У міліметрах

Назва операційних переходів	Операційні припуски	Операційні розміри	Допуски на операційні розміри
Внутрішня циліндрична поверхня Ø120H7(+0,04)
Розмір заготовки Точити начорно Точити начисто Шліфувати	2Пзаг = 8,2 2П1 = 7,2 2П2 =0,4 2П3=0,6	120-8,2=111,8 111,8+7,2=119 119+0,4=119,4 119,4+0,6=120	Н12 (+0,35) Н9 (+0,087) Н7 (+0,04)
Довжина L = 220
Розмір заготовки Точити начорно Точити начисто	2Пзаг = 7 2П1 = 3,5 2П2 =3,5	220+7=227 227-3,5=223,5 223,5-3,5=220	±0,575 ±0,575

2.7 Розрахунок припусків на обробку поверхні аналітичним методом та встановлення проміжних розмірів з граничними відхиленнями

Розрахунково-аналітичним методом визначають припуски на найточнішу поверхню, в даному випадку це поверхня Ø120 Н7(^+0,04).

Величина розрахункового припуску для першої операції чи переходу становить:

Для послідуючої операції чи переходів:

де Z – спільний розрахунковий припуск для даної операції, мкм;

R_z – висота мікронерівностей, що залишилася в попередній операції чи переході, мкм;

Т – глибина дефектного шару, що залишилася в попередній операції чи переході, мкм;

сумарне значення просторових відхилень, що залишилися в попередній операції чи переході, мкм;

похибка установки заготовки в пристосуванні на даній операції, мкм;

нижнє граничне відхилення розміру вала після попередніх операцій чи переходу, мкм;

ІТ – допуск розміру після попередніх операцій чи переходу, мкм.

Сумарне значення просторових відхилень для обробки в центрах зовнішньої поверхні визначаємо за формулою:

мкм

де спільна кривизна заготовки.

Спільна кривизна заготовки визначається за формулою:

де ∆К – питома вага кривизни після правки в залежності від середнього діаметра, мкм/мм;

L – спільна довжина заготовки, мм;

похибка зацентровки поковки визначається за формулою:

де ІТ_о – допуск діаметра базової поверхні заготовки що використовується при зацентровці, мм.

Згідно (табл.16, с. 186) ∆К=0,10 мкм/мм, після правки на пресах:

Тоді мкм;

мкм;

мкм;

мкм;

мкм.

де 0,06; 0,05 – коефіцієнти уточнення (15, табл.22, с.181)

Значення знехтуємо у виді його малості, тобто приймаємо =0

;

де похибка базування;

похибка закріплення.

Так як обробка в центрах, передній центр – плаваючий, то похибка базування дорівнює 0.

Отримані значення висоти мікронерівностей, глибини дефективного шару, просторових відхилень і похибки заносимо до таблиці 2.5

Таблиця 2.5 Вихідні дані

У мікрометрах

Метод обробки поверхні	Квалітет	Параметр шорсткості	Граничні відхилення розміру	Допуск розміру	Розрахункові величини
					висота мікро-нерів-ностей, Rz	глибина дефект-тного шару, Т	сума просто-рових відхи-лень, ρ	похи-бка ус- танов-ки, εу
Заготовка штамповка	-	-	+2,5 -1,5	ІТ0 = 4000	Rz0 =320	Т0 = 350	ρ0 = 1030	-
Чорнове розточування	12(Н12)	Rа5	+0,4 0	ІТ1 = 400	Rz1 = 40	Т1 = 50	ρ1 =61,8	εу1 = 0
Чистове розточування	9(Н9)	Ra2,5	+0,1 0	ІТ2 =100	Rz2 = 20	Т2 = 20	ρ2 = 3,1	εу2 = 0
Шліфування	7 (Н7)	Ra0,63	+0,04 0	ІТ3 = 40	Rz3 = 5	Т3 =10	ρ3 = 0	εу3 = 0

Таблиця 2.6 Розрахунок проміжних припусків

Розрахункові величини, мкм	Прийняте значення припусків, мм
Розрахунковий припуск на чорнове розточування	2Z1p = 4,9
Розрахунковий припуск на чистове розточування	2Z2p = 0,7036
Розрахунковий припуск на шліфування	2Z3p = 0,1862

Таблиця 2.7 Розрахунок операційних припусків

У міліметрах

Назва припуску та розміру	Умовне позначення	Розрахункове значення	Прийняті значення
Розмір поверхні за кресленням	d3	-	Ø120Н7(+0,04)
Вихідний розрахунковий розмір	dвих	Ø120,04	-
Припуск на шліфування	2Z3р	0,1862	-
Розмір після шліфування	d2	Ø119,85	Ø119,9Н7(+0,035)
Припуск на чистове розточування	2Z2р	0,7036	-
Розмір після чистового розточування	d2	Ø119,15	Ø119,2Н9(+0,087)

Продовження таблиці 2.7

У міліметрах

Назва припуску та розміру	Умовне позначення	Розрахункове значення	Прийняті значення
Припуск на чорнове розточування	2Z1р	4,9	-
Розмір після чорнового розточування	d1	Ø114,25	Ø114,3Н12(+0,35)
Розмір заготовки	dзаг		Ø109( )