71.Методики вивчення професійної оріентації особистості.

Заструктурними компонентами форми та методи профорієнтації можна поділитина три групи:1) методи вивчення особистості молодої людини з метою профорієнтації.Ці методи значною мірою залежать від того, які поставлені завдання профорієнтаційної роботи:– виявити інформаційну готовність молодої людини до свідомого вибору професії;– визначити якості особистості, її здібності та професійні нахили;– виховати в молоді якості, необхідні для всіх професій (працелюбність,організованість та ін.);– вивчити відповідність обраної професії психофізіологічним особливостям молодої людини та потребам суспільства.2) форми та методи ознайомлюючої профорієнтаційної роботи;3) форми та методи професійної орієнтації, що активізують діяльність молоді з підготовки до вибору професії. ОДАНІ-2 (орієнтаційно-діагностична анкета інтересів створена С.Я. Карпіловською і Б.О. Федоришиним на основі модифікації анкети інтересів А.Є. Голомштока і О.І. Мешковської) Методика Л. Йовайши Тест «Квадрат інтересів» Методика Голанда (Визначення професійної спрямованості).

72.Методики діагностики емоційно-вольової сфери.

Методика "самоооценка емоційних станів" Досить простим опитувальником для самооцінки емоційних станів є методика, розроблена американськими психологами А. Уессманом і Д. Рікс (в даному випадку наводиться її скорочений варіант). Вимірювання в цій методиці проводиться по 10 бальною (стіновий) системою. Випробуваному дається інструкція: "Виберіть в кожному із запропонованих наборів суджень те, яке найкраще описує ваш стан зараз. Номер судження, обраного з кожного набору, запишіть у відповідному рядку для відповідей" Методика діагностики рівня емоційного вигорання В.В. Бойко Емоційне вигоряння - це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи. Емоційне вигоряння є придбаний стереотип емоційного, частіше всього професійного, поведінки. "Вигорання" почасти функціональний стереотип, оскільки дозволяє людині дозувати і економно витрачати енергетичні ресурси. У той же час, можуть виникати його дисфункціональні слідства, коли "вигорання" негативно позначається на виконанні професійної діяльності та відносинах з партнерами.

73.Методичні засоби діагностики тривожності.

Шкала соціально-ситуативної тривожності КондакаПерша методика – шкала тривожності – розроблена за принципом “шкали соціально-ситуативної тривоги” Кондака (1973). Особливість шкал цього типу полягає в тому, що людина оцінює не наявність чи відсутність у себе якихось переживань, симптомів тривожності, як, наприклад, в шкалах МАS (1963) та STAI (Спілбергер та ін., 1970), а ситуацію з точки зору того, наскільки вона може викликати тривогу. Їх перевага, з нашої точки зору, полягає по-перше у тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об’єкти, які виступають для школяра основними джерелами тривоги, і по-друге, в меншій мірі, ніж інші типи питальників, виявляються залежними від особливостей розвитку в учнів інтроспекції. Методика “Шкала тривожності” Тейлора . Призначена для вимірювання проявів тривожності. Шкала складається з 30 тверджень, на які обстежуваний повинен вибати певний варіант відповіді.