• Якщо первинні статеві клітини, що мігрують в індиферентну гонаду мають хромосоми ХХ, тобто У – хромосома відсутня,гонади залишаються недиференційованими до плідного періоду (12 тиждень), хоча в них знайдена активність генів WT1, SF1 і DAX1.

• При розвитку яєчників спочатку формується коркова речовина за рахунок вростання в них статевих шнурів від епітелію, що покриває статеві валики та поверхні первинної нирки(6-8 тиждень ембріогенезу). => з’являється мозкова речовина., що розвивається з мезенхіми та кровоносних судин => ниркові канальці первинної нирки та мезонефральні протоки атрофуються,

  • з мюллерових протоків утворюються маточні труби,

  • з злитих частин протоків утворюються матка та піхва (Рис.).

• Яєчники не відіграють визначаючої ролі в розвитку внутрішніх та зовнішніх статевих органів.

• Первинні статеві клітини в яєчнику багаторазово діляться шляхом мітозу та оточуються фолікулярними клітинами, формуючи первинні фолікули.

• Мезенхіма, що вростає в яєчники, розділяє статеві шнури на окремі острівці, що містять первинні фолікули з оогоніями.

• К 7 місяцям внутрішньоутробного розвитку мітотичний поділ оогоній припиняється., вони вступають у стадію малого росту та перетворюються в овоцити І порядку.

  • Біля них розташовується фолікулярний епітелій та утворюються примордіальні фолікули

  • Самі овоцити І порядку вступають в профазу редукційного ділення мейозу та знаходяться в неї до настання періоду статевого дозрівання.

• Отже в яєчнику новонародженої дівчинки є:

  • примордіальні фолікули, які містять овоцити І порядку

• В регуляції процесів диференціювання та функціональної активності яєчника приймають участь

  • гонадотропін гормони гіпофізу матері;

  • хоріонічний гонадотропін плаценти

  • власні гонадотропін гормони гіпофізу плоду.

 

• В ембріогенезі в яєчнику створюється оваріальний резерв - запас фолікулів, які здатні в подальшому нормально розвиватися та забезпечити овуляцію у відповідь на природні стимули або штучну стимуляцію гормонами.

• З 16 тижня ембріогенезу кількість стаевих клітин в яєчнику максимальна – біля 7 мільйонів

  • Починаючі з цього часу кількість фолікулів пстійнр зменшується за рахунок атрезії. Після пологів їх уже тільки біля 1 мільйона.

  • До віку першої иенструвції в яєчниках залишається 300000 фолікулів,

    • Більша частина вже загинула та замістилася сполучною тканиною.

  • В середньому протягом життя використовується біля 400 статевих клітин.

  • Встановлено , що в середньому після 37,5 років швидкість атрезії фолікулів зростає.

• Менопауза наступає внаслідок виснаження фолікулярного запасу яєчників.

  • У жінок з моменту утворення яєчників та до настання менопаузи гранульозні клітини в складі фолікулів яєчників продукують антимюлерів гормон .

  • Він може відігравати роль у відборі фолікула для подальшого його росту.

    • Рівень його дуже низький порівняно з чоловіками до пубертату.

    • Після настання статевої зрілості концентрація АМН повільно знижується до величин, які не можна визначити.

    • Вміст АМН у жінок корелює з кількістю антральних фолікулів, з віком він краще за все відображає зниження репродуктивної функції у здорових жінок., які чомусь залишаються фертильними.

    • Визначення вмісту АМН, інгібіну В та фоликулостимулюючого гормону на 3 добу циклу (потрійний тест) дозволяє контролювати репродуктивну функцію у жінок .  

 

 

• Лише з 6-го тижня набір хромосом надає дію на напрям подальшого розвитку зачатка статевої залози:

  • наявність в каріотипі Y-хромосоми призводить до проліферації і міграції медулярної частини і завершується формуваннямсеменника,

  • а набір XX - до проліферації і міграції кортикальної частини і завершується формуванням яєчника.

