1.2. Сплата підприємствами непрямих податків

В Україні використовуються три види непрямих податків: акцизний збір (специфічний акциз), податок на додану вартість (універсальний акциз), мито.

Податок на додану вартість виступає зручним податковим важелем, який допомагає державі наповнювати бюджет за рахунок технічно простого збирання і наявності широкої бази оподаткування. На сьогодні податок на додану вартість є основним джерелом доходів загального фонду Державного бюджету України.

Податок на додану вартість є ціноутворюючим елементом та може істотно впливати на загальний рівень цін, оскільки входить до ціни реалізованих товарів (виконаних робіт і наданих послуг). Цей податок обмежує величину прибутку підприємств, тому що в умовах конкуренції не завжди можливе підвищення ціни на величину цього податку, особливо у випадках підвищення ставки ПДВ.

Суб'єкти підприємництва є платниками ПДВ у таких випадках:

- в процесі здійснення поточної гос. діяльності: під час закупівлі (оплати) матеріальних цінностей, оплати робіт, послуг, необхідних для забезпечення виробничої діяльності; під час придбання (оплати) основних засобів та нематеріальних активів;

- під час реалізації: вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Для платника податку джерелом відшкодування ПДВ можуть служити:

- собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг);

- сума ПДВ, включеного до ціни товарів (робіт, послуг);

- кошти державного бюджету.

Погашення зобов'язань з ПДВ за рахунок власних ресурсів відволікає з обігу підприємства частину коштів. Оскільки підприємства мають різні обсяги закупівлі сировини, товарно-матеріальних цінностей, умови їх оплати, пільги, джерела і терміни відшкодування, а також те, що періоди формування вхідного ПДВ і його відшкодування не збігаються, то виникає часовий розрив між періодом іммобілізації обігових коштів на сплату ПДВ до бюджету та її компенсацією за рахунок відповідного джерела. Таким чином, чим тривалішою буде іммобілізація обігових коштів, тим негативнішим буде вплив ПДВ на фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання. Час іммобілізації обігових коштів підприємства-платника на сплату податку залежить від часу списання коштів з його банківського рахунку за придбані товари та часу надходження ПДВ від реалізації продукції, а саме зарахування коштів від покупця на рахунок платника податку. Термін іммобілізації обігових коштів також залежить від часу одержання відшкодування з державного бюджету.

Впливає ПДВ і на діяльність підприємства-продавця, який одержує його у

складі виторгу від реалізації товарів. За рахунок вказаних доходів платник компенсує суми ПДВ, який був ним раніше сплачений під час придбання запасів, товарів, робіт, послуг, необхідних для здійснення своєї діяльності. При цьому певний час, до перерахування в бюджет, ПДВ може залишатися в розпорядженні підприємства і використовуватись як своєрідна форма його кредитування.

ПДВ здійснює вплив на фінансові результати діяльності його платників через формування собівартості товарів, робіт, послуг. Під час закупівлі матеріальних цінностей, оплати послуг, необхідних для забезпечення поточної діяльності, суб'єкти підприємництва сплачують ПДВ, який був включений у їх ціну. Таким чином, формується вхідний ПДВ. Якщо при цьому сплачений ПДВ не входить у податковий кредит, його відносять на поточні витрати, тобто він збільшує собівартість виробництва продукції, товарів, робіт, послуг.

Отже, під час здійснення суб'єктом підприємництва операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, його витрати на сплату ПДВ у ціні придбаних матеріальних цінностей, послуг відносять на собівартість виробництва продукції, товарів, робіт, послуг. Тому звільнення від ПДВ окремих операцій може супроводжуватись тільки частковим покращанням фінансових результатів діяльності платників ПДВ.

Вплив ПДВ на обсяги реалізації товарів, робіт, послуг безпосередньо проявляється через ставку податку. Визначена чинним законодавством ставка ПДВ у розмірі 20 % призводить до відповідного зростання цін на товари, роботи, послуги. У більшості випадків це негативно впливає на обсяги реалізації, а отже, і на фінансовий результат діяльності суб'єктів підприємництва. Більш доцільним щодо зниження негативного впливу ПДВ платників податку є поступове зниження загальної ставки ПДВ. Проект Податкового кодексу передбачає поступове щорічне зниження ставки податку на додану вартість на 1 % з нинішніх 20 % до 17 % з 1 січня 2014 р. Ця реформа податкового законодавства матиме позитивні наслідки для підприємств - платників ПДВ.

Це буде сприяти покращанню фінансових результатів діяльності платників. Зростання обсягів реалізації товарів, робіт, послуг приведе і до збільшення надходжень ПДВ до бюджету, а отже, компенсує їх зменшення внаслідок зниження загальної ставки ПДВ.

