29. Експеримент. Особливості лабораторного, польового, формувального експериментів.

Експериме́нт — метод вивчення, який полягає у викликанні визначеного явища в штучно створених умовах з метою дослідження і з'ясування процесу його розвитку. Польовий, найбільш наближений до неекспериментальним дослідницьким методам оскільки умови, використовувані при проведенні природного експерименту, організовує не експериментатор, а саме життя. Експериментатор в даному випадку користується лише поєднанням різних умов діяльності випробовуваних і фіксує за допомогою неекспериментальних або діагностичних методик досліджувані психологічні особливості випробовуваних. Формуючий реалізується за допомогою спеціально побудованої дослідником експериментальної моделі розвиваючих та формуючих впливів на предмет дослідження. Експеримент може поєднувати в собі процедури різного характеру: навчальні, ігрові, практичні тощо. Лабораторний припускає проведення досліджень в психологічній лабораторії, оснащеній спеціальними приладами і пристосуваннями. Цей тип експерименту, що відрізняється також найбільшою штучністю експериментальних умов, застосовується зазвичай при вивченні елементарних психічних функцій (сенсорної і моторної реакцій, реакції вибору, відмінностей сенсорних порогів і тому подібне) і набагато рідше — при вивченні складніших психічних явищ (процесів мислення, мовних функцій і тому подібне). У лабораторному експерименті майже завжди використовуються прилади і апаратура.

30. Методи спостереження та самоспостереження.

Спостере́ження — метод збору інформації в процесі сприйняття.Спостереження включає в себе як елементи: спостерігача, об'єкт спостереження та засоби спостереження. Вимоги: активність, цілеспрямованість, планомірність і навмисність, системність. Методи спостереження:Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах).Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).Відкрите й приховане.Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану). Людське (спостерігач — людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв). Самоспостереження часто вдається до суб'єктивного тлумачення психічних явищ, особливо тоді, коли особа, яка досліджується, мало розвинена й не спроможна спостерігати саму себе. При самоспостереженні людина одночасно постає як суб'єкт та об'єкт дослідження, що унеможливлює успіх дослідження.Найкраща форма самоспостереження - це ретроспективне спостереження, яке ґрунтується на пригадуванні результатів перебігу психічного явища, яке є предметом дослідження, після того як воно вже відбулося. Людина може у такий спосіб описати, що вона відчувала в стані радості, суму, страху, що вона запам'ятовувала або як міркувала, розв'язуючи завдання

31. Бесіда, інтерв’ю, анкетування як методи психодіагностики.

Бесіда— емпіричний метод одержання інформації на основі вербальної комунікації. В окремих випадках бесіда виступає основним засобом отримання фактичних даних, застосовується також як спосіб введення піддослідного в ситуацію психологічного експериментування. Інтерв'ю виступає способом отримання соціально-психологічної інформації за допомогою усного опитування. Види: вільні — не регламентовані темою та формою бесіди, і стандартизовані — за формою вони близькі до анкети із закритими запитаннями. Анкетування — метод соціально-психологічного дослідження за допомогою анкет. Анкетне опитування проводиться з метою з'ясувати дані біографічного характеру, погляди, ціннісні орієнтації, соціальні установки та особистісні риси опитуваних. Види: суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (охоплюється конкретна група учасників); усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами); індивідуальне та групове; а також — очне (за умовою безпосередньої взаємодії) та заочне (поштою, телефоном тощо).