6. Масові та гурткові форми позакласної музично-виховної роботи. Взаємозв’язок урочної та позаурочної музичної діяльності школярів.

Всі види позакласної музичної роботи можна поділити на масові та гурткові.

Масові форми – шкільні свята пісні, календарні фольклорні свята, шкільний музичний лекторій, відвідування концертів, спектаклів тощо. Їх мета – охоплення значної кількості дітей, не вимагаючи від них якихось особливих обдарувань, спеціальних знань і навичок. Існує певна підготовка до них, але вона залежить від форми конкретного заходу. Масові форми позакласної музичної роботи є епізодичними і не передбачають планомірного музичного навчання. Достатньо бажання й інтересу – і школяр стає учасником заходу.

Гурткові форми – шкільний хор; фольклорний, вокальний, естрадний ансамблі; ансамблі сопілкарів, бандуристів; оркестри народних, дитячих музичних інструментів; гурток навчання гри на музичному інструменті; музично-драматичний гурток; дитячий оперний театр тощо.

Уроки музики тісно пов’язані з позакласною музично-виховною роботою, яка є засобом закріплення та поглиблення набутих на уроках знань, умінь і навичок, застосування їх на практиці. Під час позакласної роботи вчитель часто використовує подібні до урочних методи і прийоми, спільні види музичної діяльності учнів. Школярі, які найбільш яскраво проявляють себе на уроках музики, стають активними учасниками шкільних музичних гуртків. Зв’язок між урочною і позаурочною музичною діяльністю учнів є важливою умовою залучення дітей до художньої культури, формування естетичних смаків, уміння сприймати і оцінювати твори мистецтва.

7. Загальна характеристика сучасних шкільних програм з музики та їх порівняльний аналіз.

У 70- ті роки XX століття композитор Д.Б.Кабалевський розробив музично-педагогічну концепцію, яка виходила з того, що основним завданням масового музичного виховання у з/о школі є не скільки навчання музики, скільки вплив за допомогою музики на духовний світ учнів, насамперед на їхню моральність. Дана концепція знайшла втілення у розробленій автором програмі з музики, яка побудована за тематичним принципом. Програма передбачала застосування як загальнодидактичних методів, так і спеціальних методів.

Вона ставила перед вчителем три основних завдання: 1) прищеплювати інтерес до музики, 2) формувати здатність свідомо сприймати музику та творчо розмірковувати про неї, 3) розвивати в учнів навички виразного виконання музичних творів.

Відповідно до цього висувалися такі вимоги до уроку: 1) урок має бути цілісним процесом, спрямованим на емоційне, активне сприйняття музики, 2) урок має спиратися на основні жанри – пісню, танець, марш, 3) музичні твори, що вивчаються, мають бути художніми і доступними для дітей, здійснювати певну виховну функцію.

Типи уроків музики по даній програмі: 1) “Вступ до теми” – головною ознакою є наявність у його змісті початкової характеристики нового ключового знання. Активізація наявного у школярів життєвого і музичного досвіду під кутом зору ключового знання, початкове узагальнення уявлень про це знання і закріплення його під час сприймання нових творів; 2) “Уроки поглиблення теми” – містять нову характеристику ключового знання. Уроки цього типу переважають у кожній чверті і базуються на використанні різноманітних засобів та методів навчання; 3) “Уроки узагальнення теми” – відрізняються наявністю в їх змісті цілісної збагаченої характеристики ключового знання. Тут встановлюються зв’язки з попередніми темами і робиться “забігання” у наступну чверть; 4) “Урок-концерт” – демонструє рівень музичної культури учнів, досягнутий протягом року.

В 1988 році дана програма була адаптована для шкіл України (частина репертуару була замінена зразками української музики, дещо розширені функції хорового співу, тими самими залишилися мета, завдання, принципи, теми четвертей).

В 90-ті роки XX століття на Україні діяли дві програми з музики, затверджені Міністерством освіти: 1) Програми з музики для середньої з/о школи та поурочні методичні розробки. 1-8 класи: - К.: Освіта, 1991; - К.: Перун, 1996 (З.Бервецький, Р.Марченко, О.Ростовський, Л.Хлєбникова); 2) Програми для шкіл (класів) з поглибленим теоретичним і практичним вивченням музики: 1-11 класи. - К.: Рад. школа, 1990 (З.Жофчак).

Крім вищезазначених, існували також альтернативні програми з музики: Програми з музики для середньої з/о школи та позакласна робота з музики. 1-8 класи / А.Т.Авдієвський, А.Г.Болгарський, І.М.Гадалова, З.З.Жовчак. – К.: Освіта, 1993; Експериментальна програма для середньої з/о школи “Музика” 1-8 класи / О.О.Нижник. – К.: ІЗМН, 1997 та інші.

В перше десятиліття XXI століття існували декілька програм, які були рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в процесі музично-естетичного виховання школярів у ЗНЗ:

1. Програма «Музика» для 1-4-х класів (укл. О.Лобова).

2. Програма «Музика» для 1-4-х класів (укл.: О.Ростовський, Р.Марченко, Л.Хлєбнікова, Р.Марченко).

3. Програма «Музичне мистецтво» для 5-8 класів (укл.: Б.Фільц, І.Бєлова, Г.Букрєєва, М.Демчишин, Л.Масол, О.Мільченко, О.Павленко).

4. Програма для поглибленого вивчення музики «Музика» 1-8 класи (укл.: О.Гумінська).

5. Програма «Мистецтво» для 1-8 класів (укл.: Л.Масол).

На даний час в Україні найбільш розповсюдженими є наступні програми:

1. Програма «Мистецтво» для 1-4-х класів (укл.: Масол, О.Гайдамака, Н.Очеретяна, О.Дмитренко).

2. Програма «Мистецтво» для 5-8-х класів (укл.: Масол, О.Гайдамака, В.Горовенко, О.Калініченко, О.Комаровська, О.Ніщенко, Н.Очеретяна).

3. Програма «Музичне мистецтво» для 1-4-х класів (укл.: Л.Хлєбнікова, Л.Дорогань, І.Івахно, Л.Кондратова, О.Корнілова, О.Лобова, Н.Міщенко).

4. Програма «Музичне мистецтво» для 5-8 класів (укл.: Б.Фільц, І.Бєлова, Г.Букрєєва, М.Демчишин, Л.Масол, О.Мільченко, О.Павленко).

Програма «Мистецтво» для 1-8 класів (укл.: Л.Масол) є прикладом глибокої інтеграції шкільного навчального процесу. В основу побудови програми покладений принцип поліцентричної інтеграції знань: у єдиному тематичному блоці поєднується зміст двох базових мистецьких дисциплін (музики та образотворчого мистецтва), а також елементи синтетичних видів мистецтва (хореографії, театру, кіно). Такий підхід має на меті забезпечення системності художніх знань учнів, розвитку їх художньо-образного мислення.

У багатьох ЗНЗ нашого регіону вчителі музичного мистецтва вже декілька років здійснюють поступовий перехід на викладання за програмою «Мистецтво». Тобто, окремі класи можуть вже працювати за цією програмою, а решта класів продовжують працювати ще за раніше впровадженою програмою «Музичне мистецтво». Ці програми є в наявності у бібліотеці кафедри музики. Їх порівняльний аналіз вам допоможуть зробити таблиці з тематичною структурою програм з музики для 1-4-х та 5-8-х класів.