Блок питань № 5

Законодавством забороняється відмовляти жінкам у прий­нятті на роботу і знижувати їм заробітну плату у зв'язку з ва­гітністю або наявністю дітей віком до 3 років, самотнім мате­рям, що мають дитину до 14 років або дитину-інваліда. При відмові їм у прийнятті на роботу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про причини відмови в письмовій формі (ст. 184 КЗпП України).

Працюючі жінки також мають гарантії і пільги. Так, недо­пустимо залучати жінок до робіт у нічний час, до понаднормо­вих робіт, до робіт у вихідні дні і направляти у відрядження вагітних жінок, а також жінок, які мають дітей віком до З років (ст. 176 КЗпП України).

Згідно зі ст. 54 КЗпП України нічним вважається час із 22-ї години вечора до 6-ї години ранку. Якщо на цей час при­падає тільки частина зміни (наприклад, 2 години), то й у цьо­му разі жінок не можна залучати до роботи.

Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до понаднормових робіт або направлятися у відрядження без їхньої згоди (ст. 177 КЗпП України). Відмова жінки в таких випадках не може розгляда­тися як порушення трудової дисципліни.

До вирішення питання про надання вагітній жінці від­повідно до медичного висновку іншої роботи, що є легшою і виключає вплив шкідливих чинників, вона підлягає відсто­роненню від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі пропущені з цієї причини робочі дні за рахунок підприємс­тва, установи, організації (ст. 178 КЗпП України).

Жінки, які мають дітей віком до 3 років, у разі неможли­вості виконання попередньої роботи переводяться на іншу зі збереженням середнього заробітку на попередній роботі до до­сягнення дитиною 3-річного віку. Якщо заробіток на легшій роботі вищий, ніж той, який вони отримували до переведен­ня, то їм виплачується фактичний заробіток.

Жінкам, які працюють на роботах зі шкідливими умовами праці, що дає право на додаткову відпустку, період виконан­ня інших робіт у зв'язку з вагітністю включається в стаж для додаткової відпустки.

Відпустка жінкам у зв'язку з вагітністю і пологами на­дається тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнення пологів, народження двох і більше дітей або якщо жінка відповідно до Закону України "Про статус і со­ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чор­нобильської катастрофи" належала до І—IV категорії — 70) календарних днів після пологів. Ці дні розраховуються су­марно і надаються жінкам цілком незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, а також, на їхнє ба­жання, надається частково оплачувана відпустка для догля­ду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з оплатою за ці періоди допомоги з державного соціального страхування (ст. 179 КЗпП України).

Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці на­дається відпустка без збереження заробітної плати триваліс­тю, обумовленою медичним висновком, але не більше, ніж до досягнення дитиною 6-річного віку.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі лікарняного листка, який видає відповідна медична установа.

За весь період такої відпустки всім жінкам виплачується допомога з державного соціального страхування в розмірі 100 % незалежно від тривалості загального стажу роботи.

Підприємства й організації за рахунок власних коштів мо­жуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку і від­пустку без збереження заробітної плати для догляду за дити­ною більшої тривалості, ніж передбачено законодавством.

Частково оплачувану відпустку і додаткову відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною може бути використано цілком або частково також батьком дити­ни, бабусею, дідусем або іншими родичами, які фактично здійснюють догляд за дитиною або особою, котра усиновила або взяла опікунство над дитиною.

Згідно зі ст. 180 КЗпП України власник зобов'язаний нада­вати жінкам відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами і за їхньою заявою приєднувати до цієї відпустки і щорічну від­пустку. При цьому чергова відпустка надається на бажання жінки перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї незалежно від тривалості роботи на цьому під­приємстві, в установі, організації.

Ці гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв'яз­ку із закінченням терміну договору таких працівників, коли їх було прийнято на сезонні роботи

Жінки, в яких є діти віком до 15 років, мають переважне право на укладання трудового договору про роботу вдома (Положення про умови праці надомників, затверджене По­становою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81).

На час відсутності працівниці-жінки, яка народила дити­ну, власник або уповноважений ним орган має право прийня­ти на її місце іншого працівника, уклавши з ним тимчасовий трудовий договір.

Працюючі жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, відповідно до чинного законо­давства мають право:

— на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 5 кален­дарних днів без урахування вихідних;

— на додаткову відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 14 календарних днів щорічно.