- •51. Проективні методики психологічної діагностики. Види проективних методик.
- •52. Методики діагностики мотиваційної сфери особистості.
- •53. Діагностика та оцінка інтелекту в сучасній психодіагностичній практиці.
- •54. Діагностика креативних здібностей.
- •55. Загальна характеристика тестів особистості.
- •56. Поняття про локус контролю та його діагностика.
- •57. Характеристика тестів спеціальних здібностей.
- •58. Методи діагностики свідомості та самосвідомості.
- •60. Методики діагностики психічних станів
- •61. Методики діагностики типів особистості.
- •59. Методи дослідження самооцінки.
- •62. Методи дослідження внутрішньогрупових відносин.
- •63.Дослідження міжособистісних взаємин у сім'ї.
- •64.Психодіагностика рівня домагань особистості.
- •65.Методи діагностики ціннісних оріентацій в психології
- •66.Методики дослідження психологічного здоров'я особистості.
- •68 Дослідження готовності дитини до школи.
- •69.Методика семантичного диференціалу. Особистісний диференціал.
- •70. Діагностика суб’єктивного образу світу
- •71.Методики вивчення професійної оріентації особистості.
- •72.Методики діагностики емоційно-вольової сфери.
- •73.Методичні засоби діагностики тривожності.
- •74. Методичні засоби в діагностиці агресії та агресивності.
- •75.Охарактеризувати діагностичні можливості опитувальників інтересів.
71.Методики вивчення професійної оріентації особистості.
Заструктурними компонентами форми та методи профорієнтації можна поділитина три групи:1) методи вивчення особистості молодої людини з метою профорієнтації.Ці методи значною мірою залежать від того, які поставлені завдання профорієнтаційної роботи:– виявити інформаційну готовність молодої людини до свідомого вибору професії;– визначити якості особистості, її здібності та професійні нахили;– виховати в молоді якості, необхідні для всіх професій (працелюбність,організованість та ін.);– вивчити відповідність обраної професії психофізіологічним особливостям молодої людини та потребам суспільства.2) форми та методи ознайомлюючої профорієнтаційної роботи;3) форми та методи професійної орієнтації, що активізують діяльність молоді з підготовки до вибору професії. ОДАНІ-2 (орієнтаційно-діагностична анкета інтересів створена С.Я. Карпіловською і Б.О. Федоришиним на основі модифікації анкети інтересів А.Є. Голомштока і О.І. Мешковської) Методика Л. Йовайши Тест «Квадрат інтересів» Методика Голанда (Визначення професійної спрямованості).
72.Методики діагностики емоційно-вольової сфери.
Методика "самоооценка емоційних станів" Досить простим опитувальником для самооцінки емоційних станів є методика, розроблена американськими психологами А. Уессманом і Д. Рікс (в даному випадку наводиться її скорочений варіант). Вимірювання в цій методиці проводиться по 10 бальною (стіновий) системою. Випробуваному дається інструкція: "Виберіть в кожному із запропонованих наборів суджень те, яке найкраще описує ваш стан зараз. Номер судження, обраного з кожного набору, запишіть у відповідному рядку для відповідей" Методика діагностики рівня емоційного вигорання В.В. Бойко Емоційне вигоряння - це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи. Емоційне вигоряння є придбаний стереотип емоційного, частіше всього професійного, поведінки. "Вигорання" почасти функціональний стереотип, оскільки дозволяє людині дозувати і економно витрачати енергетичні ресурси. У той же час, можуть виникати його дисфункціональні слідства, коли "вигорання" негативно позначається на виконанні професійної діяльності та відносинах з партнерами.
73.Методичні засоби діагностики тривожності.
Шкала соціально-ситуативної тривожності КондакаПерша методика – шкала тривожності – розроблена за принципом “шкали соціально-ситуативної тривоги” Кондака (1973). Особливість шкал цього типу полягає в тому, що людина оцінює не наявність чи відсутність у себе якихось переживань, симптомів тривожності, як, наприклад, в шкалах МАS (1963) та STAI (Спілбергер та ін., 1970), а ситуацію з точки зору того, наскільки вона може викликати тривогу. Їх перевага, з нашої точки зору, полягає по-перше у тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об’єкти, які виступають для школяра основними джерелами тривоги, і по-друге, в меншій мірі, ніж інші типи питальників, виявляються залежними від особливостей розвитку в учнів інтроспекції. Методика “Шкала тривожності” Тейлора . Призначена для вимірювання проявів тривожності. Шкала складається з 30 тверджень, на які обстежуваний повинен вибати певний варіант відповіді.
