68.Охарактеризуйте типи завдань в особистісних опитувальниках.

В особистісних опитувальниках, як правило, використовують три типи завдань: дихотомічні, трихотомічні і завдання з рейтинговими шкалами. Дуже поширені завдання з альтернативним вибором (дихотомічні), зрозумілі, легкі і зручні для оброблення. Вони потребують найменше часу для відповіді. Недоліками завдань з альтернативним вибором є незадоволенння запропонованою альтернативою, малий вибір варіантів відповіді. Перевага трихотомічних завдань ("так", "не знаю", "ні") в тому, що обстежувані можуть краще виразити себе, недоліком - актуалізування установки на вибір середнього варіанта (відповіді "незнаю", "інколи" тощо).

Розробляючи завдання, не варто пропонувати більше семи варіантів відповідей в опитувальниках, де є рейтингові шкали. Потрібно забезпечити достатню кількість градацій відповіді, щоб обстежувані могли адекватно виразити себе. В опитувальнику бажано використовувати тільки один тип завдань.

При розробленні завдань особистісних опитувальників важливо враховувати ймовірність актуалізації настановчих факторів. При цьому можливі такі види установок: на згоду; на соціально схвалювану відповідь; на невизначені відповіді; на крайні відповіді.

69.Назвіть установки, які можуть бути притаманні досліджуваним у відповідях на запитання в особистісному опитувальнику.

Установка на згоду може бути подолана за допомогою запровадження зворотних завдань, кількість яких повинна приблизно дорівнювати кількості прямих завдань. Наприклад, твердження "Я задоволений стосунками з матір'ю" може доповнювати протилежне - "Я не задоволений стосунками з матір'ю". При включенні зворотних завдань необхідно переконатися, що вони мають таке саме значення, що і завдання, від яких вони були утворені. Також слід уникати подвійних заперечень.

Установку на соціально схвалювану відповідь мінімізує виключення з опитувальники завдань, відповіді на які оцінюють обстежувані з погляду їх соціальної бажаності-небажаності. За неможливості це зробити потрібно сформулювати непряме питання, для того щоб спонукати до відповіді, яка б не просто передавала бажання обстежуваного зарекомендувати себе краще. Наприклад, твердження "Люди постійно налаштовані проти мене" (виявлення параноїдальних тенденцій) можна сформулювати: "Є люди, яким я повністю довіряю". Ефективною буде адресована досліджуваному вимога відповідати на кожне питання, не замислюючись довго і не аналізуючи кожне завдання.

Установку на невизначені відповіді (відповіді середньої категорії), якщо не можна їх вилучити з опитувальника, долають за допомогою інструкції з вимогою до досліджуваного якомога рідше вдаватися до таких відповідей, а також формулювання питань, що не призводять до розсіювання уваги чи вибору найлегшої відповіді. Завдання формулюють так, щоб вибір не припадав на відповіді середньої категорії. Якщо опитувальник передбачає використання виключно дихотомічних завдань, то у процесі пілотажного дослідження можна дати завдання досліджуваним відзначати ті з них, які спричинили труднощі і вимагали невизначеної відповіді, щоб їх усунути.

Установка на крайні відповіді виявляється у завданнях із рейтинговими шкалами. Перевага рейтингових шкал, що уможливлюють досліджуваному право вибору, нівелюється дією установки на крайні відповіді, тому їх краще уникати.