80.Дайте характеристику шкали інтервалів та відносин.

Шкала інтервалів Шкала інтервалів є першою метричної шкали. Власне, починаючи з неї, має сенс говорити про виміри у вузькому сенсі цього слова - про введення заходів на безлічі об'єктів. Шкала інтервалів визначає величину різниці між об'єктами в прояві властивості. З допомогою шкали інтервалів можна порівнювати два об'єкти. При цьому з'ясовують, на скільки більше або менше виражено певна властивість в одного об'єкта, ніж в іншого. Шкала інтервалів дуже часто використовується дослідниками. Класичним прикладом застосування цієї шкали у фізиці є вимірювання температури за Цельсієм. Шкала інтервалів має масштабну одиницю, але положення нуля на ній довільно, тому немає сенсу говорити, у скільки разів більше чи менше ранкова температура повітря, виміряна шкалою Цельсія, ніж денна.

Шкала відносин Шкалу відносин називають також шкалою рівних відносин. Особливістю цієї шкали є наявність твердо фіксованого нуля, який означає повну відсутність якого-небудь властивості або ознаки. Шакала відносин є найбільш інформативною шкалою, що допускає будь-які математичні операції і використання різноманітних статистичних методів. Шкала відносин по суті дуже близька інтервальної, оскільки якщо строго фіксувати початок відліку, то будь-яка інтервальна шкала перетворюється на шкалу відносин.

81.Назвіть основні теоретичні концепції в рамках яких розроблялася проективна психологія?

Поняття «проекція» викликає чималий ін­терес і повчальне в тому змісті, що в різних його трактуваннях відобразилася властива психології неоднозначність розуміння навіть її найважливіших категорій і понять. На прикладі проекції також можна простежити ще одне явище, яке полягає в тому, що наяв­ність у науці ідеологічних заборон різко звужує поле свідомості дослідника, чим досягається тверда однозначність розуміння того, що вивчається.

Поняття проекції (від лат. projectio - викидання) як психологіч­не поняття з'являється вперше в психоаналізі і належить З.Фрейду (1894). Він вважав, що неврози виникають у тому випадку, коли психіка не може опанувати ендогенне розвинені сексуальні збу­дження, і в цьому випадку відбувається проекція цього збудження у зовнішній світ.

Відзначимо, що в роботах З.Фрейда є згадування і про те, що проекція виникає не тільки у випадку конфлікту між «я» і несвідо­мим, але також «бере участь в утворенні зовнішнього світу». Однак це розширене тлумачення проекції не було сприйнято психоаналізом. Розуміння проекції як захисний механізм було названо класичною проекцією.

Аутичною проекцією було назване явище, в основі якого ле­жить детермінованість сприймання актуальних потреб людини. Цей феномен був виявлений у ході демонстрації обстежуваним на екрані росфокусованих зображень різних об'єктів. Виявилося, що зобра­ження їжі раніше розпізнається голодними, ніж ситими, це і було названо аутизмом. Подальші дослідження дозволили встановити, що відбувається не тільки зниження порогу впізнання, але й проек­тування потреб.

Симілятивна проекціявідповідно до психоаналітичної концеп­ції виконує захисну функцію, але, згідно з Д.Холмсом, строгого екс­периментального підтвердження не одержала (дійсно, дуже важко довести, що обстежуваний не має уявлення про належність йому властивих рис особистості).

Проекцію Панглоса і Кассандриможна розглядати як варіант захисного механізму - «реактивне утворення».

Комплементарна проекціяприпускає проекцію рис, додатко­вих до тих, якими суб'єкт володіє в дійсності. Наприклад, інколи, випробовуючи страх, ми схильні майже кожну людину сприймати як загрозливу для нас. У цьому випадку риса, що приписується ін­шим, скажімо агресивність, дозволяє пояснити власний стан. Ще раз підкреслимо, що експериментальне підтвердження знаходить насамперед атрибутивна проекція — приписування наявної в су­б'єкта й усвідомлюваної риси.

83.Що спільного для всіх проективних методик?

Спільними всім проективних методик є такі ознаки:

1. Невизначеність, неоднозначність використовуваних стимулів.

2. Відсутність обмежень у виборі відповіді.

3. Відсутність оцінки відповідей піддослідних як «правильних» і «хибних».