8. Функції та принципи організації віртуальних локальних мереж (vlan).

VLAN (англ. Virtual Local Area Network  — віртуальна локальна комп'ютерна мережа)  — є групою хостів з загальним набором вимог, що взаємодіють так, ніби вони прикріплені до одного домену, незалежно від їх фізичного розташування. VLAN має ті самі атрибути, як і фізична локальна мережа, але дозволяє кінцевим станціям бути згрупованими разом, навіть якщо вони не перебувають на одному мережевому комутаторі. Реконфігурація мережі може бути зроблена за допомогою програмного забезпечення замість фізичного переміщення пристроїв.

Щоб фізично копіювати функції VLAN, необхідно встановити окремий, паралельний збір мережевих кабелів і перемикачів, які зберігаються окремо від первинної мережі. Однак на відміну від фізичної відділеної мережі, VLAN ділить пропускну здатність; дві окремих одно- гігабітних віртуальних мережі які використовують одно-гігабітний зв'язок мають знижену пропускну здатність. Це віртуалізує поведінку VLAN (настроювання портів комутатора, позначки кадрів при вході в мережу VLAN, пошук MAC таблиці, щоб перейти до магістральних зв'язків і видалення тегів при виході з VLAN).

За традиційною технологією Ethernet робочі станції об’єднуються в локальну мережу за допомогою багатопортових комутаторів 2-го рівня.

Комутатор (switch) – пристрій канального рівня, який об’єднує кінцеві пристрої в єдину локальну мережу та здійснює одночасний прийом і передачу даних на кожному із своїх портів. Комутатор знижує перевантаженість мережі, зменшує мережний трафік та підвищує ефективну пропускну здатність мережі.

Використання різноманітних фільтрів, що враховують інформацію третього і четвертого рівнів (IP-адреси, тип протоколу, зазначений у заголовку IP-пакета, номера портів TCP/UDP) перетворюють маршрутизатори в найпростіші брандмауери, що складають основу системи захисту багатьох мереж.

Проте комутатори внесли в рішення проблеми "об'єднання-роз'єднання" новий механізм - технологію віртуальних мереж (Virtual LAN, VLAN). З появою цієї технології відпала необхідність утворювати ізольовані сегменти фізичним шляхом — його замінив програмний спосіб, більш гнучкий і зручний.

Віртуальною мережею (VLAN) називається група вузлів мережі, трафік якої в тому числі і широкомовний, на канальному рівні цілком ізольований від інших вузлів мережі.

Розрізняють статичні і динамічна VLAN. До статичної VLAN долучають порти коммутатора, незалежно від того, що до них під’єднано. Членство у динамічній VLAN досягається через МАС-адресу під’єднаного пристрою, незалежно від порта підключення

Для налаштування IP-адреси та мережної маски на управлінській VLAN комутатор, необхідно перейти в режим налаштування інтерфейса. Це єдина віртуальна локальна мережа, до якої звертаються як до інтерфейса мережного рівня.

Команди налаштування VLAN 1:

Switch(config)#interface vlan 1

Switch(config-if)#ip address <ІР-адреса> <маска>

Switch(config-if)#no shutdown

Switch(config-if)#exit

Приклад налаштування:

Switch(config)#interface vlan 1

Switch(config-if)#ip address 172.17.99.110 255.255.255.0