Проаналізуємо структуру ПДВ на ТОВ «Хмільницьке».(табл.1.1)

Таблиця 1.1

Податок на додану вартість на ТОВ «Хмільницьке»

Вид податку	2013р.		2014р.			2015р.
	грн.	%		грн.	%		грн.	%
Податок на додану вартість	4910	33		6747	67		-	-

За даними податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання – операції, що оподатковуються за основною ставкою було здійснено на суму 268374 грн..

Податковий кредит - придбання з ПДВ на митній території України товарів , послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню,придбані за основною ставкою та нульовою складає 456047 грн.

Розрахунки за звітний період – від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду складає 187673 грн.

Акцизний податок - це непрямий податок на споживання підакцизних товарів, що включається до ціни таких товарів. Статтею 215 Податкового кодексу України визначено наступний перелік підакцизних товарів:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

• нафтопродукти, скраплений газ;

• легкові автомобілі, кузови до них,  причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Із набуттям чинності Податкового кодексу України коло платників акцизного податку розширено. Поряд із виробниками та імпортерами підакцизних товарів до його переліку віднесено:

• особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані., є безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

• особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів, на

які встановлено нульову ставку податку (зокрема спирт для виробництва продукції, визначеної у статті 229 Податкового кодексу України, легкі та важкі дистиляти для виробництва етилену), або не підлягають, або звільняються від оподаткування.

Крім того, при імпорті підакцизних товарів платниками є:

• фізична особа-резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари

на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

• особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпо-

рядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію Укр. зі звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України;

• особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що

передбачають звільнення від оподаткування у разі порушення таких вимог.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних товарів. Також до об'єктів оподаткування акцизним податком відноситься: реалізація підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам; ввезення підакцизних товарів на митну територію України; реалізація конфіскованих підакцизних товарів, підакцизних товарів визнаних безхазяйними, чи за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, підакцизних товарів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави та ін. До об'єктів оподаткування віднесено також обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів із вини платника податку.

База оподаткування залежить від виду застосовуваної ставки акцизного податку. Передбачено три види податкових ставок: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно (змішані).

Строки сплати акцизного податку становлять:

• для виробників підакцизних товарів на митній території України -

протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації за місяць;

• для алкогольних напоїв, при виробництві яких використовується спирт

етиловий неденатурований, при придбанні марок акцизного податку;

Обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок у національній валюті України з підакцизних товарів, вироблених на митній території України чи ввезених на її митну територію, відбувається за формулою:

Са(с)=Н*А,

де Са (с) - сума акцизного податку, обчислена із застосуванням специфічних ставок з одиниці товару;

Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру, встановлених Податковим кодексом України;

А - ставка акцизного податку.

У разі ж встановлення ставок акцизного податку в іноземній валюті акцизний податок визначається за формулою;

Са(с)=Н*А*Кв,

де Кв - валютний курс НБУ, що діє на дату подання митної декларації (для товарів, що ввозяться на митну територію України) або на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару, і залишається незмінним протягом кварталу (для товарів, вироблених на митній території України).

Базою оподаткування у цьому випадку є величина товарів, визначена в одиницях  виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках .

Порядок обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних

ставок визначається за такою формулою:

Са(а)=В*А,

де Са(а) - сума акцизного податку, обчислена із застосуванням адвалорних ставок;

В - вартість товарів за встановленими виробником чи імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє чи імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

А - адвалорна ставка акцизного податку.

Вартість товарів за встановленими виробником чи імпортером максимальними роздрібними цінами на товари без ПДВ та з урахуванням акцизного податку розраховується за формулою:

В=(МРЦ-ПДВ)*К,

де МРЦ - максимальна роздрібна ціна;

ПДВ - сума податку на додану вартість у складі МРЦ:

К - кількість виробленого чи ввезеного товару в одиницях виміру, на які встановлено максимальну роздрібну ціну.

Сума податку на додану вартість у складі МРЦ розраховується за формулою:

ПДВ=(МРЦ/(1+Сп/100))*(Сп/100),

де МРЦ - максимальна роздрібна ціна;

Сп - ставка податку на додану вартість.

Головною особливістю визначення адвалорних ставок акцизу є те, що максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари встановлюються виробником або імпортером шляхом декларування таких цін. Строк подання декларації - не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати встановлення зазначених цін. Декларація не може бути прийнятою, якщо подається пізніше визначеного строку або її форма не відповідає встановленій.