Розділ іі. Структура активу й пасиву балансу
2.1 Бухгалтерський баланс в оцінці фінансового стану підприємства
Бухгалтерський баланс є багатим джерелом інформації, на базі якого розкривається фінансово-господарська діяльність економічного суб'єкта.
Бухгалтерський баланс є одним із способів узагальнення, з одного боку, складу і розміщення господарських засобів, а з іншого - джерел їх утворення у вартісному вираженні, а так само визначення найважливіших показників, що відображають результат господарської діяльності підприємства, його фінансового стану та розрахункових взаємовідносин з партнерами на початок і кінець періоду. При цьому на початку періоду ці дані дозволяють судити про стартові можливості підприємства на майбутній період, а в кінці - про отримані під час здійснення господарських процесів результатах, які, в свою чергу, є основою для прогнозування характеру і особливостей їх розвитку в наступному періоді.
Однак загальна характеристика балансу дозволяє встановити лише його роль і значення в діяльності господарства. Поряд з цим з'являється необхідність більш детального ознайомлення з кожним розділом балансу, що забезпечить більш глибокий підхід до його аналізу. У зв'язку з цим коротко розглянемо будову балансу.
У бухгалтерському балансі активи і пасиви наводяться тільки у вартісних показниках. Кожен елемент активу і пасиву балансу називається статтею балансу. Будь-яка стаття активу балансу дозволяє отримати наступну характеристику економічних ресурсів: у чому втілена дана частина активів, де використовуються, їх величина. Будь-яка стаття пасиву балансу дозволяє отримати наступну характеристику джерел утворення економічних ресурсів: за рахунок якого джерела дана частина активів створена, для якої мети призначені, їх величина. Всі статті активу і пасиву балансу виходячи з їх економічної однорідності зведені в певні розділи балансу.
Загальні підсумки активу і пасиву балансу повинні бути рівні між собою. Це обов’язкова умова правильності його складання. Кожному виду майна підприємства, розміщеного в активі, має відповідати джерело його утворення, відображене в пасиві балансу.
Зміст і форма балансу визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1. Отже, групування статей активу і пасиву балансу дає змогу порівнювати розміщення господарських засобів (майна) з відповідними джерелами їх покриття.
Актив і пасив балансу складається з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічного однорідного типу майна або його джерел.
До активу балансу входять статті, що відображають: нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, виробничі запаси, готову продукцію, товари, грошові кошти; до пасиву – статті, що відображають власний капітал, зокрема статутний капітал, додатковий вкладений капітал.
Актив бухгалтерського балансу складається з 3 розділів.
Розділи активу балансу
|
І. Необоротні активи: основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові біологічні активи, тощо; |
|
ІІ. Оборотні активи: запаси, грошов та їх еквіваленти витрати майбутніх періодів, тощо;
|
|
ІІІ. Необоротні активи та групи вибуття. |
За всіма розділами окремо підбивають суму, а потім загальний підсумок за 3-ма розділами, що називається валютою активу балансу.
Пасив бухгалтерського балансу складається з 4 розділів.
Розділи пасиву балансу
|
І. Власний капітал: зареєстрований, додатковий, пайовий, вилучений, неоплачений капітал, прибуток;
|
|
ІІ. Довгострокові зобов’язання і забезпечення: довгострокові кредити банків, довгострокові забезпечення; |
ІІІ. Поточні зобов’язання короткострокові кредити банків, поточна кредиторська заборгованість за: за довгостроковими зобов’язаннями, розрахунками: з бюджетом, розрахунками: з оплати праці, розрахунками: зі страхування; доходи майбутніх періодів;
|
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття
|
За кожним розділом підбиваємо підсумок, а потім загалом за всіма розділами, що називається валютою пасиву балансу.
Розділи в активі балансу розташовані по зростанню ліквідності, а в пасиві - за ступенем закріплення джерел.
