19.4. Малий бізнес у системі тнк

Уявлення про організаційну структуру ТНК не буде повним без розгляду питання про роль “малого бізнесу” в системі ТНК. Справа в тому, що для ефективного і конкурентного функціонування ТНК залучає в орбіту свого впливу так званий “малий бізнес”, що складається з великої кількості венчурних підприємств, субпідрядчиків, ділерів та інших форм дрібних підприємств.

Включення “малого бізнесу” в організаційну структуру ТНК зумовлюється як інтересами дрібних підприємців, так і вигодами, які приносить транснаціональним корпораціям взаємодія з “малим бізнесом”. Для “малого бізнесу” співробітництво з ТНК створює можливість застосування техніки і технології, які дорого коштують, вдаватися до послуг менеджерів — консультаційних фірм ТНК, здійснювати інновації, користуючись результатами НДДКР та маркетингових досліджень великих корпорацій.

Разом з тим ТНК використовують “малий бізнес” як канали швидкої і ефективної адаптації до місцевих умов виробництва і ринку збуту продукції, зв’язки з урядами приймаючих країн (в більшості країн світу система “малого бізнесу” знаходиться під протегуванням уряду). Отримання деталей, вузлів, комплектуючих від місцевих субпідрядчиків призводить до економії транспортних витрат і створює імідж ТНК як охоронців інтересів місцевих виробників. І нарешті, укладання договорів з підприємствами “малого бізнесу” дозволяє ТНК усувати досить небезпечних конкурентів. Багато споживачів віддають перевагу закупівлі продукції у національних (місцевих) виробників.

Взаємодія ТНК з “малим бізнесом” здійснюється в різних формах. Найбільш поширеними з них є такі: 1) контрактна система (контракт про поставку, виключний контракт); 2) “франчайзинг”; 3) ділові послуги.

Дія системи усталених зв’язків ТНК з “малим бізнесом” має подвійне значення в розвитку інтеграційних процесів у ширину і вглибину. По-перше, взаємодія ТНК з “малим бізнесом” сприяє проникненню іноземного капіталу в дедалі більш широке коло країн. Наприклад, італійська фірма “Оліветті” вклала 50 млн дол. в 20 малих американських фірм, що спеціалізуються на програмному забезпеченні обчислювальної техніки. Вкладення такої великої суми дозволило “Оліветті” розширити збут своєї продукції на американському ринку, таким же чином діє фірма і в інших країнах.

По-друге, формування усталених зв’язків ТНК з “малим бізнесом” сприяє структурній перебудові національного господарства країни, підвищенню його “відкритості”, а тому може розглядатися як один з напрямів інтеграції даної країни в систему світового господарства.

* За оцінками ЮНКТАД, частка внутрішньофірмової торгівлі транснаціональних корпорацій становить близько 30% усього обсягу світової торгівлі. В США внутрішньофірмовий обмін становить 2/5, а в країнах Західної Європи майже 1/3 всього обсягу світової торгівлі.

* В теорії менеджменту ці чинники називаються “внутрішніми ситуаційними змінними”. Ці змінні взаємопов’язані між собою. Значні зміни однієї змінної впливають до певної міри на всі останні.

1 Місія — це загальна ціль фірми, у формулюванні якої відображені статус, стратегічний напрям розвитку фірми та орієнтири (тобто більш віддалені цілі, котрі прагне досягти фірма) формування “дерева цілей” — конкретних цілей в різних сферах діяльності, на різних організаційних рівнях і в різних структурах.

*^* Цифри показують приблизний порядок цього процесу.

* За звичаєм технологію визначають як засіб, спосіб перетворення сировини, людей, інформації, фізичних матеріалів, пошукуваних продуктів, послуг. Ось одне з визначень технології: “Технологія — це сполучення кваліфікаційних навичок, устаткування, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень в матеріалах, інформації або людях”.

* Робітники фірми “Крайслер” отримували за годину на два долари менше, ніж робітники компанії “Форд” і “Дженерал Моторс”. За 19 місяців середній робітник фірми втратив в зарплаті майже 10 тисяч доларів.

* Головними “викрадачами розумів” у світі є США, Велика Британія та Канада.

*^* Структура – це логічне взаємовідношення рівнів управління та функціональних галузей (маркетинг, виробництво, навчання персоналу, планування фінансів), побудоване за такою формою, що дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації.

* Ієрархічна структура характеризується жорсткою централізацією управління, котра виражається у встановленні чітких завдань філіям, централізованою акумуляцією розподілу прибутку, орієнтації на масове поточне виробництво, відособленості (менеджменту, технології, маркетингу тощо) від соціально-економічного механізму функціонування приймаючої країни.

* “Синдром Великого Бізнесу” можна розпізнати за такими симптомами: вкрай централізований і розбухлий управлінський апарат; всеохоплююча система спеціальних форм і процедур для прийняття звичайних, повсякденних рішень; зростання числа всякого роду нарад для вироблення таких рішень і передавання проблем, що виникають, з одного відділу до іншого і назад... Внаслідок цього... втрачається зв’язок і співробітництво з передовими рубежами діяльності компанії... Така ерозія здібностей до оперативного реагування руйнує ефективність...” [44, с.15].

404