувалися лише посіви;
артілі - колективізувалися посіви та майно, але залишалася присадибна ділянка та необхідний для її обробітку живий і неживий реманент;
комуни - селянські господарства повністю розчинялися в колективному.
Хід колективізації: