13. Особливості оподаткування юридичних осіб єдиним податком.

Суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. Знову ж таки ніяких обмежень по кількості працівників не встановлено.

Основна вимога, яка повинна бути дотримана вищезазначеними суб’єктами – це не перевищення платниками обсягу доходу понад 20 000 000 грн. протягом календарного року.

14. Порядок переходу суб'єктів малого підприємництва на спрощену систему оподаткування.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Cуб'єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог.

15. Платники податку з доходів фізичних осіб та об'єкт оподаткування. Податкова пільга.

Згідно законодавства платниками податку є:

^ громадяни України (резиденти), які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

^ іноземні громадяни (нерезиденти), які отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об'єкт оподаткування доходів фізичних осіб поділяється на доходи резидента і нерезидента.

Об'єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід;

чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Пода′ткові пі́льги (англ. Tax Benefits) — переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі. Норми законодавства, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг з податків і зборів, не можуть мати індивідуального характеру.

Чинним законодавством запроваджено систему надання податкових соціальних пільг. Розмір пільг установлено у відсотках (100 %, 150 %, 200 %) розміру мінімальної заробітної плати в розрахунку на місяць, затвердженого відповідним законом на 1 січня звітного податкового року. Розміри відсотків установлено для відповідної категорії платників, які матимуть право на її отримання.

Податкова соціальна пільга встановлена у розмірі 30 % суми податкової соціальної пільги, що дорівнює 150 % (як самотній матері, особі, віднесеній до 1 i 2 категорій осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, учню, студенту, інваліду 1 або 2 групи) чи

200 % (особі, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави; учаснику бойових дій під час Другої світової війни, або особі, яка у такий час працювала в тилу, яка має відповідні державні відзнаки та інші) мінімальної зарплати, встановленої на початок звітного року, у розрахунку на місяць.