У розділі I активу балансу "Необоротні активи" представлені всі довгострокові активи господарюючого суб'єкта: нематеріальні активи, основні засоби, довгострокові фінансові вкладення, капітальні вкладення. Статті групи "Нематеріальні активи" оцінюються в балансі за залишковою вартістю. Залишкова вартість даної групи активів визначається як різниця між первісною (відновлювальною) вартістю і величиною нарахованого зносу. Також оцінюються статті групи "Основні засоби" за винятком статті "Земельні ділянки". Знос по цьому виду активів не нараховується. У балансі всі основні засоби і нематеріальні активи представлені в одному розділі, незалежно від сфери експлуатації.
За статтями групи "Фінансові вкладення" відображаються вкладення грошових коштів та іншого майна в інші господарські органи на термін більше одного року; за статтею "Капітальні вкладення" - фактичні витрати в незавершеному будівництві.
У розділі II активу балансу "Оборотні активи" відображаються не поточні активи декількома групами. У групі "Запаси" окремими статтями представлені оборотні активи сфери виробництва. Сировина і матеріали оцінюються в балансі за фактичною заготівельної собівартості. Витрати в незавершеному виробництві можуть бути оцінені за нормативною собівартістю, за сумою прямих витрат або за фактичною виробничою собівартістю. У цьому ж розділі відображаються і предмети обігу: готова продукція і товари відвантажені, витрати майбутніх періодів, які повинні оцінюватися за фактичною собівартістю.
В ІІІ розділі активу балансу наводяться відомості про необоротні активи та групи вибуття.
У І розділі пасиву балансу розміщується інформація про власний капітал: статутний або пайовий капітал (зареєстрований капітал), додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал тощо.
У ІІ розділі пасиву наводяться дані про довгострокові зобов’язання – тобто такі зобов’язання які не можна класифікувати як поточні: довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, інші довгострокові зобов’язання, а також інформація про забезпечення у вигляді сформованих резервів на забезпечення наступних витрат та платежів, а саме: на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов’язань тощо, а також отримані цільові фінансування та надходження, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок.
У ІІІ розділі пасиву балансу відображається інформація про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу. До поточних зобов’язань відносяться короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи; сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції; заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету; сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду на соціальне страхування, за внесками до позабюджетних фондів; доходи майбутніх періодів, інші суми зобов’язань.
У ІV розділі пасиву відображаються зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття, тобто зобов’язання, які виникли на підприємстві в результаті продажу необоротних активів.
По групі "Позикові кошти" самостійними статтями відображається заборгованість перед банками за короткостроковими позиками і позиками перед іншими підприємствами.
За статтями групи "Кредиторська заборгованість" відображається заборгованість постачальникам і підрядникам за надійшли від них товарно-матеріальні цінності, дочірнім і залежним підприємствам, працівникам організації, бюджету, соціальних фондів.
Особливістю діючої структури полягає в тому, що на початку йдуть найменш ліквідні розділи і статті балансу, в міру наростання рівня їх ліквідності за ними слідують більш ліквідні розділи і статті.
Стійкість фінансового положення підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства і величина активів, і їхня структура зазнають постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про які мали місце якісні зміни в структурі засобів та їх джерел, а також динаміці цих змін можна отримати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності.
Вертикальний аналіз показує структуру засобів підприємства і їх джерел. Є дві причини, які обумовлюють необхідність і доцільність проведення такого аналізу: з одного боку - перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу і результатів діяльності підприємств, що розрізняються за величиною використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників; з іншого боку - відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності і тим самим ускладнити їх зіставлення в динаміці.
Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження). Як правило, беруться базисні темпи росту за суміжні періоди (роки), що дозволяє аналізувати не тільки зміни окремих показників, але і прогнозувати їх значення. Цінність результатів горизонтального аналізу істотно знижується в умовах інфляції. Проте, ці дані можна використовувати при міжгосподарських порівняннях.
Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємно доповнюють одна одну, разом характеризують як структуру, так і динаміку окремих показників звітної бухгалтерської форми, дозволяють порівнювати звітність зовсім різних за родом діяльності й обсягам виробництва підприємств.