2.2. Екстракція методом ультразвуку

Ультразвукова екстракція широко відома і є одним з найбільш ефективних способів виділення біологічно активних речовин з рослинної сировини.

Для ультразвукової екстракції застосовують як водні розчини, так і різні органічні рідини: спирти, бензен, гексан та інші. При цьому утворюються досить великі обсяги екстрактів, що потребують спеціальних методів виділення екстрагованих речовин і регенерації екстрагента.

Спосіб здійснюється таким чином:

Сировину поміщають в ємність для екстрагування, заливають рівним по масі об’ємом гексану. Після включення ультразвуку з потужністю 30 або 50 Вт.

Екстракцію в ультразвуковому полі проводять протягом часу, що визначається фізико-хімічними властивостями сировини, екстрагента та щільністю ультразвукової енергії в робочій ємності. Потім екстрагент зливають та переганяють.

Перевіряють повноту екстракції: додаючи до сировини рівний об’єм гексану та знову включають ультразвук.

2.3. Газохроматографічний аналіз

Приготування розчину натрій метилату в метанолі (натрій етилату в етанолі) концентрації 2 моль/дм^3.. Наважують 2,7 г натрій метилату (3,4 г натрій етилату) або 1,15 г металічного натрію в стаканчик для зважування. Результат записують у грамах до другого десяткового знака.

У мірну колбу ємністю 25 см³ наливають 10-12 см³ абсолютного метанолу (абсолютного етанолу) в нього висипають наважку натрій метилату або кидають невеличкими шматочками натрій. Після перемішування (розчинення) розчин охолоджують до кімнатної температури і доливають абсолютним метанолом (абсолютним етанолом) до мітки. Зберігають розчин у холодильнику [18].

Приготування метилових (етилових) етерів кислот

Пробу досліджуваної олії добре перемішують. У скляну пробірку беруть піпеткою 2-3 каплі олії, розчиняють їх в 1,9 см³ гексану. У розчин вводять 0,1 см³ розчину натрій метилату в метанолі (натрій етилату в етанолі) концентрацією 2 моль/дм³. Після інтенсивного перемішування протягом 2 хв реакційну суміш відстоюють 5 хв і фільтрують через паперовий фільтр. Розчин готовий для аналізу. Готовий розчин зберігають у холодильнику не більше 2 діб [18, 20].

Підготовка хроматографа до роботи

Підключення хроматографа, підготовка та встановлення колонок, вивід прилада на робочий режим здійснюється згідно інструкцій по встановленню та налаштуванню хроматографа.

Проведення вимірювання

На хроматографі встановлюють наступні умови аналізу олій, які не містять низькомолекулярних кислот (крім олій типу кокосової); температура термостата колонок –180-190̊С; температура випаровувача – 250̊С; температура печі детекторів – 200̊С; швидкість потоку газу-носія (азот, аргон, гелій) –30-40см³/хв; об’єм проби – близько 1 мм³ розчину метилових (етилових) етерів жирних кислот у гексані. Час виходу метилолеату не більше 15 хв.

Відносні об’єми метилових (етилових) етерів жирних кислот (V_{г відн.}), які визначають порядок виходу їх із хроматографічної колонки, а також позначення жирних кислот, які входять у склад утворених метилових (етилових) етерів жирних кислот рослинних олій, наведені нижче (Таблиця 2.1.):

Таблиця 2.1.

Відносні об’єми метилових (етилових) ефірів жирних кислот

Метилові (етилові) етери ЖК:	Vг відн.,мл
С14:0 Тетрадеканова (міристинова)	0,3
С15:0 Пентадеканова	0,4
С16:0Гексадеканова (пальмітинова)	0,5
С16:1Гексадеценова(пальмітинолеїнова)	0,6
С17:0 Гептадеканова (маргаринова)	0,7
С17:1 Гептадеценова (маргаринолеїнова)	0,8
С18:0 Октадеканова (стеаринова)	1,0
С18:1 Октадеценова (олеїнова)	1,1
С18:2 Октадекадиєнова (лінолева)	1,3 – 1,4
С18:3 Октадекатриєнова (ліноленова)	1,7 – 1,8
С20:0 Ейкозанова (арахісова)	1,9
С20:1 Ейкозенова (гондеїнова)	2,1
С20:2 Ейкозадиєнова	2,5 – 2,6
С22:0 Докозанова (бегенова)	3,6
С22:1 Докозенова (ерукова)	3,9
С22:2 Докозадиенова	4,8
С24:0 Тетракозанова (лігноцеринова)	7,2
С24:1 Тетракозенова (нервонова)	7,7

Ідентифікацію та кількісний аналіз компонентів проводять за допомогою комп’ютера. Результати досліджень зводяться у протокол [18].