3.2 Методика аудиту ремонту та модернізації основних засобів

Аудиторський контроль являє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм), що здійснюють незалежні позавідомчі перевірки бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій і інших фінансових зобов’язань і вимог економічних суб’єктів.

В залежності від того, хто проводить перевірку, аудит підрозділяють на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аудит здійснюється аудиторською службою, яка діє на підприємстві, він спрямований на підвищення ефективності управлінських рішень щодо економічного і раціонального використання ресурсів підприємства з метою максимізації прибутку і рентабельності. Особливості внутрішнього аудиту в тому, що, по-перше, він проводиться всередині організації, її фахівцями-аудиторами; по-друге, організовується за бажанням керівництва для одержання інформації, що служить підставою для прийняття управлінських рішень; по-третє, витрати на його проведення фінансуються

81

самою організацією. Отже, при проведенні аудиту держава одержує можливість забезпечити високу якість і вірогідність бухгалтерського (фінансового) обліку і звітності, правильність нарахування і оплати праці. Але це не показує, що аудит заміняє державний бюджетно-фінансовий контроль, що здійснюють відповідні контрольно-ревізійні органи.

Зовнішній аудит виконують спеціальні аудиторські фірми чи окремі аудитори за договором з Державною податковою інспекцією або іншими установами, банками і іншими кредитними установами, страховими фондами і т.п. Основною задачею зовнішнього аудиту, що проводиться на платній основі,

є не тільки встановлення достовірності звітності підприємства, що перевіряєтья,

але і розробка рекомендацій по усуненню наявних недоліків і порушень фінансової діяльності, надання пропозицій по поліпшенню і підвищення фінансових результатів діяльності.

Аудиторська перевірка може бути обов’язкова і добровільна

(ініціативна). Обов’язкова перевірка проводиться у випадках, встановлених законодавством України.

Обов’язковій перевірці підлягають, всі акціонерні товариства, незалежно від числа акціонерів і розміру статутного капіталу, банки й інші кредитні установи, страхові організації, товарні і фондові біржі, інвестиційні інститути, позабюджетні і інші фонди, економічні суб’єкти, що мають у статутному капіталі частку іноземного капіталу;

При проведенні аудиту слід керуватись Законами України та іншими нормативними документами, що регулюють питання заробітної плати, її оплати і нарахування.

Ще до початку роботи аудитору з метою зниження свого підприємницького ризику необхідно обумовити всі питання перевірки цих розрахунків з клієнтом та відобразити їх в договорі, в загальному плані та програмі.

82

Слід чітко встановити та погодити обсяг перевірки (період, що перевіряється; види податків тощо) та метод організації перевірки (суціальний,

вибірковий), Як правило, правильність нарахування заробітної плати, утримань з неї та своєчасність її оплати проводять суцільним методом. Суцільний метод організації перевірки дозволяє максимально знизити ризик, але вимагає багато часу і трудозатрат, що в свою чергу збільшує оплату за аудит.

Суцільним методом перевіряються усі документи та записи у регістрах бухгалтерського обліку. Суцільній перевірці підлягають касові і банківські операції, розрахунки зі звітними особами та внутрішньогосподарські розрахунки.

Достовірність фінансово-господарських операцій встановлюється формальною та арифметичною перевіркою документів. Також за допомогою спеціальних прийомів документального та фактичного контролю.

Під час формальної перевірки перевіряється наступне:

• правильність заповнення всіх реквізитів документів;

• наявність виправлень, підчищень, дописувань тексту чи цифр;

• підписи керівних і матеріально-відповідальних осіб.

Під час проведення арифметичної перевірки визначається правильність розрахункових даних.

Достовірність фінансово-господарських операцій, що їх відображено у первинних документах за умови необхідності може бути встановлено шляхом проведення зустрічних перевірок на підприємстві.

Розглянемо основні елементи аудита основних засобів по окремих його етапах. Для цього необхідно спланувати проведення аудита на конкретному підприємстві відповідно до цілі і завдань аудита. Складання плану аудита основних засобів починається в такий спосіб.

На підготовчому етапі аудиторської перевірки, при здійсненні загального знайомства з підприємством-клієнтом, аудитор з'ясовує склад основних засобів,

їхні види, рівень забезпеченості підприємства основними засобами, ступінь їх зносу, місце розташування, матеріальну відповідальність за них, їх технічні

83

характеристики. Важливою проблемою є оцінка надійності внутрішнього контролю й внутрішнього аудита (якщо такий є) основних засобів на підприємстві-клієнті.

Підприємство повністю забезпечено основними засобами, але дані проведеного аналізу свідчать про те, що показник фондовіддачі настільки низький, що товариство не в змозі ефективно використовувати таку кількість основних фондів.

Ми провели перевірку наявності договорів на матеріальну відповідальність і встановлено, що всі основні засоби закріплені за матеріально-відповідальними особами, які є штатними співробітниками підприємства.

Оцінка внутрішнього контролю основних засобів може здійснюватися зовнішнім незалежним аудитором по наступних напрямках:

– перевірка наявності первинної документації по всіх господарських операціях з основними засобами;

– розподіл функціональних обов'язків посадових осіб, які відповідають за стан і рух основних засобів;

– забезпечення належних умов зберігання й експлуатації основних засобів на підприємстві;

– наявність необхідних дозволів керівництва на здійснення операцій з основними засобами;

– періодичне проведення інвентаризації основних засобів;

– належне ведення інвентарного пооб’єктного обліку основних засобів;

– контроль записів у журналі (книзі) обліку руху основних засобів і інші напрямки перевірки.

Оцінивши внутрішній контроль, мною було встановлено, що вся первинна документація щодо наявності та руху основних засобів ведеться відповідно до законодавства. Особи, відповідальні за збереження і рух основних засобів, визначені відповідними наказами керівника підприємства.

84

Для оформлення прийому й вибуття об'єктів основних засобів на підставі наказів керівника підприємства створюються відповідні комісії. Місця зберігання й експлуатації об'єктів основних засобів перебувають у належному стані. Всі операції з основними засобами провадяться відповідно до розпоряджень керівника. Інвентаризація провадиться вчасно й відповідно до інструкції про проведення інвентаризації.

Таким чином, було встановлено, що внутрішній контроль на ТОВ

"Транссервіс-М" повністю виконує свої функції й заслуговує довіри.

Оцінивши ступінь довіри до системи внутрішнього контролю основних засобів і можливості використання результатів роботи внутрішнього аудитора,

зовнішній аудитор повинен оцінити загальний аудиторський ризик перевірки.

Як відомо, кожній аудиторській перевірці при будь-яких умовах властивий аудиторський ризик, що складається в тім, що аудитор може скласти аудиторський висновок, що не відповідає дійсному фінансовому стану підприємства. Це означає, що істотні помилки, які містяться у фінансовій бухгалтерській звітності, можуть залишитися не виявленими аудитором,

внаслідок чого спотворюються показники бухгалтерської звітності.

Аудиторський ризик визначають за формулою 3.1:

АР = РК * РО * РВ, (3.1)

де РК - ризик внутрішнього контролю;

РО - ризик системи бухгалтерського обліку;

РВ - ризик виявлення, що залежить від самого аудитора.

Припустиме значення аудиторського ризику перебуває в межах 1 - 5 %

загального підсумку балансу або фінансового результату за звітний період (на вибір аудитора).

Щодо основних засобів аудитор повинен оцінити кожну складову аудиторського ризику й з'ясувати фактори, що впливають на неї. Що стосується оцінки системи бухгалтерського обліку, то аудитор повинен установити правильність застосування відповідних рахунків бухгалтерського обліку,

85

призначених для обліку основних засобів; належне й своєчасне ведення облікових записів у відповідних журналах і відомостях; постійність дотримання облікової політики по основним засобам; рівень кваліфікації облікового персоналу.

Ризик виявлення означає, що здійснені помилки, що містяться у фінансових звітах, можуть залишитися без уваги аудитора внаслідок здійснення вибіркового дослідження, неправильного застосування текстового контролю, не належного тлумачення результатів аналітичного огляду й інших аудиторських процедур, застосування неефективних методів і прийомів, обмеженості в одержанні інформації щодо основних засобів. Чим вище рівень оціненого аудитором ризику внутрішнього контролю й ризику системи бухгалтерського обліку, тим нижче рівень ризику виявлення потрібно запланувати для забезпечення належної якості аудиторської перевірки. Від оціненого рівня ризику перевірки основних засобів залежить кількість і види аудиторських процедур, які будуть виконані. На підготовчому етапі аудитор також розробляє план і програму аудита основних засобів.

На етапі фізичної перевірки аудитор повинен оцінити вірогідність представлених підприємством-клієнтом результатів проведеної інвентаризації основних засобів. Із цією метою аудитор або його асистент повинні спостерігати за ходом проведення інвентаризації, оцінити правильність її методики, документальне оформлення. Крім того, аудитору варто зробити вибіркову перевірку записів в інвентаризаційних відомостях (описах) шляхом самостійного перерахування окремих видів основних засобів. При виявленні відхилень від наданих даних підприємством-клієнтом аудитор направляє лист відповідного змісту керівнику підприємства щодо усунення виявлених недоліків.

При проведенні інвентаризації основних засобів, що перебувають в бухгалтерії, було встановлено, що всі основні засоби, закріплені за цим підрозділом перебувають там у повному обсязі. У результаті інвентаризації була заповнена інвентаризаційна відомість № 3. Всі об'єкти основних засобів

86

мають інвентарні номери, нанесені на них незмивною фарбою або маркером.

Після складання річної бухгалтерської звітності підприємством і передачі її для перевірки здійснюється основний етап аудита, суть якого полягає в контролі оцінки основних засобів, перевірці вірогідності облікових записів по основним засобам і залишків по них у балансі, перевірці правильності нарахування зносу основних засобів і визначенні видатків на ремонт. Для аудитора важливе значення має встановлення власника основних засобів

(підприємство-клієнт або інші господарюючі суб'єкти), оскільки від цього залежить, відображаються вони в балансі або на забалансових рахунках. Для рішення завдань аудита на цьому етапі перевірки аудитор здійснює:

– перевірку первинних даних по основним засобам; контроль розрахунку амортизаційних відрахувань (зносу) по основним засобам;

– перевірку правильності списання недоамортизованої частини основних засобів фізичним особам або підприємствам;

– контроль дотримання чинного законодавства по операціях з основними засобами;

– перевірку правильності документального оформлення оприбуткування й ліквідації основних засобів;

– контроль відбиття в обліку результатів надзвичайних подій, пов'язаних з основними засобами (пожежа, розкрадання, повінь і т.д.);

– контроль правильності індексації, переоцінки основних засобів;

– перевірку правильності перенесення початкових залишків по основним засобам;

– перевірку правильності кореспонденції рахунків по операціях з основними засобами відповідно до інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

– контроль порівнянності даних аналітичного, синтетичного обліку, Головної книги й Балансу;

87

– установлення ефективності використання основних засобів;

– установлення джерел фінансування придбання основних засобів.

Всі результати здійснених аудиторських процедур повинні знайти відбиття в робочих документах аудитора.

На основі складених робочих документів аудитор на завершальному етапі аудиторської перевірки складає проміжний звіт про стан бухгалтерського обліку основних засобів і робить аудиторський висновок щодо вірогідності,

повноти й реальності представлення основних засобів у фінансовій бухгалтерській звітності підприємства-клієнта.

На ТОВ "Транссервіс-М" немає отриманих або переданих в оренду основних засобів. Амортизацію на підприємстві розраховують прямолінійним методом, тобто первісна вартість об'єкта основних засобів ділиться на число років експлуатації об'єкта. Змін в обліковій політиці підприємства не було.

На ТОВ "Транссервіс-М" 2012 році була проведена індексація основних засобів.

У ході опитування мною керівництва підприємства були отримані дані про загальний стан підприємства (стан незадовільний), про стан основних засобів (значна частина основних засобів практично повністю зношені, багато об'єктів морально й фізично застаріли, підприємство планує реалізувати ті основні засоби, які воно не використовує у виробничій діяльності).

Прикладом аудиторського висновку, може слугувати наведений аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності ТОВ

"Транссервіс-М" в Додатку Є.

3.3 Вдосконалення аудиту основних засобів за допомогою впровадження автоматизованого робочого місця бухгалтера

Зростаючі вимоги до бухгалтерського обліку в керуванні підприємством обумовили широке впровадження сучасних персональних електронно-

88

обчислюваних машин і організацію на їхній основі автоматизованих робочих місць бухгалтера, що представляють собою комплекс технічного, інформаційного, програмно-математичного й організаційно-технологічного видів забезпечення автоматизації бухгалтерського обліку. На робочих місцях автоматизується виконання рутинних і трудомістких робіт із заповнення первинних документів, відображенню господарських операцій у регістрах обліку, систематизації й узагальненню облікової інформації, одержанню вихідних відомостей і ін. Як показав аналіз, у ТОВ "Транссервіс-М" бухгалтерський облік основних засобів ведеться без застосування автоматизованого обліку. Це може призвести до значних порушень. Крім того, на підприємстві не проводиться аудит бухгалтерського обліку. З метою вдосконалення обліку основних засобів та його контролю можна запровадити автоматизацію робочого місця бухгалтера. Автоматизоване рішення задач по обліку основних засобів базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів, формованої на підставі інвентарної картотеки. При веденні інвентарної картотеки на автоматизованому робочому місті бухгалтера (надалі - АРМБ) ручна обробка інформації відсутня.

Призначення АРМБ по обліку основних засобів полягає у виконанні системних обліково-контрольних операцій:

– автоматизації документування первинної інформації;

–оперативного керування, контролю за наявністю і рухом основних засобів;

– видачі по запиту необхідної інформації на друк чи екран дисплея.

Технологічний процес обробки інформації на робочому місті бухгалтера складається з наступних етапів:–

– підготовка первинної інформації;

– створення інвентарної картотеки на момент упровадження;

– створення нормативно-довідкової інформації на момент упровадження;

– створення набору даних про рух основних засобів;

– проведення розрахунків і занесення інформації в базу даних;

89

– формування інформації для наступного використання;

– проведення аналізу результативної інформації;

– прийняття управлінських рішень за отриманими результатами; – передача даних у суміжні АРМБ.

Для обробки інформації з обліку основних засобів доцільно використовувати трьохрівневу систему АРМБ. Керування роботою кожним АРМБ і вибір функції здійснюються автономно в діалоговому режимі через головний модуль. Інформаційний взаємозв'язок різних АРМБ залежить від способу організації обліку основних засобів, територіального розташування АРМБ, потужності технічних засобів і інформаційних потоків.

Людино-машинна взаємодія при роботі на АРМ бухгалтера по обліку основних засобів організовується по декількох етапах.

На першому етапі здійснюється введення дати (поточної і розрахункової) і пароля бухгалтера. На другому етапі на екран монітора виводиться головне меню, що відбиває список функцій, виконуваних на АРМБ.

На третьому етапі здійснюється конкретизація виду робіт обраної функції зі списку головного меню.

На четвертому етапі здійснюється заповнення первинної інформації, розрахунок чи вибір вихідної інформації, виконуються відповідні програмні модулі.

Дата необхідна для контролю набору фактичної інформації, контролю

коректувань бази даних і контролю розрахунків на визначену дату.

Пароль служить для припинення несанкціонованого доступу до інформаційної бази АРМ бухгалтера. Як пароль може використовуватися будь-яка комбінація алфавітно-цифрових символів, побудована в заздалегідь визначеному форматі. В інформаційній системі мається можливість введення окремих паролів на кожен пункт меню і для кожної категорії АРМБ. Для цього в системі передбачається спеціальна функція настроювання паролів доступу. Система санкціонованого доступу

припускає визначення рівнів користувачів: наприклад, I рівень - головний бухгалтер чи його заступник, II рівень - відповідальний виконавець, III

рівень - програміст.

На початку роботи АРМБ перевіряється наявність вільної пам'яті і здійснюється контроль розрахунків на визначену дату.

Для формування вхідної інформації використовуються як операції роботи зі стандартними уніфікованими формами, так і автоматизоване документування шляхом формування первинного документа різної

(раціональної) форми. При цьому формуються дані по всіх господарських операціях. Вони можуть як відображатися на екрані, так і видаватися на друкувальний пристрій. Інформаційне забезпечення створюється у виді локальної бази АРМБ.

Важливе значення при введенні інформації має забезпечення високої вірогідності вихідних даних, тому в АРМБ повинний бути реалізований процес автоматизації виявлення помилок даних, що вводяться, і видачі відповідних повідомлень.

Програмне забезпечення для введення й обробки даних первинного обліку включає набір формалізованих процедур, що забезпечують:

• уведення даних у відповідності зі структурою первинного документа;

• контроль реквізитів, що вводяться, на основі заведених методів;

• контроль документа;

• коректування даних первинного обліку;

• алгоритмічну обробку показників первинного обліку;

• організацію бази даних;

• висновок на екран введених даних первинного обліку.

90

в користувача мається можливість модифікувати наявні стандартні форми. При цьому йому пропонується типова форма, на підставі якої він формує необхідну йому форму первинного документа шляхом її

доповнення чи коректування. Формування необхідного первинного

91

документа забезпечує генератор друкованих форм. Розрахунок і відображення вихідної інформації виробляється після введення нормативно-

довідкової і первинної інформації.

Для аналітичного обліку основних засобів ведеться автоматизована інвентарна картотека, у якій відображаються всі дані, необхідні для керування й обліку. З її допомогою бухгалтер (аудитор) має можливість проаналізувати стан основних засобів, термін їхньої служби, види і терміни зроблених ремонтів, суми нарахованого зносу, терміни і суми переоцінки,

правильність застосування відсотків амортизаційних відрахувань. Шляхом перегляду й аналізу карток аналітичних даних визначається необхідність і завантаження основних засобів, а при необхідності визначається і фондовіддача даного інвентарного об'єкта.

Серед режимів роботи з картотекою мається режим "Індексація основних засобів", що дозволяє здійснювати індексацію основних засобів і нараховувати знос. Для переоцінки бухгалтер вводить коефіцієнти індексації по кожнім інвентарному номері, після чого здійснюється прорахунок і формується переоцінена вартість обєкту основних засобів.

При внутрішній аудиторській перевірці приділяється особливе місце перевірці правильності і повноти проведеної індексації основних засобів. З

цією метою аудитор переглядає всю картотеку і перевіряє правильність застосування встановлених коефіцієнтів індексації, формування нової вартості основних засобів і нарахованого зносу. На екрані монітора Відомість індексації основних засобів видається в три вікна. У першому вікні приводяться умови формування відомості, у другому вікні - список інвентарних номерів, по яких була зроблена індексація, і в третім вікні -

довідкові дані по зробленій індексації і сформовані бухгалтерські проводки.

Зведення видаються по наступним параметрах: дата введення основних засобів, інвентарний номер, інвентарна картка, вид основних засобів, група основних засобів, дата індексації, вартість основних засобів, балансовий рахунок, сума зносу основних засобів.

92

На підставі первинних даних і нормативно-довідкової інформації здійснюється відображення інформації про наявність і рух основних засобів по підрозділах, матеріально відповідальним особам, по групах, видам,

підприємству в цілому. З цією метою формуються Відомість обліку наявності основних засобів, Відомість цілком зношених основних засобів,

Відомість-опис інвентарних об'єктів. Крім того, є можливість переглянути інвентарну картку по кожному інвентарному номері. Перераховані відомості з метою контролю й аудита можна одержати в запитальному режимі по наступним угрупованнях: підприємствам, структурним підрозділам,

матеріально-відповідальним особам, групам і видам основних засобів,

рахункам бухгалтерського обліку.

Відомість обліку наявності основних засобів містить інформацію про стан основних засобів по заданих періодах часу, що важливо при контролі й аудиті наявності основних засобів на визначену дату. Контроль за наявністю основних засобів здійснюється на місцях експлуатації й у цілому по підприємству.

Відомість цілком зношених основних засобів дозволяє одержати інформацію про інвентарні об'єкти, вартість яких цілком віднесена на витрати виробництва. При перевірці аудитор аналізує приведені дані на правильність нарахування зносу з дати введення основних засобів.

Відомість-опис інвентарних об'єктів відображає інформацію за необхідний період часу і використовується для контролю по інвентарних об'єктах наявності і стану основних засобів, а також для проведення інвентаризації. Для аналізу наявності основних засобів по видах і групам використовують опису по групах і видам основних засобів.

У числі відомостей по приходу основних засобів можна одержати відомості-реєстри документів по окремих видах руху: надходженню,

введенню в експлуатацію, внутрішньому переміщенню, зміні первісної вартості. Також мається можливість сформувати інформацію в різних розрізах, необхідним для контролю і прийняття управлінських рішень: по

93

підприємствах, структурним підрозділам, матеріально-відповідальним особам, рахункам, групам і видам основних засобів, інвентарним об'єктам.

Для оперативного обліку дорогоцінних металів і каменів, що знаходяться в основних засобах ведуться Відомість наявності дорогоцінних металів і каменів в основних засобах і Відомості руху дорогоцінних металів і каменів,

що знаходяться в основних засобах.

При проведенні аудита аудитор перевіряє наявність і списання дорогоцінних металів і каменів, що знаходяться в основних засобах, а також їхнє своєчасне оприбуткування при ліквідації основних засобів.

Для нарахування і розподілу амортизаційних відрахувань по кодах виробничих витрат формують Відомість нарахування і розподілу амортизаційних відрахувань. На її підставі бухгалтер (аудитор) здійснює аналіз і контроль правильності формування кодів норм амортизаційних відрахувань, правильності застосування поправочних коефіцієнтів, суми нарахованої амортизації і правильності формування залишкової вартості.

Контроль за станом основних засобів здійснюється шляхом перегляду залишкової вартості і нарахованого зносу на необхідну дату.

Зведеною відомістю по обліку основних засобів є групувальна зведена оборотна відомість, що поєднує усі види руху основних засобів, зв'язаних з їхнім чи переміщенням зі зміною вартості інвентарних об'єктів. Зведена відомість формується в розрізі підприємства, структурного підрозділу,

матеріально-відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків, кодів аналітичного обліку, груп і видів основних засобів.

На підставі Зведеної відомості формується й аналізується інформація про рух основних засобів за обраний проміжок часу.

Для контролю за правильністю і повнотою нарахування податку на додаткову вартість на придбані і продані основні засоби по запиту аудитора чи бухгалтера формується довідкова інформація про суми податку на додаткову вартість у розрізі інвентарних об'єктів.

Контроль за наявністю основних засобів, що знаходяться в оренді,

94

здійснюється за допомогою Відомості наявності основних засобів, що знаходяться в оренді. Аудитор (бухгалтер) перевіряє правильність обліку основних засобів і нарахування зносу по об'єктах, що знаходиться в оренді.

В даний час особливе місце має переоцінка й індексація основних засобів.

Для контролю за переоцінкою формується Відомість переоцінки основних засобів, з якої аудитор (бухгалтер) має можливість проаналізувати своєчасність і правильність віднесення цих даних на рахунки бухгалтерського обліку. Таким чином, аудитор (бухгалтер) у режимі перегляду інвентарної картотеки має можливість одержати інформацію за необхідний період часу для аналізу і контролю по основних засобах.

Аудитор аналізує і виявляє невірно введені дані, несвоєчасність відображення записів у бухгалтерському обліку, виявляє помилки при нарахуванні амортизаційних відрахувань, а також правильність віднесення їх на виробничі рахунки. За допомогою Довідника припустимої кореспонденції рахунків здійснюється контроль за правильністю відображення в бухгалтерському обліку проведених господарських операцій. При виявленні невірно проведених господарських операцій формується довідкова інформація про невірно проведені бухгалтерські записи і формується правильна бухгалтерська проводка.

Керівник, аудитор чи бухгалтер можуть проаналізувати одержані значення будь-якого необхідного показника з інформаційної бази за необхідний період часу.

В даний час особливе значення надається прогнозуванню використання основних засобів. Для прогнозування аудитор (бухгалтер) проводить аналіз фондовіддачі основних засобів за визначений період і шляхом використання бази знань формує пропозиції по керуванню. З цього погляду особливо важливі питання ефективного використання устаткування (виявлення непотрібного устаткування) і питання росту випуску продукції на існуючому парку основних засобів.

Найважливішою частиною моделювання облікового процесу є мінімізація

95

витрат протягом всього терміну служби основних засобів. З цією метою проектується релевантна модель доцільності заміни устаткування на визначеній ділянці роботи. При моделюванні модель звичайно будується за

період декількох років.

По цій моделі бухгалтер аналізує відхилення по статтях і дає керівництву

підприємства пропозиції по прийняттю управлінських рішень.

Якщо інформації даної моделі недостатньо для прийняття управлінських рішень при заміні застарілого і непотрібного устаткування, чи бухгалтер аудитор здійснює побудови моделі мінімізації витрат протягом всього терміну служби основних засобів. При складанні цієї моделі основні засоби

враховуються по статтях з визначенням фондорентабельності.

96

ВИСНОВКИ

Кількісні та якісні показники діяльності підприємства багато в чому

залежать технічного стану основних засобів. В процесі їх використання вони зазнають фізичного та морального зносу, втрачаючи свої початкові технічні характеристики й експлуатаційні якості.

Одним з найбільш ефективних способів відновлення та підвищення рівня споживчих властивостей і працездатності основних засобів є ремонти,

поліпшення та інші види вдосконалення об’єктів необоротних активів підприємства, яке пов’язано із значно меншими інвестиційними витратами порівняно з новим будівництвом та придбанням нового, більш продуктивного обладнання на заміну зношеного.

Дослідження показало, що для ведення достовірного обліку потрібно не лише з’ясувати, яка саме операція відбулася з основними засобами але й визначити її сутність. Порівняння нормативно-праввого забезпечення ведення бухгалтерського обліку в Україні, МСФЗ та підходів фахівців з обліку виявило відсутність чіткого визначення терміну "поліпшення", а також єдиної, чіткої класифікації його видів. Для обліку одне з основних завдань полягає саме у визначенні того, чи призводять ремонтні роботи до збільшення майбутніх економічних вигод, які початково очікуються від використання об’єкта основних засобів. Особлива увага в ході дослідження приділяється саме видам ремонтів, які в залежності від складності, характеру і періодичності проведення мають різну мету.

Щодо модернізації, то під цим терміном розуміється комплекс заходів,

внаслідок впровадження яких використання об’єкта основних засобів призведе до отримання підприємством додаткових економічних вигід. Визнання витрат на поліпшення основних засобів в бухгалтерському обліку відбувається з урахуванням впливу таких робіт на майбутні економічні вигоди від використання поліпшеного об’єкта.

Проведення регулярних розрахунків показників використання основних засобів дозволяє керівництву підприємства прийняти обґрунтоване, правильне

97

рішення про подальше їх використання, необхідність проведення ремонтів,

модернізації, інших видів робіт, або ж повної заміни деяких об’єктів.

Проведений аналіз фінансово-господарського стану ТОВ "Транссервіс-М"

вказує на те що підприємство є достатньо фінансово стійким, ліквідним та платоспроможним, ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повертаються за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незначну залежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Організація первинного, синтетичного та аналітичного обліку робіт з ремонту та поліпшення основних засобів на підприємстві відповідає вимогам чинного законодавства.

Проведений аналіз ефективності використання основних засобів товариства вказує на достатньо ефективне використання основних засобів, але зменшення показників оновлення і збільшення коефіцієнтів зносу та вибуття вказують на недостатнє фінансування оновлення основних засобів,та значний їх знос. Для підвищення ефективності підприємства потрібно ретельно стежити за станом наявних основних фондів, підтримувати їх у належному стані, проводити роботи з підвищення їх ефективності, а також здійснювати заходи, спрямовані на максимально ефективне використання фондів у виробничому процесі, шляхом підвищення кваліфікації працівників, запровадження нових технологій.

Для налагодження якісного обліку руху запасних частин, матеріалів,

використовуваних при проведенні ремонтних робіт перш за все, необхідно забезпечити належне документування усіх господарських операцій при проведенні поточного ремонту.

Рекомендовано запровадження субрахунків 156 "Поліпшення основних засобів" та 157 "Поліпшення інших необоротних матеріальних активів", та відкриття до них аналітичних рахунків, що надасть змогу підвищити аналітичність обліку.

Окрім того, запропоновано систему показників, які забезпечать визначення економічної доцільності проведення ремонтів та модернізації основних засобів, а

98

також проаналізовано діяльність системи ремонтних робіт, що дало змогу виявити значну кількість можливих резервів збільшення ефективності функціонування даної системи

Виявлено, що на робочих місцях товариства створені такі умови праці, які повністю відповідають чинним нормативно-правовим актам, дотримані санітарно-

гігієнічні норми умов праці, та наявні незначні показники виробничого травматизму

На підприємстві створена та належним чином функціонує СОП,

проводяться заходи щодо забезпечення на кожному робочому місці безпечних та нешкідливих умов праці згідно з діючими нормативно- правовими актами з питань охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки.

Таким чином, зазначимо, що організація обліку ремонту та поліпшення основних засобів на підприємстві знаходиться на достатньому рівні.

Запропоновані вдосконалення дозволять підвищити ефективність організації обліку та аналізу робіт з поліпшення та ремонту основних заcобів, і як результат – підвищити ефективність використання наявних основних засобів.

99

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 р. №196 - XIV 11 Податки та бухгалтерський облік.-2000,-№1.-

С.25-29

2. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 //Голос України. - №99(599), - 29 травня 1993. 15.3лобін Ю. А. Основи агроекології: Підручник. - К.: Лібра, 1998. -252 с.

2. Положення “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затверджено наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95// Все про бухгалтерський облік №45, 1995р., ст. 22 –25.

2. Положення про Державну фінансову інспекцію України Затверджено Указом Президента України від 23 квітня 2011р. №499/2011

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 “Основні засоби” Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 р. № 92. // Бухгалтер №10, 2000р., ст. 18 – 22.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246

7. . Положення ( стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» Затверджено

наказом Міністерства фінансів від 28 липня 2000 р. № 181

8. Податковий Кодекс України зі змінами, внесеними згідно із Законами N 3292-VI ( 3292-17 ) від 21.04.2011

8. Наказ Міністерства статистики України №352 від 29.12.95 “Про затвердження типових форм первинного обліку. // Все про бухгалтерський облік № 112, 1995р.

100

10. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку.

Затверджено Міністерством фінансів України 29.12.2000 р. №356

/'/Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - №1. - с. 3-56.

11. Бабій В. Роль основних засобів у процесі виробництва // Наукові записки . – серія: економіка. – 2002 р. - № 10. – с. 200-202.

11. Білоусов А. Про проблеми практичного застосування нового порядку переоцінки основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит.-2013.-№9.-С.21-23.

11. Білуха М.Т. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит. – К.: Українська академія оригінальних ідей, 2012. – 888 с.

11. Бенько М.М. Інформаційні системи і технології в обліку. – К.: КНТЕУ, 2010. – 362 с.

11. Бондар М.І. Облік і аудит основних засобів (на матеріалах аграрних підприємств Київської області): Дис.канд. екон. наук: 08.06.04. - К., 2011.

11. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності

«Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. – 7-е

видання, доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2013. – 832 с.

17. Бутинець Ф.Ф., Усач Б. Ф. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. – Навчальний посібник. – Житомир: ПП „Рута”, 2012 р. – 411 с.

17. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник /За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП « Рута», 20212. – 544 с.

17. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. Підручник. - Ж.: ЖІТІ, 2013 - 544 с

17. Веренич О. “Облік надходження основних засобів: це необхідно знати”. // Все про бухгалтерський облік №86, 15 вересня 1999р., ст. 16 – 17.

101

21. Виговська Н.Г. Господарський контроль в соціально – орієнтованій економіці:

проблеми теорії і методології. – Житомир: ЖДТУ, 2010. – 288 с.

22. Войтенко Т. Все об учете основних средств (фондов). – Х.: Фактор, 2007. – 361с. 31. Гавриловська Л. М., Ларіонова А.С. Фінансовий облік – 1. – К.:

КНЕУ, 2014. – 320 с.

23. Гарасим П.М., Кізима А.Я. та ін Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей: Навч. Посібник / За ред. Хомина П.Я.-Тернопіль: Астон, 2012. -

288с.

24. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: Практичний посібник. – К.: Лібра, 2013. – 354 с.

24. Грінько А.П. Облік основних засобів: теорія, проблеми, перспективи. – Х.:

ХДАТ та ОХ, 2011. – 334 с.

26. Даньків Й.Я. Бухгалтерський облік в галузях економіки – К.: Знання, 2007. –

243 36. Дерій В.А. Контроль і ревізія в сільському господарстві: Курс лекцій для студентів ВНЗ III-IV рівня акредитації за спеціальністю 7.050106 “Облік і аудит”. – Тернопіль: Джура, 2012. – 64 с

27. Дікань Л.В. Контроль і ревізія. – К.: Знання, 2007. – 327 с.

28. . Дікань Л.В. Внутрішньогосподарський контроль. – Х.: ХНЕУ, 2014. – 60 с.

29. .Дондик А. Инвентаризация от А до Я. – Запорожье: Полиграф, 2014. – 71 с.

30. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. – К.: А.С.К., 2012 р. – 768 с.

31. Загородній А. Г., Партин Г. О., Пилипенко Л. М. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Підручник. – 4-те вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2014. –

550 с.

102

32. Зюкова М.М. Удосконалення обліку та аналізу основних засобів (на прикладі хлібопекарних підприємств Полтавської області): Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04. - Харківський державний університет харчування та торгівлі МОМ України. - Харків, 2014.

33. . Ільяш Л. Безоплатна передача основних засобів. // Головбух. – 2013 р. - № 18

(224). – С. 30-35.

34. Ільяш Л. Документальне оформлення списання основних засобів і малоцінних предметів. // Головбух. – 2013 р. - № 22. – С. 44-51.

34. Ільяш Л. Придбання основних засобів. // Головбух. – 2012 р. – № 6. – С. 36-4

34. Капінус О., Високос Т. Облік надходження та вибуття основних засобів у сільському господарстві //Все про бухгалтерський облік.- 2012.- №24.- С.4-8

34. Кононенко О. Інвентаризація. – Х.: Видавничий будинок «Фактор», 2013. – 200с.

34. Кім Г., Сопко В. В., Кім С. Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник – Київ: Центр навчальної літератури, 2014. – 440 с.

34. Корінько М.Д. Внутрішній контроль господарської діяльності підприємства. – Фастів: Поліфаст, 2010. – 440 с.

34. Костенко В.В. Удосконалення обліку основних фондів – необхідність

здійснення процесів відтворення. // Статистика України. – 2013 р. - № 1. – с.

73-75.

41. Кляцкий М. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку за умовнової облікової політики // Бухгалтерський облік і аудит.-2012.-№9.-С.52-59

42. .Кужельний М., Лінник В. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2011. – 352 с. 42.

103

43. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навч. посіб. для студ.— Львів:

Піча Ю.В; К.: ”Каравелла”, Львів: ”Новий-Світ-2000”, 2012. — 504с.

44. Лишиленко О. В. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. – Київ: Вид-во

“Центр навчальної літератури”, 2013. – 528 с.

45. Мармуль Л.О., Федорчук О.М. Ефективність використання основних засобів аграрних підприємств. – К.: ННЦ « Інститут аграрної економіки », 2012. – 208

с.

46. Нашкерська Г. В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2013. – 464 с.

47. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / За ред. М.Ф. Огійчука. – К.: Вища освіта, 2013. – 878 с.

48. Практикум з бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах за національними стандартами: Навч. посібник / За ред. М.Ф. Огійчука. – К.:

Вища освіта, 2013. – 464 с.

49. Павлюк І.М. Бухгалтерський облік основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів. – Івано- Франківськ: ІМЕ, 2013. – 176 с.

49. Пасько О.В. Відтворення основних засобів аграрних підприємств в сучасних

умовах. – Суми: ВАТ «Сумська обласна друкарня»: Козацький Вал, 2012. – 100

с.

51. Примакова Е. Основные средства: Бухгалтерский и налоговый учет. – Х.:

Издательский дом «Фактор», 2012. – 220 с.

52. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – Вид. 3-є, перероб. і доп. –

К., 2012 р. – 578 с.

53. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку,

економічного контролю та аналізу: Підручник. – К., 2013 р. – 260 с.