Творчість

Збірки віршів

«З трави і листя» (1982)

«Вогонь живиці» (1986)

«Сад нетерпіння» (1994)

«Десять дек морозної води» (1995)

"На Миколая" (1996)

«Жіночий аркан» (2001)

«Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)

Проза

«Нація» (2001)

«Життя коротке» (2001)

«Бульварний роман» (2003)

««Фуршет» від Марії Матіос» (2003)

«Солодка Даруся» (2004)

«Щоденник страченої» (2005)

«Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006)

«Нація. Одкровення.» (2006)

«Майже ніколи не навпаки» (2007)

«Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» (2008)

«Кулінарні фіґлі» (2009)

«Чотири пори життя» (2009)

«Вирвані сторінки з автобіографії» " (2010)

«Армагедон уже відбувся» (2011)

"Вибране" (2011)

«Черевички Божої матері» (2013)

"Приватний щоденник. Майдан. Війна..." (2015)

Має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України».

Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури».

З часу виходу роману «Солодка Даруся» (2004) книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч.

Книга «Солодка Даруся» визнана найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців.

За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п'ятірки сучасних письменників, яких читають і знають в Україні.

Входить до сотні найбільш впливових жінок України.

2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О. Мариничевою та С. Соложенкіною.

Книга письменниці «Майже ніколи не навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. «Я би виокремила головну думку цієї книги, де „честь понад усе“. Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», — зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача.

Москале́ць Галина Василівна (свої твори підписує як Пагутя́к Гали́на) (нар. 26 липня 1958 року, Залокоть, Дрогобицький район,Львівська область) — українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури.

Народилася в селі Залокоть, згодом родина переїхала у село Уріж.

Батько — Василь Пагутяк, матір — Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок у сім'ї.

Вважає себе нащадком валаського господаря Дракули (Влад Цепеш із роду Басарабів, або як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб[1]).

Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка[Джерело?]. Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї[Джерело?]. Член Національної спілки письменників України[Джерело?]. Живе у Львові.

Лауреат Шевченківської премії 2010 р. за книгу прози «Слуга з Добромиля». Двічі лауреат літературної премії «Портал» за книги«Книгоноші з Королівства» та «Зачаровані музиканти».

2015 року уривок з твору Галини Пагутяк було без дозволу авторки використано у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання(ЗНО) з української мови. У п'яти завданнях (№ 29—33) треба було проаналізувати філософський текст на тему: «Маленький шлях — не для людей…» і дати відповідь на те, що саме хотів сказати автор. У своєму відкритому листі Галина Пагутяк назвала ці завдання «абсурдом і наругою над авторським текстом».[2]

Твори:

«Діти» К.: Радянський письменник, 1982 (Діти (роман); Повість про Марію і Магдалину; Лялечка і Мацько; Філософський камінь (роман))

«Господар» К.: Радянський письменник, 1986 (Господар (фантаст. роман); Соловейко (повість))

«Потрапити в сад» К.: Молодь, 1989 (Компроміс (роман);Трагічні оповідання (цикл))

«Гірчичне зерно» К.: Радянський письменник, 1990 (Повісті)

«Записки Білого Пташка» К.: Український письменник, 1999 (Смітник Господа нашого (роман); Радісна пустеля (роман); Записки Білого Пташка (повість))

«Захід сонця в Урожі» Л.: Піраміда, 2003 (Романи: Смітник Господа нашого;Книга снів і пробуджень. Повісті: Захід сонця в Урожі та інші)

«Писар Східних Воріт Притулку» Л.: Піраміда, 2003 (Роман)

«Королівство» Тернопіль: Джура, 2005 (Роман)

«Втеча звірів або Новий Бестіарій» Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006 (Казкова повість)

«Слуга з Добромиля» Київ: Дуліби, 2006 (Роман)

«Книгоноші з Королівства» Пригодницький роман. — Тернопіль: Джура,2007

«Мій Близький і Далекий Схід» Повість та есеї. — Львів, ЛА «Піраміда», 2009

«Урізька готика» Київ: Дуліби, 2010 (Роман)

«Зачаровані музиканти» К.: Ярославів Вал, 2010 (Роман)

«Сни Юлії і Германа» К.: Ярославів Вал, 2011 (Роман)

«Зачарованные музыканты»  — Саарбрюкен: YAM publishing, 2012 (роман, переклад російською — В. И. Щербаков)

«Кожен день — інший. Щоденник»  — Львів: Піраміда, 2013