- •Формування статевих залоз у хребетних тварин
- •Розвиток сім’яників та внутрішніх статевих органів у ембріонів чоловічої статі.
- •Генеративна функція сім’яника
- •Під впливом тестостерону
- •Гени, що беруть участь:
- •В регуляції процесів диференціювання та функціональної активності яєчника приймають участь
- •Неотения
Розвиток сім’яників та внутрішніх статевих органів у ембріонів чоловічої статі.
Хромосомна детермінація статі відбувається при заплідненні. У – хромосома потенціальна детермінанта генетично чоловічої статі. Якщо генотип мігруючих в зачаток гонади первинних статевих клітин ХУ, в гонадних валиках починається експресія гену SRY до та під час диференціації гонад (Рис.) .
Рис. Статеве диференціювання. Регуляторни фактор TDF, що кодує Y-хромосома, індукує в індиферентних гонадах розвиток сімяників.
Гормони сімяників контролюють подальший розвиток ембріона чоловічої статі.
Внаслідок відбувається синтез білку SRY, що може змінювати конформацію ДНК та активує гомеобокс.
Білок Sry зв’язує певні ділянки ДНК та запускає транскрипцію інших генів, що приймають участь у формуванні клітин Сертолі.
Важливим є ген Sox9, який експресується у всіх самців хребетних тварин.
При відсутності генів Sry або Sox9, у XY- зародків ссавців:
замість сім’яників формуються яєчники,
замість клітин Сертолі – фолікулярні клітини;
замість клітин Лейдіга - клітини теки.
Таким чином білок SRY може ініціювати експресію біля 20 генів, що визначають розвиток сім’яників :
диференціацію клітин Сертолі та клітин Лейдіга ;
міграцію клітин мезонефросу в статевий валик; утворення судинної системи з клітин ендотелію з мезонефросу; тощо.
Первинні статеві тяжі продовжують проліферувати та занурюються в мезенхіму. => Потім вони зливаються та утворюють сітку внутрішніх статевих (медулярних) тяжів та більш тонку їх сітку на дистальному кінці сім’яника. => Cтатеві тяжі втрачають зв'язок з поверхневим епітелієм та відділяються від нього товстою білковою оболонкою. => первинні статеві клітини опиняються в тяжах в середині сім’яника.
Протягом ембріогенезу і в дитинстві до статевого дозрівання людини ці тяжі залишаються щільними, під час статевого дозрівання перетворюються на сім’яні канальці.
З клітин мезенхіми гонадного валику при каріотипі 46 XY диференціюються інтерстеціальні ендокринні клітини сім’яника плоду – клітини Лейдіга.
Під контролем гонадотропінів (хоріонічного та гіпофізарних) плоду вони синтезують тестостерон.
Отже наслідком наявності ХУ статевих хромосом в первинних статевих клітинах, які мігрують у статеві валики, є диференціювання будови гонад та утворення стероїдогенних клітин Лейдіга в інтерстиціальної тканині сім’яника та клітин Сертолі в медулярної частині сім’яника.
Внаслідок посиленої проліферації клітин, що мігрували з мезонефросу, => в зачатках гонад формуються клітинні тяжі та канальці, що поки що зв’язані з канальцямі мезонефросу => епітеліальні шари формують первинні статеві тяжі , які в подальшому будуть оточувати первинні статеві клітини. => Ці тяжі залишаються зв’язаними з з поверхневим епітелієм.
Строму гонад утворюють клітини мезенхіми.
Індиферентна гонада складається з двох частин:
кортикальної
медулярної.
Андрогени починають синтезуватися приблизно з 8 – 10 тижня внутрішньоутробного періоду.
Експресія гену SRY в клітинах Лейдіга приводить також до активації генів SF1 і SOX9 та синтезу факторів транскрипції, що стимулюють синтез та секрецію тестостерону ..
Інтерстеціальні клітини Лейдіга секретують
тестостерон під контролем хоріонічних гонадотропінів плаценти .
Пізніше та під час статевого дозрівання регулювати синтез тестостерону буде гіпоталамо – гіпофізарна нейросекреторні система
Функції тестостерону, що синтезується у ембріонів,
Забезпечує статеве диференціювання гіпоталамусу та формування органів статевої системи за чоловічим типом.
В дослідах на щурах показали, що при блокування секреції тестостерону на ранніх етапах ембріогенезу у ембріону чоловічої статі відбувається розвиток геніталій самок.
Якщо на цих стадіях розвитку ембріону майбутньої самиці ввести тестостерон, відбувається частковий розвиток геніталій самця. Шляхом дії статевими стероїдами на ембріонів риб отримують фенотипових самок з генетичних самців та навпаки.
Після стадії індиферентної гонади з початком синтезу тестостерону частина статевих тяжів перетворюється на сім’яні канальці, інша частина – в сітку сім’яника.
Первинні статеві клітини перетворюються в сперматогонії, між якими розташовані клітини Сертолі. Вони створюють мікросередовище , яке є необхідним для існування сперматогоніев .
Клітини Сертолі мають рецептори для взаємодії з ТДФ (тестіс-детермінуючий фактор), який раніше називали H-Y-антиген, закодований в короткої частині Y-хромосоми.
Його дія є в стимулюванні диференціювання індиферентної гонади в сім’яник шляхом формування сімяних канальців.
Дослідження на тваринах показали, що введення ТДФ самкам викликає утворення сімяних канальців у яєчниках.