 

 

Рис. . Диференціювання статевих органів. А – індиферентні гонади; Б — формування чоловічої статевої системи; . В — формування жіночої статевої системи.  

 

Формування статевого тракту в ембріогенезі у людини визначається взаємодією генетичних, внутрішніх та зовнішніх епігенетичних факторів.

• Одним з епігенетичних факторів, що впливають на розвиток чоловічої статевої системи , можливо, є

  • фталати - ефіри та солі фталієвої кислоты (C6H4(CO2H)2) .

 

Етапи формування статевого тракту у людини  

Етапи  формування статевого  тракту	Индифферентна стадія	до 6 тижнів однакова для обох статей
	Розвиток гонади	Детермінується у зародків чоловічої статі генами статевих хромосом та аутосом, гонади диференціюються на 10 - 12 тижнях ембріогенезу
	Развитие внутренних  и наружных половых органов	За чоловічим типом - детермінуються факторами, які секретують сім’яники плоду, формуются з 12 по 20 тиждень ембріогенезу Яєчники не грають визначної ролі в розвитку внутрішніх та зовнішніх статевих органів. При агенезії або дисгенезії гонад внутрішні та зовнішні статеві незалежно від статевих хромосом завжди розвиваються за жіночим типом. При наявності в гонаді змішаного типу тканин виникають різні форми гермафродитизму

 

 

Формуванні зовнішніх статевих органів у зародків.

• Зовнішня статеві органи формуються з 12 по 20 тижні ембріогенезу.

• Основою розвитку є:

  • статевий бугорок,

  • лабиосакральні валики (бокові складки з двох боків від клоакальної мембрани ембріону, які розвиваються в мошонку або великі статеві губи)

  • урогенітальний синус.

• Зовнішні статеві органи також закладаються в морфологічно індиферентному вигляді,

  • в подальшому під дією тестостерону розвиваються в чоловічі геніталії;

    • при відсутності тестостерону – в жіночі.

• Тестостерон в цей період здатний до перетворення в більш активний андроген - дигідротестостерон (ДГТ) за допомогою ферменту 5- альфа редуктази .

 

Етапи

 

• Щілиноподібний отвір клоаки здувається завдяки набуханню сполучної тканини та утворює статеві бугорки.

• На задній поверхні статевого бугорка утворюється жолобок, що продовжується до клоаки.

• В подальшому бугорок подовжується та збільшується, жолобок поглиблюється та оточується з боків розташованими всередині від статевих бугорків статевими складками шкіри.

  • Такі утвори є однаковими зародків чоловічої та жіночої статі.

• Пізніше, починаючи з 4 місяца розвиток стає різним у плодів чоловічої статі:

  • У зародків чоловічої статі статевий бугорок значно подовжується та перетворюється на статевий член, при цьому навколо його кінцевого здуття(голівки) утворюється препуціальна складка.

  • Статеві валики поступово зростаються по середній лінії та утворюють виступ – мошонку, в яку в кінці ембріогенезу опускаються сім’яники.

  • Статеві складки по мірі поглиблення отвору сечостатевого синусу переміщуються в область статевого бугорка, сходяться над отвором та зростаються через порожнину сечостатевого синусу.

  • У плоду чоловічої статі під впливом андрогенів, що секретуються сім’яниками, статевий пагорбок з 10-11 тижня починає власний ріст та з нього розвивається голівка та стовбурова частина статевого члену.

  • З статевих складок , що оточують сечостатевий отвор , формується сечовипускний отвір .

  • Статеві валики розростаються та утворюють мошонку.

  • К моменту народження дитини сім’яники опускаються в мошонку.

  • Формування зовнішніх геніталій ембріону чоловічої статі відбувається нормально тільки при достатньо високої функціональної активності ембріональних сім’яників.

  • Низходження сім’яників з черевної порожнини в мошонку починається у 3 –місячного плоду та завершується к 8-9 місяцям.

 

• У жіночої статі:

 

• При розвитку плоду жіночої статі статевий бугорок перетворюється в клітор, у його основні відкривається уретра.

