Георелігійна ситація в Кіровоградській області

Сучасна георелігійна ситуація в області визначається показниками релігійності населення, кількістю та характером функціонування релігійних громад.

Важливим показником георелігійної ситуації є релігійність населення, під якою найчастіше розуміють кількість релігійних громад у розрахунку на 1000 осіб постійного населення. Індексу релігійності населення в області упродовж 2002-2012 рр. зріс з 0,4 до 0,6. Релігійність населення має досить помітні територіальні відмінності та коливається від 0,3 до 1,5. Найвищі показники релігійності населення спостерігаються у Світловодському (1,5) та Компаніївському (1,5) районах. Найменша релігійність притаманна міському населенню: м. Кіровоград (0,3), м. Олександрія (0.4), м. Світловодськ (0,5).

Станом на 01.01. 2012 р. в області нараховувалося 636 релігійних громад, які належали до 33 конфесій, напрямків і течій. З 55 віросповідних напрямів, представлених в Україні, в області репрезентовано лише 60 %. Релігійні громади області складають 1,7 % загальної кількості релігійних громад в Україні (36500 громад). У 2002-2012 рр. загальна кількість релігійних громад в області зросла на 223 громади, тобто на 54,0 %.

Максимальна кількість релігійних громад зареєстрована в м. Кіровограді (на 1.01.2012 р. - 79 громад) та м. Олександрія (38). Натомість серед адміністративних районів найбільшу кількість релігійних громад мають Гайворонський, Голованівський, Кіровоградський, Новомиргородський райони (по 28 громад).

Домінуючим за числом прихожан та релігійних громад є православ’я, яке в області представлене трьома ведучими конфесіями: Українська православна церква Московського Патріархату (УПЦ), Українська православна церква Київського Патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Представлена в області і Російська старообрядницька церква.

Домінуючою в області є УПЦ, яка на початок 2012 р. мала 2 єпархіальні управління (Кіровоградське та Олександрійське), 245 релігійних громад, 1 жіночий та 1 чоловічий монастир. За останні 10 років з’явилося 60 нових релігійних громад УПЦ, таким чином приріст цих громад становить 32,4%. Питома вага громад УПЦ становила 38,5 %, що на 6,3 % менше ніж у 2002 р. Найбільша частка релігійних громад УПЦ серед загальної кількості громад – у Вільшанському районі (75,0 %), а найменша – у м. Кіровоград (19,0 %).

УПЦ КП представлена в області 1 єпархіальним управлінням (Кіровоградським), 75 релігійними громадами та 1 жіночим монастирем [12]. Упродовж 2002-2012 рр. приріст релігійних громад УПЦ КП становив 50 громад (200,0 %). На початок 2012 р. питома вага громад УПЦ КП в релігійній мережі області становила 11,8 %, що на 5,7 % більше ніж у 2002 р. Максимальна кількість та питома вага громад УПЦ КП спостерігається у Новоархангельському районі (14 громад, 50% всіх громад). В той же час у Вільшанському, Онуфріївському, Світловодському районах та м. Світловодську такі громади відсутні.

Українська автокефальна православна церква в регіоні станом на 1 січня 2012 р. нараховувала 17 громад (2,7 %), що лише на 2 громади більше порівняно з 2002 р.. Питома вага парафій УАПЦ в області за останні 10 років скоротилася на 0,4 %.

В області донині збереглися кілька компактних поселень росіян-старообрядців, з чим пов’язане існування 4 громад Руської православної старообрядницької церкви в Кіровоградському (2 громади), Онуфріївському та Світловодському (по 1 громаді) районах. Питома вага цих громад незначна – 0,7%.

Друге місце за кількістю релігійних громад посідають протестантські конфесії, які на початок 2012 р. були представлені 193 релігійними громадами, що на 18 громад більше ніж у 2002 р. Втім, на фоні зростання кількості протестантських громад спостерігається зменшення їх питомої ваги з 42,4 % у 2002 р. до 30,3 % на початок 2012 р. Серед протестантських громад найбільш чисельними є: громади Всеукраїнського Союзу об’єднань Євангелістських християн-баптистів (87 громад, що становить 13,7 % загальної кількості громад), Всеукраїнського Союзу церков християн Віри Євангельської та п’ятидесятників (51 громада – 8,1 %), громади церкви Адвентистів Сьомого Дня (23 громади – 3,6 %) та громади Свідків Ієгови (12 громад – 1,9 %). Наявні в області й громади інших протестантських організацій, серед яких Німецька та Українська євангелічна-лютеранська, пресвітеріанська церкви, громади «Армії Спасіння» тощо. Втім їхня питома вага в релігійній мережі області традиційно невисока.

Максимальна кількість парафій протестантських конфесій нараховується в м. Кіровоград (24 громади - 30,4 % усіх громад), м. Світловодськ (13 громад – 52,0 %) та Онуфріївському районі (13 громад – 54,2 %).

Третю позицію в області займають неохристиянські конфесії, представлені громадами Церкви Божої в пророцтвах в Україні (33 громади), громадами харизматичного напрямку (24), громадами Союзу Церкви Божої України (11) та громадами новоапостольської церкви (4). Станом на 1 січня 2012 р. в області нараховувалося 72 парафії неохристиянських конфесій, що складали 11,3 % загальної кількості громад.

Католицизм в області представлений громадами Української греко-католицької (5 громад) та римо-католицької (3 громади) церков [12], питома вага яких порівняно незначна – 1,3 %.

Станом на 1 січня 2012 р. в області зареєстровано 11 громад іудаїстського віровизнання, з яких 5 громад діють в Кіровограді [12]. Питома вага релігійних громад іудеїв зросла від 1,1 % на початок 2002 р. до 1,7 % на початок 2012 р.

Іслам в регіоні представлений двома громадами мусульман в обласному центрі. Буддизм уособлений однією громадою у м. Світловодськ [12].

В м. Олександрія існує релігійна громада Рідної української національної віри (РУН-віри) [12], що відроджує давні українські язичницькі вірування.

За А.С. Ковальчуком Кіровоградська область входить до Центрально-Південного релігійно-географічного району (РГР), що характеризується середніми показниками релігійності населення, а за співвідношенням релігійних громад різних конфесій належить до групи православно-протестантських регіонів країни.

Станом на 1 січня 2011 р. в області релігійні громади мали у володінні 368 культових споруд, з-поміж яких 47 об’єктів є пам’ятками архітектури (6 загальнодержавного значення).

18