1908 Р.- багато діячів національного руху об'єдналися незалежно від партійних програм у міжпартійний блок туп (Товариство українських поступовців).

-1911р.-справа Бейліса 12 березня 1911 р. у Києві був убитий 12-літній хлопчик Андрій Ющинський. Для поліції незабаром стало ясно, що це справа рук злочинницької зграї. Однак власті оголосили це вбивство «ритуальним», здійсненим начебто євреями з метою виконання релігійних обрядів. У вбивстві було обвинувачено прикажчика цегель- ного заводу М. Бейліса. На захист Бейліса виступила передова громадськість (Горький, Короленко та ін.), демократична преса, робітники влаштували в Петербурзі, Юзівці, Києві, Одесі та інших містах страйки протесту проти суду над Бейлісом, У 1913 р. присяжні виправдали Бейліса. Як писав чиновник Департаменту поліції, процес Бейліса став «поліцейською поразкою» царизму.

Столипінська аграрна реформа (1906-1911)

Мета реформи:

- щоб відвернути селян від революційної боротьби, зміцнити в них відчуття влас- ності і сприяти інтенсифікації сільського господарства ,сприяти збільшенню випус- ку сільськогосподарської продукції

- завдяки виникненню цілого прошарку «міцних і сильних» селянських господарств уряд одержував нову опору на селі

1) Зруйнування селянської громади (общини).Одержуючи надільну землю у власність, селянин мав можливість об'єднати свої ділянки в одну -так званий відруб- і або залишав- ся на старому помешканні, або виселявся на хутір, побудований на власній землі.

2) Значна роль у насадженні хуторів і відрубів відводилася Столипіним Селянському поземельному банку. Він скуповував за високими цінами землю у великих землевлас- ників, подрібнював її на ділянки і на пільгових умовах продавав селянам

3) переселенський рух-виходячи з общини, чимало селян продавали землю й руша- ли за кращою долею до Сибіру,Далекого Сходу, Казахстану, Північного Кавказу

(~1 млн. переселенців). Майже четверта частина переселенців повернулася в рідні місця й поповнила лави безземельного сільського пролетаріату. 

Значення реформи:

-прискорювала розвиток капіталістичних відносин на селі: внаслідок руйнування общини створювалася буржуазна земельна власність, усувалося черезсмужжя, по- силювався процес концентрації земель у руках заможних селян, збільшувалося застосування сільськогосподарських машин, добрив, підвищувалася врожайність і товарність сільсько- го господарства, з диференціацією селянства розширювався внутрішній ринок

-в цілому аграрна політика Столипіна не досягла поставленої мети -не забезпечила створення твердого буржуазного ладу на селі, бо зберегла економічну основу кріпос- ницьких пережитків -поміщицьке землеволодіння. Вона не створила для царизму широкої, міцної соціальної опори на селі в особі заможних селян, бо поряд зі збіль- шенням чисельності заможних селян на протилежному полюсі виростала велика маса розорених селян-бідняків

У 1910 р. після тривалої депресії в Росії, в тому числі в Україні, почалося піднесення в промисловості, яке продовжувалося до початку першої світової війни в 1914 р. Воно було зумовлене розширенням внутрішнього ринку, зв'язаним з проведенням столипін- ської аграрної реформи, високими врожаями 1909 р. і 1910 р. нагромадженням та напли- вом капіталів у промисловість і збільшенням військових замовлень, будівництвом війсь- ково-морського флоту і залізниць, викликаними підготовкою до війни.