• Статеві складки перетворюються в малі статеві губи, статеві валики – у великі.

• Переддвір`я та нижні третина піхви утворюється з частини сечостатевого синусу, куди впадають зрослі мюллерові протки, що утворюють матку та піхву.

 

Рис. Розвиток зовнішніх чоловічих та жіночих статевих органів. Джерело: http://sq7.ru/c/878.html

 

Порівняння зовнішніх статевих органів у чоловіків та жінок.

 

 

 

 

 

Підсумок - етапи формування статевого тракту

Диференціація статі ембріону Джерело: http://bono-esse.ru/blizzard/Anatom/embriogenez.html

Етап формування	Зигота ХY	Зигота ХХ
	Чоловічі та жіночі статеві залози розвиваються з одного недиференційованого зачатку .
Індиферентний -  до 6-7 тижнів, однаковий для обох статей	На 3-4 тижні у ембріона з’являються перші ознаки гонад. На цієї стадії та до 6 тижнів гонади не диференціюються, морфологічно однакові у обох статей. Вони складаються з : клітин целомічного епітелію – зовнішній корковий шар мезенхіми – внутрішній мозковий первинних статевих клітин – гоноцитів, які мігрують в мозковий шар з жовткового мішку до 6-7 тижня На цієї стадії у зародка є обидві пари протоків : Мюллера та Вольфа. Область, яка охвачує закінчення сечових та статевих протоків – сечостатевий синус та зародкові частини, з яких розів’ються зовнішні статеві органи будь якої статі В мозковому шарі у подальшому сформуються сім’яні тяжі, що містять статеві клітини, що дають початок оогоніям та сперматозоїдам. По закінченню міграції гоноцитів закінчується індиферентна стадія розвитку гонади .
Формування гонад та внутрішніх статевих органів детермінується генами статевих хромосом	Ген Y-хромосоми викликає біосинтез специфичного білку - ТДФ , рецептори до якого розташовані на клітинах зародкової гонади . Зв’язування з ТДФ з клітинами індукує розвиток індиферентної гонади в сім’яник з 7 тижня ембріогенезу. Вважають, що для пренатального розвитку чоловічого фенотипу необхідними є 18 генів. .	Формування жіночої гонади починається з 8-10 тижня ембріогенезу. Гоноцити перетворюються в оогонії, які починають розмножуватися та утворюють овоцити І порядку. На 20 тижні починається процес утворення примордіальних фолікулів, кожен з яких містить овоцит І порядку, що оточений клітинами фолікулярного епітелію, На 25 тижні формується білкова оболонка яєчника, До народження яєчник морфологічно є сформованим.
	Внутрішні статеві органи диференціюються на 10 – 12 тижнях ембріогенезу .Основою їхнього розвитку є індиферентні мезонефральні (вольфові) протоки та парамезонефральні (мюлерові) протоки.
	В ембріональних сім’яниках з целомічного епітелію утворюються клітини Сертолі, які продукують антимюлерів гормон , що викликає регресію мюлерових протоків з утворенням к 12 тижню рудиментарних утворів у вигляді простатичної маточки та моргагнієвих гидатид. З мозкового шару утворюються клітини Лейдіга, які починають продукувати андрогени. З 12 тижня з вольфових протоків утворюються сім’яні міхурці , сім`явиносячі протоки та придаток сім’яника під дією фетальних андрогенів. Диференціювання геніталій за чоловічим типом йде тільки при високої активності ембріональних сім’яників, що продукують андрогени та антимюлерів гормон.	З верхньої третини протоків Мюллера розвиваються маткові труби, середня частина протоків при злитті утворює тіло та шийку матки, нижній відділ – формує верхню частину піхви. Якщо протоки не зіллються виникає подвоєння статевих органів. Протоки Вольфа регресують. Залишки їх зберігаються у власної зв’язці яєчника у вигляді кист по бічних стінках піхви. Розвиток матки відбувається на 13 – 14 тижні розвитку. Спочатку матка дворога, але к моменту народження має слабко виражену седловидність. Утворення шийки матки відбувається на 16-20 тижні. З верхніх відділів парамезонефральних ходів розвиваються фімбріальні відділи маткових труб. Нижній відділ мюлерових протків, що злилися, досягає урогенітального синусу та з цих двох утворів формується піхва: верхня третина – з мюлерових протоків, нижні 2/3 – з урогенітального синусу. . . .
Формування зовнішніх геніталій за чоловічим типом де термінується факторами, які синтезують сім’яники плоду; за жіночим типом – при відсутності андрогенів.	Зовнішня статеві органи формуються з 12 по 20 тижні ембріогенезу. Основою розвитку є статевий бугорок, лабиосакральні валики та урогенітальний синус.
	Фрмування зовнішній геніталій плоду чоловічої статі починається 8 тижня ембріогенезу під впливом дігидротестостерону, що утворюється з тестостерону сім’яників . З статевого бугорка утворюється статевий член, статева щілина закривається, зовнішні генітальні складки утворюють мошонку та к 18-20 тижню закінчується формування чоловічих зовнішніх статевих органів, хоча опускання сім’яників у мошонку відбувається пізніше.	У плоду жіночої статі диференціювання зовнішніх геніталій відбувається незалежно від стану гонад. Хоча в тека-клітинах зріючих фолікулів на 28 тижні знайдені ліпіди, які є доказом синтезу статевих стероїдів, гормональна активність яєчників плоду незначна. До 16 тижня зовнішні статеві органи мають індиферентний характер. З 17 тижня починається швидкий розвиток великих статевих губ з лабіосакральних складок З уретральних складок формуються малі статеві губи , які з 17 по 23 тижні утворюють тонкі складки. З статевого бугорка утворюється клітор. На 24 – 25 тижні формується плівка незайманості.

 

• Стать визначається типом формування статевих залоз.

  • Нормальна диференціація гонадного статі передбачає формування яєчників у особин жіночої статі, сім'яників - у особин чоловічої статі і визначається набором статевих хромосом.

  • При цьому первинний зачаток гонад на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку (у людини - до 6 тижнів) ще не має ембріональних відмінностей і складається з двох частин - кортикальної і медулярної.

  • Лише з 6-го тижня набір хромосом визначається напрям подальшого розвитку зачатка статевої залози:

    • наявність в каріотипі Y- хромосоми призводить до проліферації і міграції медулярної частини і завершується формуванням сім’яника

    • а набір XX - до проліферації і міграції кортикальної частини і завершується формуванням яєчника.

    • Зачаток сім’яника, що утворився дуже швидко стає здатним до секреції андрогенів, що і зумовлює подальший розвиток як внутрішніх, так і зовнішніх статевих органів, а також всього організму за чоловічим типом.

      • Отже у зародків чоловічої статі статеві органи формуються у два етапи:

        • спочатку внутрішні (до 8-10-му тижні внутрішньоутробного розвитку),

        • потім зовнішні (до 15-20-му тижні).

      • Диференціювання яєчнику, внутрішніх та зовнішніх статевих органів у ссавців не потребує контролю з боку гонад.

        • Овогенез в яєчниках людини починається ще в ембріогенезі, в сім’яниках сперматогенез починаються в постембріональному періоді.

 

• Перша половина вагітності у людини є критичною внаслідок можливих патологій розвитку репродуктивної системи у плода в зв’язку з термінами закладки гонад.

  • Інтенсивний розвиток статевого тракту відбувається у 8 – 12 тижні - це критичний період для аномалій розвитку статевої системи у плоду.

• Первинна детермінація статі закінчується формуванням сім’яників або яєчників з індиферентної гонади. Хоча після формування гонад починається утворення внутрішніх та зовнішніх статевих ознак, вторинна детермінація продовжується і пізніше та включає декілька етапів:

  • хромосомний та гонадний етап формування статі;

  • соматичний етап формування статі ;

  • нейронний етап формування статі;

  • соціальний етап формування статі.

• Остаточне формування статі відбувається в період статевого дозрівання та дорослому стані.