Додаткова

1. Агаев И.Б. Проблема повторности в уголовном праве. – М.: Юристъ, 2004. – 157 с.

2. Агаев И.Б. Рецидив в системе множественности преступлений. – М.: Юристъ, 2002. – 108 с.

3. Агаев И.Б. Совокупность преступлений: понятие, виды и наказуемость. – М.: ТК Велби, 2003. – 200 с.

4. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. – О., 1998.

5. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Х.: «Право», 2000. – 128 с.

6. Бажанов М.И. О функциях состава преступления // Проблемы законности. Вып. 29. – Х., 1995. – С. 96.

7. Бажанов М.І. Повторність злочинів як вид множинності злочинів / Конспект лекції/. – Х.: Укр.юрид.акад., 1993. – 16 с.

8. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – Вступне слово: доктор юридичних наук, професор М.І. Мельник. – К.: Атака, 2005. – 224 с.

9. Воробей П.А. Кримінально-правове ставлення в вину: Монографія. – К.: Атака, 2009. – 176 с.

10. Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання: Монографія / За заг.ред.проф. Тютюгіна В.І. – Харків: „Фінн”, 2008. – 336 с.

11. Лень В. Інститут осудності (неосудності) та обмеженої осудності у кримінальному законодавстві: історико-правові аспекти // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 7.

12. Павлов В.Г. Субъект преступления. – Спб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 318 с.

13. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. Монография. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература». – СПб.: Издательство «Лань», Санкт-Петербергский университет МВД России, 2000. – 192 с.

14. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 5 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх” // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 5.

15. Строган А.Ю. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2007. – 424 с.

16. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Х.: Выща шк. Изд-во при ХГУ, 1989. – 104 с.

17. Проблема уменьшенной вменяемости: Учебное пособие / И.Л. Козаченко. - Екатеринбург: Просвещение, 1993. - С. 22- 23.

18. Мірошниченко Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення // Право України. - 1997. - № 7. - С. 23-24.

19. О совершенствовании понятий «вменяемость» и «невменяемость»: Учебное пособие / Ю.К. Сущенко. - Волгоград: Волга, 1973. - С. 72-73.

20. О понятии вменяемости и невменяемости в проблеме борьбы с преступностью: Учебное пособие / И.И. Карпец. - М.: Просвещение, 1984. - С. 78.

21. Цепень М. Розроблення та застосування категорії обмеженої осудності у вітчизняній правозастосовній практиці // Право України. - 2006. - № 7. - С. 81.

22. Аномальный субъект преступления. Проблемы уголовной ответственности: Учебное пособие / Н.Г. Иванов. - М.: Юнити, 1998. - 420 с.

23. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві: Навчальний посібник / Т.М. Приходько. - Київ: Атіка, 2001. - 356 с.

24. Осудність та її види (порівняльний аналіз законодавства України та інших держав): Навчальний посібник / Н.А. Орловська. - Харків: «Одіссей», 2001. - 362 с.

25. Зайцев О.В. Сутність та критерії обмеженої осудності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - Випуск № 17. - С. 67-76.

26. Зайцев О.В. Співвідношення осудності, неосудності та обмеженої осудності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - Випуск № 20. - С. 56-60.

27. Цепень М. Розроблення та застосування категорії обмеженої осудності у вітчизняній правозастосовній практиці // Право України. - 2006. - № 7. - С. 81-82.

28. Яценко С.С. Ніякого покарання без закону (стаття 7 Конвенції про захист прав людини і основних свобод): аспекти реалізації // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - № 5. – С. 79 – 88.

Ш ВАРІАНТ

А. Теоретичне питання

Поняття, види та ознаки стадій вчинення умисного злочину

Б. Тестові завдання

Закінченим злочином визнається діяння:

1. яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України

2. яке містить усі ознаки злочину, передбаченого Особливою частиною КК України

3. яке містить ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом

4. вчинене з прямим умислом, безпосередньо спрямованим на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України

5. передбачене відповідною статтею Особливої частини КК України, вчинене з непрямим умислом

6. яке полягає у підшукуванні або пристосуванні засобів чи знарядь, підшукуванні співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Види співучасників:

1. виконавець

2. співвиконавець

3. підбурювач

4. пособник

5. організатор

6. керівник.

Арешт не застосовується до:

1. осіб віком до 14 років

2. осіб віком до 16 років

3. вагітних жінок

4. жінок, які мають дітей віком до 12 років

5. жінок, які мають дітей віком до 3 років

6. жінок, які мають дітей, віком до 7 років

7. осіб, які досягли 55 річного віку (для жінок) та 60 річного віку (для чоловіків).

В. Практичне завдання

Домовившись втекти з кримінально-виконавчої колонії, де вони відбували покарання, Сарич та Зернюк виготовили фінського ножа, вбили їх конвоїра, заволоділи його автоматом і вибігли за межі колонії. При затриманні вони вчинили збройний опір, поранивши двох наглядачів.

Скільки злочинів вчинили Сарич та Зернюк ? Визначте об’єкти злочинних посягань та опишіть об’єктивну сторону дій Сарина та Зернюка.