Питання для самоконтролю

1. Що представляє собою сукупний попит в натуральній і грошовій формі?

2. Яким чином сукупний попит залежить від рівня цін?

3. Яка структура сукупного попиту?

4. Який вплив здійснюють цінові і нецінові фактори на сукупний попит?

5. У чому полягає особливість впливу нецінових факторів на сукупний попит?

6. Охарактеризуйте цінові і нецінові фактори, що впливають на сукупну пропозицію.

7. Чому в кейнсіанській моделі сукупної пропозиції її крива набуває вигляду горизонтальної лінії?

8. Чим характеризуються горизонтальний, проміжний і вертикальний відрізки кривої сукупної пропозиції?

9. Які цінові і нецінові фактори впливають на сукупну пропозицію?

10. В якому випадку досягається економічна рівновага на товарному ринку?

11. Чим відрізняються моделі економічної рівноваги на різних відрізках кривої сукупної пропозиції?

Тема 5. Грошовий ринок

міра грошей, прийнята в країні за одиницю (в ній виражаються ціни товарів та послуг)

вагова кількість грошового матеріалу, прийнятого в країні за грошову одиницю

установи, що здійснюють випуск грошей і цінних паперів та визначають порядок емісії

матеріалізована в певному типі загального еквівалента мінова вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і є стабільним платіжним засобом у готівковому обігу

державні і недержавні установи, які регулюють грошовий обіг

співвідношення з іншими валютами

Рис. 5.1 Елементи грошової системи

Таблиця 5.1 Грошові агрегати у відповідності з ліквідністю грошей

Грошовий агрегат – специфічне угрупування деяких категорій грошових одиниць, що визначене законодавством у відповідності з принципом ліквідності
У різних країнах світу існують різні підходи щодо включення активів різного ступеня ліквідності грошової маси
Класифікація МВФ	Класифікація НБУ (1993 р.)
М0 – національна готівкова валюта	М0 – готівка поза банківською системою
М1 = М0 + поточні депозити;	М1 = М0 + кошти на рахунках і поточних депозитах;
М2 = М1 + строкові та накопичувальні депозити, депозитні сертифікати, цінні папери, що перекуповуються за угодою	М2 = М1 + строкові депозити і валютні заощадження
М3 = М2 + дорожні чеки, комерційні папери	М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків
М4 = М3 + ліквідні державні цінні папери, облігації, що вільно обертаються, євровалютні рахунки, пасиви окремих фінансових посередників.

Рис. 5.2 Структура грошової маси

Рис. 5.3 Пропозиція грошей

Рис. 5.4 Попит на гроші для угод

Рис. 5.5 Попит на гроші як активи

Рис. 5.6 Модель грошового ринку

Населення		Банки
Вклади населення в комерційних банках	Внески Позики	К редитування банками населення
		Банківські Резерви
Готівка		Готівка

Рис. 5.7 Процес створення банківських депозитів

Рис. 5.8 Інструменти регулювання грошовї маси

Таблиця 5.2 Грошово - кредитна (монетарна) політика, її цілі та інструменти

Грошово-кредитна (монетарна) політика - сукупність заходів держави в сфері грошового обігу і кредитних відносин
Короткострокові цілі			Стратегічні цілі
а) грошова маса; б) ставка процента; в) обмінний курс.			а) економічне зростання; б) повна зайнятість; в) стабільність цін; г) стійкий платіжний баланс.
Інструменти кредитно-грошової політики
Прямого регулювання	ліміти кредитування; пряме регулювання ставки процента.
Непрямого регулювання	операції на відкритому ринку	Купівля-продаж центральним банком облігацій державного займу комерційним банкам і населенню в цілому. Купуючи цінні папери, ЦБ збільшує резерви комерційних банків і сприяє зростанню грошової пропозиції.
	зміна норми обов’язкових резервів	Збільшення норми резервування зменшує кредитні можливості комерційних банків, а зменшення, навпаки, збільшує таку можливість.
	зміна облікової ставки (ставки рефінансування)	Змінюючи облікову ставку, ЦБ може впливати на резерви комерційних банків, розширюючи чи скорочуючи їх можливості в кредитуванні населення та підприємств.

За об’єктами впливу

• стимулювання кредитної емісії (кредитна експансія);

• стримування кредитної емісії (кредитна рестрикція)

За характером параметрів

• кількісні інструменти – впливають на стан кредитних можливостей комерційних банків;

• якісні інструменти – пряме регулювання вартості банківських кредитів

За формою впливу

• адміністративні (прямі) інструменти – у формі директив, інструкцій та інше від ЦБ, мета яких обмежити сферу діяльності кредитних установ;

• ринкові (непрямі) інструменти – способи впливу ЦБ на грошову пропозицію (М^S) шляхом формування певних умов на грошовому ринку та ринку капіталів

За строками впливу

• короткострокові іструменти, за допомогою яких досягаються проміжні цілі грошово-кредитної політики;

• довгострокові інстру-менти діють від одного року і більше з метою фінансової стабілізації та сприяння довгостроковому економічному зростанню

Рис. 5.9 Інструменти грошово-кредитної політики

Рис. 5.10 Політика «дорогих грошей»

Рис. 5.10 Політика «дешевих грошей»