Тема1. Макроекономіка як наука

Макроекономіка – розділ економічної науки, що вивчає національне господарство як єдине ціле з точки зору забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції та рівноважного платіжного балансу.

Макроекономічні дослідження зумовлюються

Необхідність

1. Об’єктивною потребою аналізу відповідних економічних ситуацій, що характеризували втрату ринковою економікою повноцінної самокорекції;

2. неможливістю аналізу циклічності, безробіття та інфляції категоріями і закономірностями мікроекономіки;

3. визначенням макроекономіки як нової системної якості економіки, що не дорівнює простій сумі її елементів;

4. появою нових теорій.

Можливість

Появою великих масивів статистичної інформації, яка дає змогу здійснювати розрахунки агрегованих економічних показників.

Головні питання макроекономіки

Допустимість втручання держави в спонтанну течію економічних процесів, а також міра такої допустимості і визначення впливу цього втручання.

Припущення про зміни цін та заробітної плати в залежності від реальних умов ринку.

Період

Теорія

Суть теорії

30-ті роки

ХХ ст.

Кейнсіансвтво

Головна ідея полягає в обґрунтуванні необхідності державного втручання з метою стимулювання економічного росту та виходу з кризи.

60-ті роки ХХ ст.

Монетаризм

Критикуючи кейнсіанство, висунув теорію зайнятості та політики стабілізації економіки, відводячи головну роль грошово-кредитним чинникам.

80-ті роки

ХХ ст.

“Економіка

пропозиції”

Головним у проведенні економічної політики вважається скорочення податків як засобу у стимулюванні підприємницької діяльності.

Теорія

раціональних сподівань

Досліджується ефективність державної економічної політики, вважаючи, що весь попередній досвід свідчить про обмежену ефективність такої політики у тривалому періоді.

Теорії економічного росту

Прагнуть виявити довготривалі фактори, що визначають життєвий рівень та роль економічної політики у прискоренні зростання.