- •27. Взаємне розташування прямої і площини у просторі
- •34.Неперервність ф-ції. Властивості неперервних ф-цій. Точки розриву ф-цій та їх класифікація.
- •35. Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Її геометричний та механічний зміст.
- •36 Правила диференціювання
- •43. Основні поняття та означення функції багатьох змінних.
- •55 Інтегр навпрост ірац фцій
- •51. Первісна ф-ція. Невизначений інтеграл
- •52. Таблиця невизначених інтегралів. Безпосереднє інтегрування виразів.
- •53. Метод підстановки та інтегрування за частинами.
- •54 Інтегруваня раціональних дробів
- •56 Визн інтеграл ,
- •57 Обчисл визн інтегралу ,форм Нютона –лейбніца
- •58 Обч площ плоскіх фігур
- •59 Обчисленняоб’ємутілаобертання
43. Основні поняття та означення функції багатьох змінних.
Функція багатьох змінних називається функцією , яка залежить від двох ,3,і більше зінних виду T=f(x1.x2.x3.xn)
Найпростішою функцією агатьох змінних є функція виду T=(x.y)Всі значення які набуває змінна х,у утворюють область значень D(f).Всі значення ,які набувають T називається множина значень Е(у).
44 границя та неперервн фцій
Число А називається границею функцій при якщо для будь-якого існує число , таке що в разі виконання нерівностіНаслідок.
Теорема 1.1. Якщо функція має границю при , то така границя тільки одна.
Теорема 1.2. Якщо функція має границю при то вона обмежена в деякому околі точки .
Теорема 1.3. Якщо , і в деякому виколотому околі точки виконується нерівність то .
Наслідок. Якщо у деякому околі точки і існує, то ця границя невід'ємна (недодатна).
45 частині похідні
Диференціальне рівняння з частинними похідними— диференціальне рівняння, що містить невідомі функції декількох змінних і їхні частинні похідні.
Розглянемо функцію двох змінних . Її частинні похідні і є функціями змінних і . Від цих похідних також можна знайти частинні похідні. Їх буде чотири, оскільки від кожної з функцій і можна знайти частинні похідні по та по . Назвемо їх частинними похідними другого порядку і позначатимемо:- функція два рази диференціюється по ; - функція диференціюється по , а потім по ;- функція диференціюється по , а потім по ; - два рази диференціюється по .Похідні другого порядку також можна диференціювати по і . Одержані при цьому похідні називаються частинними похідними третього порядку функції . Їх буде вісім. Аналогічно позначаються похідні більш високих порядків.
46приріст функт баг змін повн диф
Нехай функція z = f(x,y) в деякій області D неперервна і маєчастинні похідні f'x та f . Візьмемо в цій області D довільну точкуМ0 (х0, у0 J та знайдемо відповідне значення функції f(x,y), потім дамо приріст обом аргументам і підрахуємо значення f(x0 + Ax, г/0 + Аг/) функції в точці Мх (х0 + Ах, у0 + Аг/). Отже, ми одержимо приріст функціїAz = f (х0 + Ах,у0 + Ay)- f (х0,у0),який називають повним приростом функції z = f(x,y) в точціПеретворимо Аг шляхом віднімання та додавання величини f(x0,y0+Ay) до виглядуAz = [f(x0+Ax,y0+Ay)-f(x0,y0+Ay)] + [f(x0,y0+Ay)-f(x0,y0).
Частинну (часткова) похідну від функції f(x,y) за аргументом y визначаєють аналогічно. Для частинних похідних від функції f(x,y) використовують такі позначення :f(x(x,y); z(x; ;f(y(x,y); z(y; .Частинні похідні та задають напрями дотичних до поверхні z = f(x,y). Варто пригадати, що звичайна похідна f((x) = задає напрям дотичної до кривої y = f(x).
47 похідна за напрямом
Похідна функції за напрямком і градієнт Нехай - функція, означена в області . Розглянемо деяку точку і деякий напрямок , визначений напрямними косинусами і (тобто і - косинуси кутів, утворених вектором з додатними напрямками осей координат і ). При переміщенні в заданому напрямку (рис.7.10) точки в точку функція одержує приріст , (7.46) який називається приростом функції в заданому напрямку . Якщо є величина переміщення точки , то із прямокутного трикутника одержуємо , , отже, . (7.47) Означення. Похідною функції в заданому напряму називається границя відношення приросту функції в цьому напрямку до величини переміщення при умові, що останнє прямує до нуля,
Градієнт - вектор, своїм напрямком вказує напрямок найшвидшого зростання деякої величини, значення якої змінюється від однієї точки простору до іншої (скалярного поля), а по величині (модулю), рівний швидкості зростання цієї величини в цьому напрямку
48.Формула для наближеного обчислення значень функції f(x0+дельта х,y0+ дельта y)=f(x0.y0)+f’x(x0.y0)* дельта x+ fy’(x0.y0)-дельта у.
49 Экстремумы функцій багатьох змінних.
Для початку розглянемо необхідні умови экстремума функції, також визначимо поняття экстремума. Почнемо з поняття экстремумПокладемо, що є деяка функція із двома зміннимиВизначення: Крапка називається крапкою экстремума (максимуму або мінімуму) функції , якщо є відповідно найбільше або найменше значення функції в деякій околиці крапки .При цьому значення називається екстремальним значенням функції (відповідно до максимальних або мінімальним). Говорять також, що функція має в крапці экстремум (або досягає в крапці экстремума).Помітимо, що в силу визначення крапка экстремума функції лежить усередині області визначення функції, так що функція визначена в якійсь (хоча б і малої) області, що містить цю крапку. Вид поверхонь, що зображують поверхні функцій в околиці крапок экстремума
50.
знаходж. Умовного екстремуму ф-ції 2х
змінних методом множників Лангража.
Знайти екстремум функції
за
умовою
.
Якщо
вдається виразити з останнього рівняння
одну змінну через іншу, задача зводиться
на знаходження найбільшого і найменшого
значень функції однієї змінної. Втім
досить часто однозначно виразити
одну змінну через іншу неможливо. В
цьому випадку задача розв’язується
методом множників Лагранжа, який полягає
в наступномуБудується функція Лагранжа,
або лагранжиан,
,
яка досліджується на екстремум.Принцип
множників Лагранжа. Умовний
екстремум співпадає із звичайним, глобальним,
екстремумом функції Лагранжа.
Таким чином,
необхідна умова умовного екстремума
полягає в одночасній рівності до нуля
частинних похідних лагранжіана.
