- •Іван нечуй-левицький
- •Панас Мирний
- •Чіпку Варсниченка;
- •Іван Франко
- •М. Коцюбинський
- •Пригодницька;
- •Реалізму;
- •Жайворонки;
- •Залізна рука города.
- •Ольга Кобилянська
- •Леся українка
- •Іван Карпенко-Карий;
- •Сентименталізму;
- •Реалізму;
- •Василь Стефаник
- •Вороний, Олесь, Рильський, Сосюра, Тичина
- •Хореєм;
- •Хореєм;
- •Амфібрахієм;
- •Анапестом.
- •Рудченко;
- •Тобілевич.
- •Володимир Винниченко
Сентименталізму;
бароко;
Реалізму;
неоромантизму.
Василь Стефаник
1. Василь Стефаник — представник:
Харківської школи романтиків;
«Руської трійці»;
Кирило-Мефодіївського братства;
«Покутської трійці».
2. Василь Стефаник прославився в українській літературі як майстер:
соціально-психологічної повісті;
психологічної новели;
історичного роману;
притчового оповідання.
3. Події в новелі «Камінний хрест» В. Стефаника відбуваються:
за часів кріпаччини;
після скасування кріпосного права;
наприкінці XIX — на початку XX ст.;
після більшовицького перевороту.
4. Репліка За цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ця земля не годна кілько народа здержати та й кількі біди вітримати належить:
Іванові Дідуху;
Катерині;
кумові Михайлу;
одному з односельців.
5. Новела «Камінний хрест» закінчується словами:
А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий;
[Іваниха] все рукою показувала в повітрю, як глибоко вона той поріг виходила;
Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук;
Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...
6. Символом розпачу від прощання з рідним краєм у новелі «Камінний хрест» є:
горб;
хрест;
танець;
камінь.
7. Кульмінацією новели «Камінний хрест» є:
пісня про загублені молоді літа;
розповідь Івана односельцям по хрест;
звернення Івана Дідуха до дружини;
танець Івана Дідуха з дружиною.
8. Композиційною особливістю новели «Камінний хрест» НЕ Є:
поділ на сім частин;
діалоги;
розповідь від першої особи;
розповідь про минуле Івана Дідуха.
9. Темою новели «Камінний хрест» В. Стефаника є:
смерть селянина від тяжкої праці на землі;
еміграція західноукраїнської родини;
тяжке життя селян в умовах кріпацтва;
доля жінки-матері в еміграції.
10. Новела «Камінний хрест» — твір:
реалістичний;
неоромантичний;
імпресіоністичний;
експресіоністичний.
Вороний, Олесь, Рильський, Сосюра, Тичина
1. Вірш «Арфами, арфами...» П. Тичини написаний:
ямбом;
Хореєм;
дактилем;
різними віршовими розмірами.
2. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»).
Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними...
В уривку наявні такі художні засоби:
епітет, інверсія, метонімія;
синекдоха, повтор, епітет;
інверсія, неологізм, оксиморон;
персоніфікація, неологізм, епітет.
3. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»).
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Для підсилення музичності в уривку використано:
анафору;
епіфору;
асонанс;
алітерацію.
4. Провідний мотив вірша «Арфами, арфами...» — це:
гімн весні як символу любові, життя й натхнення;
пробудження кохання у весняну пору;
прощання з холодною зимою;
захоплення співом гаїв навесні.
5. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини поєднано такі види лірики:
пейзажна й громадянська;
філософська й інтимна;
інтимна й філософська;
інтимна й пейзажна.
6. Прочитайте подані рядки («Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини).
Ви знаєте, як сплять старі гаї? —
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов'ї...
«Я твій» — десь чують дідугани.
А солов’ї!..
В уривку наявні такі художні засоби:
риторичне запитання, оксиморон, персоніфікація;
персоніфікація, символ, анафора;
символ, риторичне запитання, синекдоха;
риторичне запитання, символ, персоніфікація.
7. Провідний мотив вірша «Ви знаєте, як липа шелестить...» — це:
замилування красою весняної ночі;
сум з приводу нерозділеного кохання;
оспівування краси природи;
світле й радісне почуття кохання весняної ночі.
8. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» все бачать крізь тумани:
гаї;
зорі;
солов’ї;
дідугани.
9. Прочитайте уривок з вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Вірш написаний:
