2. Відомості про похід

Вид туризму велосипедний

Туристичний похід буде кільцевим і складається з таких населених пунктів:

Ясень-Сливки-Закерничне-Перегінськ-Небилів-Рожнятів-Берлоги-Тужилів-Калуш-Вістова

61 км тривілість 3 доби

Кількість туристів 4 чоловік період роботи з 7:00 до 20:00

Паспорт складений в 2014р. в 1 екз.

План проходження траси походу

День подорожі	Ділянка траси	Км	Спосіб пересування
1 день	Ясень-Перегінськ	10,9	Велосипедний
2 день	Перегінськ-Тужилів	27,1	Велосипедний
3 день	Тужилів-Вістова	23,0	Велосипедний

3.Організація походу

Похід буде тривати 3 доби, протяжність 61 км. Група складаєтся з 4 осіб. Піход буде велосипедний.

Туристичний маршрут – кільцевий.

Розпорядок дня

Ночівлі заплановані у таких селах та містах як: Ясень, Перегінськ, Тужилів.

Підйом, зарядка, туалет, купання, прибирання місця ночівлі 7.00 – 7.30

Сніданок, підготовка до переходу 7.30 - 8.00

Перехід за маршрутом 8.00 – 13.00

Великий привал (обід, відпочинок тощо) 13.00 – 17.00

Перехід за маршрутом 17.00 – 19.00

Підготовка до нічлігу 20.00 – 21.00

Вільний час 21.00 – 23.00

Сон 23.00 – 7.00

4. Опис екскурсійних об’єктів

Маршрут проходить через: Ясень-Сливки-Закерничне-Перегінськ-Небилів-Рожнятів-Берлоги-Тужилів-Калуш-Вістова

Перший день

Маршрут розпочинається із села Ясень

Село Ясень розташоване за 28 км від районного центру Рожнятів Івано-Франківської обл. Перша згадка про село відноситься до 1422 р. Другий раз про Ясень згадується в 1597 р. Село Ясень розкинулось біля підніжжя Карпатських гір на висоті 550 м над рівнем моря на правому березі бурхливої річки Лімниці. Вважають, що перші жителі села вимерли внаслідок страшної хвороби. В «Актах графських і земських» у Львові №1884 у томі Х ( 52 ст. ) знаходимо, що вдруге с. Ясень було засноване Станіславом Жолкевським у 1597 р.

Щодо назви села існує декілька версій. В одній із них йдеться про те, що нібито перші поселенці зрізали велетенського ясена, присіли навколо пня та пообідали. Версія сумнівна, бо в той час такого велетня потрібно було зрізати декілька днів. Однак вірогідним є те, що назва села походить саме від назви дерева, тому що і зараз на його території росте чимало ясенів. До речі, в нашому районі є багато сіл, назви яких походять від назв дерев: Дуба, Вільхівка, Липовиця, Грабів.

Вся територія Ясеня була поділена на 13 рівних частин між дванадцятьма поселенцями-князями та священиком, які в той час виконували функції прикордонної сторожі, охороняли Карпатські перевали від угрів. Згодом село почало розростатися. На його теренах охоче поселялися люди, зокрема й ті, які втечею рятувалися від феодального гніту. Вони засновували хутори Турівку, Погар, Черенину, Лази, Гриньків, Пасічний, Кузьминець. Згодом територія села простягнулася до межі урочища Підлюте. Перші поселенці будували дерев’яні будинки. Основним будівельним матеріалом була смерека. Хата складалась з однієї кімнати та сіней ( коридору ), з тильної сторони прибудовували стайню. Згодом почали будувати просторіші будинки, а стайню та стодолу ставити окремо. Хати у більшості були курні. І лиш на початку ХХ ст. навчились будувати димарі. Спочатку їх плели з лози, обмазуючи глиною ззовні та зсередини. Курні хати з димарями та без них зберігалися в селі до середини ХХ ст. Основним заняттям жителів села було землеробство і скотарство. Щоб підготувати площу під посів, вони змушені були вирубувати ліси, корчувати пні, випалювати чагарники. Малородючі кислі кам’янисті грунти давали низькі врожаї. Крім картоплі, вирощували овес, жито, льон, коноплі, значно пізніше почали висівати ячмінь. Біб, горох, квасоля, капуста та картопля були основними продуктами харчування. Сіяли більше льону ніж конопель, який використовували для виготовлення одягу. Верхній зимовий одяг виготовляли з овечої шкури, з волової ж – взуття ( ходаки ).

Страшним лихом для жителів Ясеня були спустошливі напади турків і татар., особливо у 1520, 1589, 1594, 1672, 1676 роках. У 1640 р. татари спалили Рожнятів та Перегінськ.У 1767 р. вони знову напали на Перегінськ. Жителі села, рятуючись від несподіваного нападу ординців, тікали попід гору Погорілець на Чуту, Сухий та Башти. Татари захопили Перегінськ, монастир на горі Чуриків, Жителі Ясеня, зрозумівши, що ординці наступають на Ясень, кинулись захищатися. Вони зустрілись у запеклому бою в урочищі Посіч. Загін жителів Ясеня розбив ворогів, хоча зазнав значних утрат. Наприкінці ХVІ – поч.. ХVІІ ст.. на прикарпатських селян почався наступ польської шляхти. Феодали позбавляли селян волоського права, відбирали в них землі, перетворювали їх на кріпаків, змушували платити податки. З кожного члена сім’ї ( від 10 років ) сплачувався «поголовний» податок, від худоби платили податок «рогове» тощо. Невимовно важким було життя селян і в роки опришківського руху, визвольних змагань, голодомору, світових воєн тощо. Пливли роки, а жителі Ясеня, як і всієї Галичини, що змушені були жити і під владою Польщі, і Австрії, в важких умовах радянської влади, таки діждали незалежності, почали відновлювати свої господарства, дбати про село.

