Ольга Кобилянська

1. Ольга Кобилянська перші свої твори писала мовою:

1. українською;

2. румунською;

3. німецькою;

4. російською.

2. Повість «Земля» О. Кобилянської належить до творів:

1. класицизму;

2. реалізму;

3. сентименталізму;

4. модернізму.

3. Повість «Земля» О. Кобилянська присвятила:

1. Наталі Кобринській;

2. Лесі Українці;

3. своєму батькові;

4. буковинській землі.

4. Словами «Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі» охарактеризовано героя повісті «Земля» Ольги Кобилянської:

1. Тодорику;

2. Василя Чоп’яка;

3. Михайла Федорчука;

4. Саву Федорчука.

5. Словами «нічого не мала, була убога, а лиш виставлена па гнів матері і штовханці брата» охарактеризовано героїню повісті «Земля» Ольги Кобилянської:

1. Докію;

2. Рахіру

3. Парасинку;

4. Анну.

6. Головна ідея повісті «Земля» О. Кобилянської:

1. порушення проблеми батьків і дітей;

2. роль землі в житті селянина;

3. оспівування почуття кохання;

4. з’ясування причин братовбивства.

7. Сусідній ліс, теля, місяць та зорі, обірвана струна на весіллі, закривавлені вогняні шмати з розжареними очима — усі ці поняття в повісті «Земля» є:

1. авторськими епітетами;

2. елементами пейзажу;

3. основними символами;

4. плодами фантазії героїв.

8. Біблійний образ Каїна втілює у собі герой повісті «Земля» Ольги Кобилянської:

1. Тодорика;

2. Івоніка;

3. Григорій;

4. Сава.

9. Події в повісті «Земля» розгортаються в такій послідовності:

1. пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — пригода із Сойкою і телям — одруження Анни з Петром;

2. пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — одруження Анни з Петром — пригода із Сойкою і телям;

3. випробовування наметів на морозі — пригода з марищем з розжареними очима — пригода із Сойкою і телям — одруження Анни з Петром;

4. одруження Анни з Петром — пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — пригода із Сойкою і телям.

Леся українка

1. Справжнє прізвище Лесі Українки:

1. Вілінська;

2. Кобринська;

3. Косач;

4. Барвінок.

2. Прочитайте уривок із вірша «Contra spem spero!» Лесі Українки.

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Віршовий розмір твору:

1. ямб;

2. дактиль;

3. амфібрахій;

4. анапест.

3. Прочитайте уривок із вірша «І все-таки до тебе думка лине...» Лесі Українки.

Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,

А тяжчого від твого не видали,

Вони б над ним ридали,

Та сором сліз, що ллються від безсилля.

Тип римування вірша:

1. перехресне;

2. суміжне;

3. кільцеве;

4. монорим.

4. «Чи не одиноким мужчиною на новочасну соборну Україну» Лесю Українку назвав:

1. Іван Карпенко-Карий;

2. Іван Франко;

3. Василь Стефаник;

4. Михайло Драгоманов.

5. Провідним мотивом вірша «Contra spem spero!» є:

1. сумніви щодо можливості одужання хворої молодої людини;

2. любов до рідного краю, його історії, традицій, культури;

3. місце митця в суспільному житті;

4. заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості.

6. Вірш «Contra spem spero!» побудований на:

1. оксиморонах;

2. порівняннях;

3. паралелізмі;

4. риторичних запитаннях.

7. Назва вірша «Contra spem spero!» Лесі Українки в перекладі з латини означає:

1. без надії сподіваюсь;

2. мовчати — кричати;

3. надія помирає останньою;

4. боротися до кінця.

8. У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу:

1. Поділля;

2. Полісся;

3. Слобожанщини;

4. Галичини.

9. Суперницею Мавки в драмі-феєрії «Лісова пісня» виступає:

1. Доля;

2. мати Лукаша;

3. Килина;

4. Русалка.

10. За дядька Лева й Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки) заступається через наміри Русалки їх залоскотати:

1. Перелесник;

2. Лісовик;

3. Водяник;

4. Мавка.

11. Бездуховність й обивательську обмеженість («Лісова пісня» Лесі Українки) утілено в образі:

1. «Того, що в скалі сидить»;

2. дядька Лева;

3. Лукаша;

4. Килини.

12. Слова Я маю в серці те, що не вмирає! належать («Лісова пісня» Лесі Українки):

1. Лукашу;

2. Перелеснику;

3. Мавці;

4. Русалці Польовій.

13. Прочитайте уривок із драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

І снилися мені все білі сни:

на сріблі сяли ясні самоцвіти,

стелилися незнані трави, квіти...

У цих рядках використано художній засіб:

1. анафору;

2. синекдоху;

3. алітерацію;

4. метонімію.

14. Перетворення людини на рослину (Мавки на вербу, Лукаша на вовкулаку) властиве фольклорному жанру:

1. думі;

2. баладі;

3. билині;

4. колядці.

15. Жанр феєрія можна означити словами:

1. музичний, музикальний, ритмічний;

2. чарівний, казковий, міфічний;

3. фантастичний, химерний, непересічний;

4. пригодницький, авантюрний, гострий.

16. Композиційну особливість драми-феєрії «Лісова пісня» вказано в рядку:

1. розгортання подій упродовж трьох років, кожен з яких різний за настроєм;

2. поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року;

3. порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій;

4. перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб.

17. У драмі-феєрії «Лісова пісня» порушені всі названі проблеми, КРІМ:

1. краси людських взаємин;

2. сутності щастя;

3. історичної правди;

4. людини й мистецтва.

18. Драма-феєрія «Лісова пісня» — зразок: