— заснування Зарічського монастиря;

1689. 1691 — Залісся дісталося Габсбургам;

1690. 1697 — бунти руських селян у Токаї, на Земплині;

1691. — обидві сторони безжалісно палили руські села Закарпаття — цісарсько-німецька і куруцько-мадярська, воюючи за справи, з якими русини не мали нічого спільного;

1692. — цісар Леопольд видав диплом, за яким руські "батьки", тобто духовенство, в правах і привілеях зрівняне з латинським;

1693. — Мукачівський єпископ Декамеліс навідав руську церкву в Егері і сусідніх з нею парафіях, і сказав їм, щоб прийняли за священика лише ту особу, яку він їм пошле. їх пароха Михайла Заздравецького в уряді підтвердив Декамеліс. Отже в Егері і його околиці жили русини і мали свої руські парафії;

1693-1694 — сарана на Верховині, все знищено;

1696 — перше слезіння ікони Богородиці в Бовчі;

1696. — важливий лист владики Декамеліса до цісаря на захист Руської Церкви й духовенства та народу Закарпаття;

1697. — битва коло Зенти, велика перемога австрійських військ під проводом принца Євгена Савойського над турками;

1697. 1701 — в цих роках з півночі на Закарпаття часто нападали поляки, русини Верховини мусіли самі захищатися. Польських нападни­ків загнали аж до Сяноку;

1696. — напад русинів Маковиці на Зборовський замок;

443

1703-1704 — повстання Ференца II Ракоці. Повстанці-русини захопи­ли Хустський замок і облягли Ужгород;

1703. — повстанці-русини захопили Ужгородський замок;

1704. — слезіння ікони Богородиці в Рафаївцях;

1705 — засновано Драгівський монастир;

1708 — поразка військ Ференца II Ракоці;

1708. — холера на Закарпатті, на Нітрянщині померло 310 тисяч людей;

1078 — повстання гетьмана Мазепи, через Хуст і Закарпаття повер­тається Керман, євангеличний пастор;

1708. — Ференц II Ракоці знову обіцяє русинам визволення від крі­пацтва, якщо ті стануть до його війська. Його заклик був неуспішний, йому вже не вірили;

1709. — вістка про Вільхівський монастир;

1710 — польські війська принесли на Закарпаття холеру і багато народу вимерло;

1710 — Ференц II Ракоці втікає в Польщу, його війська здаються австрійським. Повстання було закінчено Сатмарським миром;

1711-1713 — в Татранщині Юра Яношик на чолі опришків боровся проти утисків мадярської шляхти. У березні 1713 року він був у Липтовському св. Микулаші страчений;

1715. — друге слезіння ікони Богородиці в Бовчі;

1716. — заснування Боронявського монастиря;

1717. — слезіння ікони Богородиці в Павлові біля Мішкольця. Остан­ній напад татарів на Закарпаття. На Мараморош напала 20-тисячна орда і з великим ясиром проходила біля Хуста;

1717 — єзуїти виготовили проект знищення Руської Церкви і почали здійснювати його за посередництвом Егерських єпископів.

Зміст

Мукачівські єпископи в період заполіянських боїв на Закарпатті 136

Українська Церква Закарпаття в період мадярських магнатських повстань (1600-1711 pp.) 141

Перші кроки у запроважені Унії на Закарпатті. Вістки про перші школи 141

Василь Тарасович, єпископ Мукачівської єпархії 144

Святодухівський монастир у Красному Броді 150

Доля закарпатоукраїнського духовенства перед Унією 164

Церковна Унія на Закарпатті у 1646 році 171

Чому була запроваджена Унія? 175

Унія була укладена з русинами 178

Підданство на Закарпатті в XVII столітті 185

Публічні повинності підданих 189

Урбаріальні повинності підданих 191

Підданство в українських селах Закарпаття під час володіння турків 192

Підданство після відходу турків 193

Рух опору закарпатських українців проти закріпачення 195

Рух опришків 195

Втечі українських селян 200

Мукачівські єпископи після запровадження Унії 209

З’єдинені Мукачівські владики 209

Боротьба єпископа Декамеліса 225

Антиунійний виступ Михайла Андрелли 229

Роздвоєння ієрархи на Закарпатті 233

Нез’єдинені православні єпископи 233

Доля закарпатоукраїнського духовенства після запровадження Унії 238

Руський священик Закарпаття 244

Слезіння ікон Пресвятої Богородиці 250

Подія слезіння й плачу ікони Богородиці в Клокочові 251

Перше слезіння ікони Пресвятої Богородиці в Бовчі в 1696 році 257

Слезіння ікони Пресвятої Богородиці в селі Микола 1699 року 267

Слезіння ікони Пресвятої Богородиці в Рафаївцях у 1705 році 270

Друге слезіння ікони Пресвятої Богородиці в Бовчі в 1715 році 270

Слезіння ікони Пресвятої Богородиці в селі Павлово в 1717 році 277

Чому слезили ікони Пресвятої Богородиці в церквах Закарпаття? 279

Монастирі на Закарпатті в XV-XIX століттях. 284

Монастир у Білій Церкві — біля 1350 року 285

Монастир біля Тересви — біля 1389 року 285

Монастир у Сопунці — з XIV століття 286

Монастир у Сарвасосі — з XIV століття 286

Монастир у в Барсані — 1390 рік 286

Монастир Углянський або Зановський — з XIII століття 287

Монастир у Когні — 1411 рік 288

Монастир святої Катерини, мучениці, на Вигорлатській горі — 1487 рік 288

Мстичівський (Імстичівський) монастир св. архангела Михаїла 290

Зарічський монастир — 1689 рік 290

Драгівський монастир святого Миколая 291

Вільхівський монастир св.св. Петра і Павла 292

Монастир в селі Монастирець, що біля Горінчева Хустського району 292

Монастир святого Хреста на горі Городище при Білках 292

Монастир в урочищі Телятник біля Білок 293

Монастир Святомиколаївський в Малому Березному на Ужгородщині 293

Благовіщенський монастир в Бороняві, що біля Хуста 293

Хрестовоздвиженський монастир на Буковій гірці 294

Період після повстання Ференца II Ракоці 298

Нищення руських сіл. Нові магнати на Закарпатті. 20-тисячна татарська орда на Закарпатті 298

Цигани на Закарпатті 300

Латинство й реформація як денаціоналізатори українського населення Закарпаття 303

Межі українських поселень на Пряшівщині та Татранщині 322

Румунський учений про волохів у Татранщині й на Пряшівщині 431

Хронологія подій в 1526-1717 рр 437

Пап, о. Степан

ІСТОРІЯ ЗАКАРПАТТЯ

Том II