На початку ХVІІ ст. в селі були побудовані дві православні церкви. Церква св. Михаїла була побудована за кошти князя Гелетіса ( Гелетія ). У 1756 р. цю церкву розбудували ( практично побудували заново, бо стара була майже зруйнована ). На одвірку нової церкви старослов’янським шрифтом було викарбувано «Року Божия АψНρ місяця Апріля дня 7-го за старанням пресвященного єрея Андрея – майстер Кос» ( АψНρ – 1756 р. ). Церква св. Михаїла за нез’ясованих обставин згоріла у 1987 р. На цьому місці зусиллями громади збудована простора цегляна церква. Долішня церква св.. Петра й Павла побудована за кошти князя Клевця на території сучасного санаторію «Ясень». Десь у середині ХІХ ст.. церква св.. Петра й Павла згоріла. На цьому місці у 1872 р. була побудована велика дерев’яна церква, яка також згоріла у 1947 р. від удару блискавки. На початку 50-го р. жителі долішньої частини села розібрали невелику церкву в Осмолоді та перевезли в Ясень, склали на місці згорілої. Та згодом районна та обласна влада змусила людей перевезти її на територію долішнього цвинтаря, а на тому місці розпочали будівництво санаторію. Перевезена та згодом розбудована церква діє і донині, і лиш минулого року було спільними зусиллями громади розпочато будівництво нової церкви на тому самому місці, стару громада збереже як пам’ятку. Також наприкінці 90-х років на території санаторію була збудована капличка греко-католицького патріархату, зараз на цьому ж місці будується простора дерев’яна церква.

У 1844 році в селі було відкрито школу. Діти навчались у простій дерев’яній хаті, покритій соломою. У 1858 році – відкрита народна ( тривальна ) школа, вчитель – Йосип Бородайкевич. 1862 р. – 26 учнів, 1864р. – 24 учні. 1874 р. – однокласна школа, вчитель – Лопатинсткий. З 1884 р. – народна ІІІ класна школа з шестирічним строком навчання, вчитель – Станіслав Левицький. З 1900 р. – двокласна школа з українською мовою навчання. Вчилось 165 дітей, вчитель – Михайло Боринець. Протягом 1907 – 1910 років зусиллями громади в селі була побудована цегляна школа, де були 2 класні кімнати, а також кімнати, де проживав учитель. Учні навчались у двох класних кімнатах з 1910 по 1943 рік. Під час війни кімнати були знищені, тому діти навчались у будинку колишнього директора. У 1948 р. учні, щоб закінчити 5 і 6 класи, змушені були продовжувати навчання в с. Сливки. Тільки з 1950 року Ясенська школа стала семирічною, а згодом з 1958 р. – восьмирічною. Крім восьмирічної, на території села діяли ще три початкові школи, дві з яких функціонують і досі, розбудовані та удосконалені. У 1966 р. восьмирічка стала середньою школою.

Діяльність «Просвіти» в Ясені почалася в 1905 році листом сільської інтелігенції, адресованого просвітянам у Львові, з проханням про підтримку у створенні товариства. А 1 травня цього ж року вже відбулися перші загальні збори членів «Просвіти». Події першої світової війни та визвольних змагань паралізували діяльність товариства, вона почала пожвавлюватись в 20-х роках, коли до села стала вертатись молодь. В 1927 році на гроші, зібрані з концертів та вистав, члени «Просвіти» розпочали будівництво читальні, яка в 1930 році вже була відкрита для відвідування. У 1936 році комітет «Просвіти» організував у селі дитячий садок, який, проте, дуже швидко перестав функціонувати через брак коштів. Товариство «Просвіта» діє і до сьогодні, продовжуючи благородну справу своїх прабатьків.

Село Ясень розкинулось біля підніжжя Карпатських гір на висоті 550 м над рівнем моря на правому березі бурхливої річки Лімниці.Воно розташоване за 28 км від районного центру Рожнятів та за 60 км від Івано-Франківська.

Населення – понад 4 тисячі чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бабське, Лази, Погар, Турівка та Черепина.

Загальна площа Ясеня становить 4415 га.

В Ясені є три церкви: дві православні Київського патріархату та греко-католицька;

Три школи: дві загальноосвітні І ступеня та загальноосвітня І – ІІІ ступенів;

Амбулаторія;

ФАП;

Аптека;

Народний дім;

Бібліотека;

Поштове відділення;

Ощадна каса;

АЗС;

Обласний дитячий санаторій «Ясень» імені А. Шептицького;

Музей І. Вагилевича.

Вихідцем з села є український письменник і фольклорист І. М. Вагилевич. У столітній ювілей видання «Русалки Дністрової» (1937 р.) в селі йому встановлено пам’ятник.

В селі знаходиться  Гриньківське лісництво лісокомбінату «Осмолода», яке має понад 6 тис. га лісів.

Туризм

Пам’ятки села