- •1. Поняття, риси та завдання адміністративного права
- •2. Місце адміністративного права в системі права України
- •3. Адміністративне право як частина публічного права
- •4. Соціальне призначення адміністративного права
- •5. Історія формування та розвитку адміністративного права
- •7. Роль і значення адміністративного права в сучасних умовах державотворення
- •9. Методи адміністративно-правового регулювання та їх розвиток у контексті реформи адміністративного права
- •10. Система адміністративного права : поняття, ознаки, елементи
- •11. Принципи адміністративного права: поняття та система
- •13. Адміністративно–правова наука: поняття, предмет, зміст та система
- •14. Етапи розвитку адміністративно–правової науки
- •15. Основні школи сучасної української науки адміністративного права
- •16. Адміністративне право як навчальна дисципліна
- •17. Адміністративне право зарубіжних країн: поняття, структура, наука
- •18. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні
- •19. Механізм адміністративно–правового регулювання суспільних відносин: поняття, зміст, значення та елементи
- •20. Стадії адміністративно-правового регулювання
- •21. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури
- •22. Акти тлумачення адміністративно–правових норм
- •23. Особливості реалізації норм адміністративного права
- •24. Джерела адміністративного права та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права
- •Поняття, структура, механізм утворення та види адміністративно–правових відносин
- •26. Сутність, ознаки і принципи публічного управління. Структура публічного управління
- •27. Державне управління як форма прояву державної виконавчої влади
- •28. Соціальні та юридичні ознаки суб’єктів адміністративного права
- •29. Компетенція : поняття, значення, структура
- •30. Фізичні особи як суб’єкти адміністративного права
- •31. Адміністративно-правовий статус громадян: поняття, ознаки, елементи та види
- •32. Публічна адміністрація : поняття, ознаки, види
- •33. Система, структура та види органів виконавчої влади. Принципи організації і діяльності системи органів виконавчої влади
- •34. Органи місцевого самоврядування: нормативна основа, поняття, компетенція, функції
- •35. Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •36. Інститут державної служби в системі адміністративного права
- •37. Поняття, система, принципи та види державної служби
- •38. Управління державною службою: завдання і функції. Система органів управління державною службою
- •39. Організаційно-правове регулювання проходження державної служби
- •40. Правовий статус державного службовця
- •41. Форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації
- •42. Адміністративні акти: поняття, властивості, види
- •43. Юридична природа, ознаки, суб’єкти адміністративного договору, їх різновиди
- •44. Поняття та характерні риси методів діяльності публічної адміністрації, їх юридично владне значення та зміст
- •Адміністративний розсуд
- •Поняття, сутність, особливості й мета адміністративного примусу
- •Заходи адміністративного попередження: їх призначення, види, підстави та порядок застосування
- •Заходи адміністративного припинення: поняття, мета, підстави застосування, види, порядок застосування
- •49.Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •50. Заходи адміністративного стягнення
- •51. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •52. Юридичний аналіз об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення
- •Класифікація адміністративних правопорушень
- •Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки
- •Суб’єкти адміністративної відповідальності.
- •Адміністративна відповідальність юридичних осіб
- •57. Підстави адміністративної відповідальності
- •58. Характеристика обставини, що враховуються під час притягнення до адміністративної відповідальності
- •61. Адміністративний процесс
- •5.2 Структура адміністративного процесу
- •70. Поняття, ознаки, структура та види провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •71. Поняття, сутність, принципи забезпечення законності в публічному управлінні
- •72. Види способів забезпечення законності в публічному управлінні
- •73. Характеристика контролю і нагляду як способу забезпечення законності.
- •Суб’єкти публічного управління у сфері економіки
- •Мета та зміст державного управління в агропромисловому комплексі
- •Мета та зміст державного управління в адміністративно-політичній сфері
- •77. Суб’єкти державного управління адміністративно–політичною сферою
- •78. Мета та зміст державного управління обороною
- •79.Суб’єкти публічного управління соціально-культурною сферою.
- •80. Мета та зміст державного управління освітою
Суб’єкти публічного управління у сфері економіки
Верховна Рада України здійснює регулятивний вплив на економіку України за рахунок того, що до її повноважень належать:
прийняття законів у сфері економіки;
затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, частиною яких є економічна політика держави;
затвердження загальнодержавних програм економічного розвитку, охорони довкілля;
розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати, Голови Національного банку України та половини складу Ради Національного банку України;
надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України;
затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності та ін.
Президент України відповідно до покладених на нього обов'язків має наступні повноваження в сфері економіки:
звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
призначає половину складу Ради Національного банку України;
призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що діють в сфері економіки, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України тощо.
Крім цього, Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. У сфері економіки Адміністрація здійснює аналіз економічних, соціальних, гуманітарних та інших процесів, що відбуваються в Україні і світі, готує за його результатами для подання на розгляд Президентові України пропозиції з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави; забезпечує підготовку проектів послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, оприлюднює такі послання та ін.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в сфері економіки мав найширше коло повноважень щодо її реалізації, а саме:
забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки;
забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку;
визначає доцільність розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечує їх виконання;
здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання; забезпечує розроблення і виконання державних програм приватизації; подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури;
забезпечує здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;
забезпечує розроблення і виконання програм структурної перебудови галузей національної економіки та інноваційного розвитку, здійснює заходи, пов'язані з реструктуризацією та санацією підприємств і організацій, забезпечує проведення державної промислової політики, визначає пріоритетні галузі промисловості, які потребують прискореного розвитку;
забезпечує захист та підтримку національного товаровиробника;
забезпечує захист прав споживачів та підвищення якості їх життя;
визначає обсяги продукції (робіт, послуг) для державних потреб, порядок формування та розміщення державного замовлення на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах);
утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання;
забезпечує проведення державної аграрної політики та продовольчу безпеку держави;
забезпечує проведення державної політики цін та здійснює державне регулювання ціноутворення;
забезпечує проведення зовнішньоекономічної політики У країни, здійснює в межах, визначених законом, регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Реалізації урядом України повноважень в економічній сфері сприяють різноманітні консультативно-дорадчі органи. Зокрема постановою
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Здійснює: формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.
Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності, оборонного замовлення.
Мінекономрозвитку України видає в разі потреби разом з іншими центральними органами виконавчої влади спільні акти.
Через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України спрямовується та координується діяльність наступних центральних органів виконавчої влади:
1) Державна служба експортного контролю України.
2) Державна служба статистики України, основними завданнями якої є реалізація державної політики у сфері статистики та внесення пропозицій щодо її формування.
3) Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.
Антимонопольний комітет України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики.
Фонд державного майна, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.
Нарівні області та району області, а також міст Києва, Севастополя та районів міст Києва і Севастополя, а також АРК адміністративно-правове регулювання здійснюється місцевими державними адміністраціями.
