- •Питання для іспиту з історії України
- •Берестейська церковна унія: причини і наслідки.
- •Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •Битва під Мотовилівкою
- •Боротьба зунр проти польської агресії
- •Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
- •Варшавський договір 1920 р.: причини укладення, умови та його наслідки.
- •Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •Війна більшовицької Росії проти унр у 1919: передумови, хід, наслідки.
- •Воєнні дії козацьких військ під проводом б.Хмельницького у 1650-1657 рр.
- •Встановлення влади та діяльність Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр.
- •Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх політико-правового статусу.
- •Декрет більшовицького Раднаркому.
- •Гайдамацький рух на Україні у хуііі ст.
- •Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •Громадівський рух в Україні.
- •Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
- •Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •Діяльність гетьмана п. Орлика
- •Другий Зимовий похід.
- •Західна Україна під владою Польщі у міжвоєнний період.
- •Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •Київська Русь за правління Володимира Великого
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.
- •Культура Київської Русі.
- •Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.
- •Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х – початку 60-х рр. Хх ст. Шістдесятники.
- •Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині XVIII
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •Нацистський окупаційний режим на території України (1941-1944 рр.)
- •Обрання м. Грушевського президентом;
- •Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •Політика „радянізації” на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр..
- •Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка
- •Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.
- •Початки національного відродження в Галичині. „Руська Трійця”.
- •Прийняття проекту Конституції України;
- •Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення
- •Причини та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького (1648-1649).
- •Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.
- •Розкрийте суть операції “Вісла”.
- •Серпневий „путч” 1991 р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •Соціальний устрій Київської Русі.
- •Спроби консолідації Київсьської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Створення Української Академії мистецтв;
- •Створення Української Академії наук;
- •Створення Української Центральної Ради;
- •Створення університетів в Києві та Кам’янці-Подільському
- •Україна в роки Першої світової війни.
- •Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •Український рух опору в роки Другої світової війни.
- •Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •Українські землі в складі срср
- •Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Варшавський договір.
- •Утворення Галицького князівства. Князювання Ярослава Осмомисла.
- •Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •Теорії походження Київської Русі
Створення Української Академії наук;
Українську академію наук засновано за указом гетьмана Павла Скоропадського і урочисто відкрито 24 листопада 1918 року. Її було створено самоврядною установою, яка одразу складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені Західної України (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки. Установче спільне зібрання 27 листопада 1918 обрало президентом УАН професора Володимира Вернадського, а неодмінним секретарем — Агатангела Кримського. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії. У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів — історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку.
Створення Української Центральної Ради;
Російська революція, що почалася в лютому 1917, була поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. В Україну звістка про повалення самодержавства прийшла на початку березня 1917 р. За ініціативою Товариства українських поступовців(ТУП) і Української соціал-демократичної робітничої партії(УСДРП) в Києві 3 березня 1917 було скликано представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій. Цього ж дня, на засіданні делегатів, було оголошено про створення громадського комітету. У новоутвореному комітеті не було єдиної думки щодо майбутнього статусу України. Самостійники на чолі з М. Міхновським виступали за негайне проголошення незалежності. Автономісти (В. Винниченко, Д. Дорошенко і їх прихильники з ТУПу) бачили Україну автономною республікою у федеративному союзі з Росією. Таким чином, сформувалися два центри національних сил з різними поглядами на державно-політичну організацію. Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій погодилися на створення об'єднаної організації, яка дістала назву Української Центральної Ради. Самостійники пішли на об'єднання з федералістами, бо сподівалися, що розвиток революції приведе останніх до визнання необхідності незалежності України. Але ці сподівання збулися не скоро. 4 березня 1917 у Києві на Володимирській 42, в приміщенні українського клубу «Родина» з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій було проголошено утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами голови — Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка. Цього ж дня, 4 березня, УЦР телеграмою повідомила керівників Тимчасового уряду Г.Львова і О.Керенського про своє утворення. Офіційне діловодство УЦР розпочалося 9 березня, коли обговорювалось питання про виготовлення печатки УЦР, передачу УЦР будинку Педагогічного музею, утворення агітаційної школи та ін. З часом Рада мала скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд. 22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 27 березня 1917 керування перебрав М. Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху. Але щойно після скликання Всеукраїнського Національного Конгресу УЦР перетворилася на своєрідний парламент, складений з 150 чоловік, обраних від українських політичних партій, професійних і культурних організацій та делегатів від губерній. На конгресі обрано нову президію УЦР: голова — М. Грушевський, заступники голови — С. Єфремов і В. Винниченко.
