- •Чернігівський національний технологічний університет коледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг із робочої програми теми лабораторних занять
- •3 Інструкція з техніки безпеки
- •4 Перелік посилань
- •Лабораторне заняття № 1 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 2 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 3 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 4 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 5 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 6 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 7 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 8 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 9 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 10 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 11 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 12 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 13 (2 год.)
- •Хід роботи
Лабораторне заняття № 5 (2 год.)
ТЕМА: Дослідження безтрансформаторних підсилювачів потужності
НАВЧАЛЬНА МЕТА: Дослідити принцип роботи безтрансформаторних підсилювачів потужності. Зняти часові діаграми напруг, визначити параметри безтрансформаторних підсилювачів потужності
ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: ПЕОМ, програма Electronics Workbench
Рисунок 1 - Схема дослідження підсилювача, що працює в режимі В
Рисунок 2 - Схема дослідження підсилювача, що працює в режимі АВ
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:
Потужним каскадом називається підсилювальний каскад призначений для створення потрібного і достатнього рівня потужності у навантаженні – кінцевому приладі пристрою. Особливістю потужного каскаду є заздалегідь задані параметри опору навантаження RН і потужності РН, яка розсіюється в цьому навантаженні. Потужні каскади, як правило, бувають вихідними.
При виборі і проектуванні вихідного каскаду основну увагу звертають на можливість одержати найбільший к.к.д., малі нелінійні спотворення і габаритні розміри.
Транзисторні вихідні каскади виконують однотактними і двотактними.
Активні елементи в підсилювачах потужності можуть працювати в режимах А, В або АВ. Безтрансформаторні потужні вихідні каскади мають безпосередній зв'язок з навантаженням, що дає можливість обійтися без громіздких трансформаторів і розділових конденсаторів; мають хороші частотні і амплітудні характеристики; легко можуть бути виконані за інтегральною технологією.
Безтрансформаторні потужні вихідні каскади збирають в основному по двотактних схемах на транзисторах, працюючих в режимі В або АВ і включених за схемами зі СК або СЕ. У цих схемах можливе поєднання в одному каскаді або однакових транзисторів, або транзисторів з різним типом електропровідності. Каскади, в яких використані транзистори з різним типом електропровідності (р-n-р або n-p-n), називаються каскадами з додатковою симетрією.
Схема двотактного підсилювача потужності, працюючого в режимі B на транзисторах протилежного типу провідності, створюючих комплементарну пару, показана на рис. 1. Двотактний підсилювач потужності, працюючий в режимі B, дає нелінійні спотворення через велику кривизну початкової ділянки вхідних характеристик транзистора. Для виключення цього недоліку підсилювач переводять в режим AB. З цією метою через транзистори задають струм спокою, що становить незначну частину максимального струму в навантаженні. Схема двотактного підсилювача з додатковою симетрією, працюючого в режимі AB, показана на рис. 2.
Початковий струм транзисторів забезпечують відповідним вибором резисторів R1 і R2. Початковий струм вибирають в межах 0,05 - 0,15 максимального струму навантаження.
Хід роботи
1 Дослідження схеми на рисунку 1
1.1 Вивчити схему безтрансформаторного підсилювача на рисунку 1, склад елементів і їх призначення.
1.2 Подати на вхід синусоїдний сигнал від генератора амплітудою 3В та частотою 1000 Гц.
1.3 Підключити до входу підсилювача перший вхід осцилографа, а до навантаження - другий вхід. Замалювати форму вхідного і вихідного сигналів.
1.4 Заміряти за допомогою вольтметра змінного струму вхідну UВХ і вихідну UВИХ напруги підсилювача, за допомогою мілліамперметра змінного струму - вхідний ІВХ і вихідний ІВИХ струми. Дані занести у таблицю 1.
1.5 Розрахувати коефіцієнт підсилення за напругою КU і потужністю КР.
2 Дослідження схеми на рисунку 2
2.1 Вивчити схему безтрансформаторного підсилювача на рисунку 2, склад елементів і їх призначення.
2.1 Повторити для схеми підсилювача, що працює в режимі AB, операції по пп.1.2 – 1.4.
Дані занести у таблицю 1.
2.2 Розрахувати коефіцієнт підсилення за напругою КU і потужністю КР.
Таблиця 1
|
UВХ, мВ |
UВИХ, мВ |
ІВХ, мкА |
ІВИХ, мА |
КU |
КР |
Схема дослідження підсилювача, що працює в режимі В |
|
|
|
|
|
|
Схема дослідження підсилювача, що працює в режимі АВ |
|
|
|
|
|
|
ЗМІСТ ЗВІТУ:
найменування роботи;
мета роботи;
схеми безтрансформаторних підсилювачів потужності;
розрахункова частина;
осцилограми отриманих сигналів в різних режимах;
висновки;
відповіді на контрольні запитання.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:
Які схеми підсилювачів потужності застосовують в режимі класу В?
Які каскади використовують у складі ІМС?
Задача 1. Визначити опір резистора в колі колектора RК, якщо напруга живлення транзисторного каскаду ЕК = 30 В, а струм колектора спокою ІК0 = 2 мА.
(Відповідь: 7,5 кОм).
4 У чому полягає особливості роботи вихідних каскадів?
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ: по результатам виконання, оформлення лабораторної роботи робляться узагальнені висновки і оцінюється виконання, своєчасність і правильність оформлення звіту, з виставленням оцінки по п’ятибальній шкалі в журнал.
ВИКЛАДАЧ - Т.І.Ковальова
