3. Формування та використання бібліографічних картотек

3.1 Формування бібліографічних картотек

Система каталогів і картотек формується на основі наступних принципів:

повноти – передбачає повне відображення бібліотечного фонду;

науковості – забезпечується виконанням процесів каталогізації на основі Гостів, єдиним бібліографічним описом документів, систематизацією на основі системи бібліотечно - бібліографічної класифікації (ББК) для масових бібліотек;

інформативності – забезпечується повнотою і багатоаспектністю відображення фондів, поєднанням у системі різних форм каталогів і картотек;

доступності – реалізується через систему каталогів і картотек, їх розміщенням і оформленням, організацією довідкового апарату, інформування читачів про їх склад і порядок використання, надання кваліфікованої консультативної допомоги, системи заходів по бібліотечно - бібліографічного навчання користувачів та пропаганді знань ;

планомірності — забезпечується розвитком системи каталогів і картотек на плановій основі, у повній відповідності з науково обґрунтованими перспективними та річними планами роботи МБУ ЗГБ;

економічності – забезпечується шляхом корпоративної каталогізації з одноразовою обробкою і багаторазового використання для організації всього довідково-пошукового апарату, координації ведення каталогів і картотек, процесів їх редагування та раціональної організації цієї роботи.

3.2 Бібліографічні картотеки, як інструмент пошуку інформації

Чим повніше та краще укомплектований фонд бібліотеки, тим ширше можливість задовольнити потреби читачів. У теж час великий обсяг і багатство змісту фонду, з одного боку, з іншого - нескінченну різноманітність запитів читачів, що звертаються в бібліотеку, настійно вимагають різнобічного розкриття накопичених нею багатств.

Оптимально організована система каталогів та картотек розкриває фонд в різних аспектах, і тому каталоги не дублюють один одного, а доповнюють і одночасно складають єдине ціле.

Широта тематики і різноманіття видів творів друку, що складають фонд бібліотеки, а також суттєві відмінності запитів читачів зумовлюють необхідність створення складної системи картотек, які відрізняються своїм призначенням і структурою.. Розробка теоретичних і методичних питань складання каталогу - одна з основних завдань бібліотекознавства.

Бібліотечні каталоги та картотеки служать засобом розкриття змісту бібліотечного фонду, допомоги читачам у виборі книг, засобом формування культури читання. І це досягається перерахуванням у каталогах та описанні у картотеках творів друку, представлених у фонді бібліотеки, за визначеним планом, який відповідає запитам читачів і завдань бібліотеки в пропаганді найбільш цінних книг.

Носієм інформації про документи в каталогах є переважно бібліографічні картотеки розміром 75 - 125мм, хоча як у минулому, так і нині існують каталоги в книжковій формі.

На кожну знову надійшла в бібліотеку книгу заповнюється картотека, на яку заносяться основні відомості про книгу, можливо, коротка анотація на видання і обов'язково шифр.

Найбільш поширені в бібліотеках наступні види карток: краєзнавчі картотеки, тематичні та спеціальні.

Краєзнавча картотека розширює можливості краєзнавчого каталогу і замінює його, відображає документи з широкого кола питань, що стосуються різних аспектів історії та сучасного життя регіону.

Тематичні картотеки відображають документи за більш актуальної проблематики. Часто вони носять тимчасовий характер, їх ведення припиняється, коли розглянута проблема перестає бути актуальною.

Спеціальні картотеки створюють для відображення заголовків творів художньої літератури, рецензій.

Всі процеси й операції, пов'язані зі створенням і веденням каталогів, за своїм змістом є бібліографічними, крім суто технічні операції. Однак історично склалося так, що аналітико -синтетична обробка документів та організація каталогів здійснюється у великих бібліотеках працівниками не бібліографічного відділу, а інших підрозділів, які в залежності від структури бібліотеки називаються відділом комплектування і обробки літератури, відділом організації каталогів і ін.

На бібліографічний відділ покладається організація і ведення бібліографічних картотек, до складу яких входять різні за призначенням, змістом, видами відображених документів.

Пошук інформації в цих картотеках залежить від їх видів та класифікації.

3.3 начення картотек для бібліотечної справи

У бібліографічної роботи картотеки є незамінним інструментом виконання довідок, пошуку та оцінки інформації. Наприклад, у багатьох бібліотеках ведеться ще одна спеціальна картотека "Архів виконаних довідок". Відомо, що є довідки високого ступеня складності, що вимагають значних трудових витрат і часу на пошук потрібного матеріалу. Досвідчений бібліограф здатний передбачити, що тема запиту може неодноразово повторитися в майбутньому. Поміщаючи відомості про знайдений матеріалі в картотеку "Архів довідок", він не тільки полегшує свою працю і економить свій час, але він підвищує якість обслуговування читачів, скорочуючи час пошуку інформації. Другий приклад. Читач, переглядаючи матеріали СКС, не просто знаходить потрібну йому статтю, тему. Він бачить весь інформаційний масив, а при неможливості отримати інформацію в даній бібліотеці, він може замовити знайдений матеріал в інших бібліотеках регіону або країни. Таким чином, СКС володіє пізнавальними та інформаційними функціями.

Висновки

В даний час у більшості бібліотек світу поширений картковий каталог. Безсумнівно, він дуже зручний: не вимагає спеціальних технічних пристроїв, порівняно дешевий, одночасно їм можуть користуватися багато споживачі. Носієм інформації в карткових каталогах є каталожна картка з бібліографічної записом інформацією про книгу). Каталожна картка виявилася настільки зручною для сприйняття інформації, що була перенесена і в електронний каталог.

Система бібліотечних каталогів є однією з головних складових довідково-бібліографічного апарату. Для того, щоб багатства бібліотеки стали доступними для читачів, необхідна хороша організація цієї системи.

У фондах бібліотек збираються, зберігаються та надаються в користування читачам численні і різноманітні за своїм змістом, читацьким призначенням, поліграфічному оформленню та іншими ознаками твори друку. Розкриття змісту фондів та пропагування наявних у бібліотеці матеріалів здійснюються за допомогою різних каталогів.

Жодна бібліотека, як би не був малочислен її фонд, не може обмежитися яким-небудь одним каталогом. Читачі звертаються до бібліотеки з різними запитами. Як відомо, їх може цікавити література по конкретній темі, з певної галузі знання, книги певного автора або колективу (установи або організації), спеціальні види літератури (карти, ноти, стандарти, портрети і т. д.). Жоден каталог не зможе відповісти на всі ці запити.

Звідси виникає необхідність створення в кожній бібліотеці різних каталогів, допомагають задовольнити запити читачів з найбільшою повнотою і витратити мінімум часу на пошуки матеріалів.

Різноманітність каталогів і картотек у бібліотеках змушує створювати таку систему каталогів, щоб кожна її ланка розкривало фонд бібліотеки у визначеному аспекті, і разом з тим, щоб всі ланки єдиної системи були взаємопов'язані, координовані. Розкриття зв'язку між каталогами і правильне розмежування між ними лежить в основі продуманої і правильної системи каталогів бібліотеки.

Сучасне бібліотекознавство, оцінює каталоги як один з найважливіших засобів пропаганди книг, цілеспрямованої допомоги читачам у виборі злиднями їм літератури, висунуло необхідність розглядати каталоги в їх сукупності, як єдину струнку систему, кожна частина якої — той чи інший вид каталогу— покликана задовольняти притаманними їй засобами розкриття фонду певні запити читачів. Особливе значення набуває при цьому взаємозв'язок каталогів, узгодження їх між собою.

Оскільки бібліотеки різних типів і видів мають характерні задачі, обслуговують різні контингенти читачів, мають фондами різного змісту і характеру, система каталогів в кожній з цих бібліотек набуває відоме своєрідність.

Таким чином, під системою каталогів слід розуміти необхідну для читачів даної бібліотеки число планомірно організованих, взаємопов'язаних і скоординованих каталогів і картотек, різнобічно розкривають фонди бібліотеки у відповідності з поставленими перед нею завданнями.

В сучасній бібліотеці каталоги та картотеки — основа будь-якої бібліотечної діяльності, і тому їх слід розглядати як обов'язковий елемент в роботі кожної бібліотеки. Вони відіграють вирішальну роль в оперативному і якісному здійсненні найважливіших бібліотечних функцій. Широко відомо значення каталогів у формуванні та ефективності використання бібліотечних фондів, підвищення рівня довідково-бібліографічної, інформаційної, індивідуальної та масової роботи з читачами.

Система каталогів і картотек бібліотеки забезпечує багато напрямки її діяльності, не пов'язані безпосередньо з обслуговуванням читачів і використанням фондів. Важко, наприклад, правильно вести формування фондів бібліотеки, не аналізуючи їх склад та зміст за каталогами. Тому досягнення високих кінцевих результатів у діяльності бібліотек багато в чому залежить від рівня організації системи каталогів і картотек.

Основна функція системи каталогів і картотек — забезпечення виконання завдань, що стоять перед бібліотекою, — освітніх, культурно-просвітницьких, інформаційних. Система каталогів і картотек — найважливіший інструмент пропаганди літератури та інформаційної культури.

Організація, розвиток та вдосконалення системи каталогів і картотек проходять під впливом різних позасистемних факторів, таких, наприклад, як обсяг фондів або структура бібліотеки. Збільшення обсягу фондів природно призводить до зростання обсягу каталогів. Ускладнення структури — поява нових філій або підрозділів в центральній бібліотеці — вимагає створення нових каталогів.

Склад фондів відображається в системі каталогів за авторським та видовим ознаками, за змістом з урахуванням приналежності до структурного підрозділу.

Список використаних джерел

1. Библиотечная энциклопедия [ Текст] / РГБ. – М. : Пашков дом, 2007. – С. 108‑109.

2.Брискман М. А. Составление библиографических пособий : практ. Руководство [ Текст] / М. А. Брискман, М. П. Бронштейн. – 2005 – 299 с.

3. Буракова Е. Летний марафон книгочея. Составление библиографического пособия [ Текст] / Е. Буракова, Т. Круглик // Библиополе. – 2010. - № 8. – С. 21-24.

4. Справочник библиографа [Текст] / науч. ред. : А. Н. Ванеев, В.А.

Минкина. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Профессия, 2003. – 559 с.

5. Левин Г. Л. Как мы говорим [Текст] / Г. Л. Левин // Библиография. ‑ 2001. - № 2. - С. 133‑138 ; № 3. ‑ С. 128-132.

6. Моргенштерн И. Г. Общее библиографоведение : учеб. пособие для студентов по спец. «Библиотечно-информационная деятельность» [Текст] / И. Г. Моргенштерн. – СПб : Профессия, 2006. – 208 с.

7. Коготков Д. Я. Библиографическая деятельность библиотеки: организация, технология, управление [Текст] / Д. Я. Коготков. – СПб : Профессия, 2003. –200 с

8. Технология составления библиографического пособия. Этапы составления рекомендательного библиографического пособия. Технология составления библиографических пособий с помощью средств автоматизации : диплом. работа [Текст] // Экономическое развитие СССР через призму реформ и контрреформ : библиогр. указатель / авт.-сост. А. Н. Серебрякова ; ред. А. В. Журавлева. – Ярославль : ЯОУНБ им. Н. А. Некрасова, 2007. – Гл. 1-3. ‑ С. 2‑55.