- •Мистецьке життя Долинщини другої половини XX – початку XXI ст.
- •Розділ I. Історіографія та методика дослідження
- •Розділ II культурне становище краю кінця XIX ‑ початку XX ст.
- •2.1. Особливості культурного життя краю 1880-1945 років.
- •2.2. Загальні тенденції розвитку мистецтва 1945-1990 років.
- •Розділ iіі. Творчі особистості і мистецтво краю кінця хіх – хх століття
- •3.1.Графіка. Творчість Галини Захарясевич
- •3.2. Живопис
- •3.4.Декоративно-ужиткове мистецтво.
- •Розділ IV. Музеї, виставки, мистецькі обєднання та освіта другої половини хіх – початку хх ст.
- •Музеї Долинщини
- •4.2. Мистецькі об’єднання та виставкова діяльність
- •4.3. Мистецька освіта 1990-2015 років
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Список іюстративного матеріу
- •Додатки
4.2. Мистецькі об’єднання та виставкова діяльність
Виставка в Івано-Франківському краєзнавчому музеї спілки художників долинщини «АРКАН» є першим міроприємством цієї організації в обласному центрі. Долинські художники об’єднались в свою спілку у 1994 році. Інійіювали організаційне зрушення Р. Вовк та О. Лаврів. На той час спілка нараховувала 10 членів.
За три роки свого існування долинська спілка художників спричинилась до певного пожвавлення мистецького життя в регіоні. З успіхом продемонстрували свої мистецькі полотна художники на груповій виставці 1994 року в Долині.
В 1995 р. шанувальники мистецтва в Калуші мали змогу ознайомитися з творчістю спілчан Долинщини. У цьому ж 1995 р. відбулася виставка на львівщині, в Стрию, а наступного 1996 р. художники з Долини виставляли свої твори на спільній виставці із Стрийським об’єднанням митців. Сприяла долинська спілка художників організації та проведенню виставок: О.Лавріва, Б. Шляхтича, Р. Вовка,С. Теліжина, Я.Савчина та ін.
Авторів не об’єднують якісь програмні маніфести чи ідейні платформи. В основі організації лежить принцип географічний. Всі члени з долини та Болехова, крім калушанина Б. Шляхтича.
Спілка об’єднує в своїх рядах, як уже доволі відомих, серед шанувальників образотворчого мистецтва, художників, таких чк І. Гуралевич, С. Теліжин, О. Фрищин, П.Ткаченко, так і кількох відносно молодих майстрів.
Представленими на виставці роботами художники не прагнуть здивувати глядача шокуючими радикальними новаціями чи складним філософським навантаженням своїх творів. Майже всі працюють в рамках реалістичного напрямку, обмеженого, так би мовити, «тихим консерватизмом».
Краса рідного краю надихає долинських художників. Я. Савчин створює монументальні, піднесені твори, хоча формати робіт доволі невеликі. А І. Гуралевич поряд з плідною роботою в пейзажному жанрі, несподівано неважується на сміливий експеримент в техніці графіки. Робота «Вже було», по-своєму цікава, експресивною динамікою «випадає»з облюбованих автором сспокійно-елегійних пленерних мотивів. Достойне місце серед волинських пейзажистів належить С.Теліжину. Цей художник впевнено і вправно відтворює карпатські краєвиди.
Несподівано виглядають на фоні «приземленого» кола тем доминських художників космічні композиції. А.Гавриленка. Вони незвичні за формою, несподівані образотворчою мовою. Долинські художники багато і плідно працюють аквареллю. Серед них Л.Багрій. Творчий діапазон майстра надзвичайно широкий: від історичного до індустріального пейзажу, від жіночого портрета до щемливої ноти суму («Самотність»)
Створення в районному місті Долина регіонального художнього об’єднання – спілки «АРКАН» надзвичайно позитивна подія. Згуртувавши творчі сили провінційного на українські мистецькі карті міста, спілка Долинських художників спроможна перетворити м.Долину на один із національних художніх центрів, що розташований в казково красивому краї, спричинитися до становлення і розвитку долинської школи малярства і достойно представити свої таланти в суцвітті мистецтв народів Європи. [10; 1]
