1.2.Безпека в internet

Одна з основних причин успіху віддалених атак на розподілені обчислювальні мережі полягає у використанні мережних протоколів обміну, які не можуть надійно ідентифікувати віддалені об’єкти, захистити з’єднання та дані, що передаються по ньому. Тому цілком природно, що в процесі функціонування Internet були створені різні захищені мережні протоколи, що використовують криптографію як з закритим, так і з відкритим ключем. Класична криптографія з симетричними криптоалгоритмами передбачає наявність у передавальної та приймаючої сторін симетричних (однакових) ключів для шифрування та дешифрування повідомлень. Ці ключі заздалегідь мають бути розподілені між скінченною кількістю абонентів, що в криптографії називається стандартною проблемою статичного розподілу ключів. Очевидно, що застосування класичної криптографії з симетричними ключами є можливим лише на обмеженій множині об’єктів. У мережі Internet для всіх її користувачів вирішити проблему статичного розподілу ключів не є можливим. Однак, одним з перших захищених протоколів обміну в Internet був протокол Kerberos, заснований саме на статичному розподілі ключів для скінченної кількості абонентів. Для того, щоб дати можливість захиститися усій множині користувачів мережі Internet, а не обмеженій її підмножині, необхідно використовувати ключі, що динамічно виробляються в процесі створення віртуального з’єднання, застосовуючи криптографію з відкритим ключем. Розглянемо основні на сьогоднішній день підходи і протоколи, що забезпечують захист з’єднання.

SKIP-технологією (Secure Key Internet Protocol - Internet-протокол з захищеним ключем) називається стандарт інкапсуляції IP-пакетів, що дозволяє в існуючому стандарті IPv4 на мережному рівні забезпечити захист з’єднання і даних, що передаються по ньому. Це досягається наступним чином: SKIP-пакет – це звичайний IP-пакет, його поле даних представляє собою SKIP-заголовок формату, визначеного специфікацією і криптограму (зашифровані дані). Така структура SKIP-пакета дозволяє безперешкодно направляти його будь-якому хосту в Internet (міжмережна адресація відбувається по звичайному IP-заголовку в SKIP-пакеті). Кінцевий отримувач SKIP-пакета за заздалегідь визначеним розробниками алгоритмом розшифровує криптограму і формує звичайний TCP- або UDP-пакет, який і передає відповідному звичайному модулю (TCP або UDP) ядра операційної системи. В принципі ніщо не заважає розробнику формувати за заданою схемою свій оригінальний заголовок, відмінний від SKIP-заголовка.

S-HTTP ( Secure HTTP - захищений HTTP) – це зхищений HTTP-протокол, розроблений компанією Enterprise Integration Technologies (EIT) спеціально для Web. Протокол S-HTTP дозволяє забезпечити надійний криптозахист тільки HTTP-документів Web-сервера і функціонує на прикладному рівні моделі OSI. Така особливість протокола робить його абсолютно спеціалізованим засобом захисту з’єднання, отже, його застосування для захисту всіх інших прикладних протоколів (FTP, TELNET, SMTP та ін.) є неможливим. Крім того, ні один з існуючих на сьогоднішній день основних Web-браузерів (ні Netscape Navigator, ні Microsoft Explorer) не підтримують цей протокол.

SSL (Secure Socket Layer - захищені скриті гнізда) – розробка компанії Netscape – універсальний протокол захисту з’єднання, що функціонує на сеансовому рівні OSI. Він використовує криптографію з відкритим ключем і на сьогоднішній день є єдиним універсальним засобом, що дозволяє динамічно захистити будь-яке з’єднання з застосуванням будь-якого прикладного протокола (DNS, FTP, TELNET, SMTP та ін.). Це пов’язано з тим, що SSL, на відміну від S-HTTP, функціонує на проміжному сеансовому рівні OSI – між транспортним (TCP, UDP) і прикладним (FTP, TELNET). При цьому процес створення віртуального SSL-з’єднання відбувається за схемою Діффі та Гелмана, яка дозволяє виробити криптостійкий сеансовий ключ, що використовується в подальшому абонентами SSL-з’єднання для шифрування повідомлень, які передаються.