1. Сентименталізму;

2. бароко;

3. Реалізму;

4. неоромантизму.

Василь Стефаник

1. Василь Стефаник — представник:

1. Харківської школи романтиків;

2. «Руської трійці»;

3. Кирило-Мефодіївського братства;

4. «Покутської трійці».

2. Василь Стефаник прославився в українській літературі як майстер:

1. соціально-психологічної повісті;

2. психологічної новели;

3. історичного роману;

4. притчового оповідання.

3. Події в новелі «Камінний хрест» В. Стефаника відбуваються:

1. за часів кріпаччини;

2. після скасування кріпосного права;

3. наприкінці XIX — на початку XX ст.;

4. після більшовицького перевороту.

4. Репліка За цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ця земля не годна кілько народа здержати та й кількі біди вітримати належить:

1. Іванові Дідуху;

2. Катерині;

3. кумові Михайлу;

4. одному з односельців.

5. Новела «Камінний хрест» закінчується словами:

1. А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий;

2. [Іваниха] все рукою показувала в повітрю, як глибоко вона той поріг виходила;

3. Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук;

4. Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...

6. Символом розпачу від прощання з рідним краєм у новелі «Камінний хрест» є:

1. горб;

2. хрест;

3. танець;

4. камінь.

7. Кульмінацією новели «Камінний хрест» є:

1. пісня про загублені молоді літа;

2. розповідь Івана односельцям по хрест;

3. звернення Івана Дідуха до дружини;

4. танець Івана Дідуха з дружиною.

8. Композиційною особливістю новели «Камінний хрест» НЕ Є:

1. поділ на сім частин;

2. діалоги;

3. розповідь від першої особи;

4. розповідь про минуле Івана Дідуха.

9. Темою новели «Камінний хрест» В. Стефаника є:

1. смерть селянина від тяжкої праці на землі;

2. еміграція західноукраїнської родини;

3. тяжке життя селян в умовах кріпацтва;

4. доля жінки-матері в еміграції.

10. Новела «Камінний хрест» — твір:

1. реалістичний;

2. неоромантичний;

3. імпресіоністичний;

4. експресіоністичний.

Вороний, Олесь, Рильський, Сосюра, Тичина

1. Вірш «Арфами, арфами...» П. Тичини написаний:

1. ямбом;

2. Хореєм;

3. дактилем;

4. різними віршовими розмірами.

2. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»).

Арфами, арфами —

золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними...

В уривку наявні такі художні засоби:

1. епітет, інверсія, метонімія;

2. синекдоха, повтор, епітет;

3. інверсія, неологізм, оксиморон;

4. персоніфікація, неологізм, епітет.

3. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»).

Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

Для підсилення музичності в уривку використано:

1. анафору;

2. епіфору;

3. асонанс;

4. алітерацію.

4. Провідний мотив вірша «Арфами, арфами...» — це:

1. гімн весні як символу любові, життя й натхнення;

2. пробудження кохання у весняну пору;

3. прощання з холодною зимою;

4. захоплення співом гаїв навесні.

5. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини поєднано такі види лірики:

1. пейзажна й громадянська;

2. філософська й інтимна;

3. інтимна й філософська;

4. інтимна й пейзажна.

6. Прочитайте подані рядки («Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини).

Ви знаєте, як сплять старі гаї? —

Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов'ї...

«Я твій» — десь чують дідугани.

А солов’ї!..

В уривку наявні такі художні засоби:

1. риторичне запитання, оксиморон, персоніфікація;

2. персоніфікація, символ, анафора;

3. символ, риторичне запитання, синекдоха;

4. риторичне запитання, символ, персоніфікація.

7. Провідний мотив вірша «Ви знаєте, як липа шелестить...» — це:

1. замилування красою весняної ночі;

2. сум з приводу нерозділеного кохання;

3. оспівування краси природи;

4. світле й радісне почуття кохання весняної ночі.

8. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» все бачать крізь тумани:

1. гаї;

2. зорі;

3. солов’ї;

4. дідугани.

9. Прочитайте уривок з вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Вірш написаний: