1.2. Класична адміністративна школа: а. Файоль, л. Урвік, г. Черч, Дж. Муні, а. Рейлі



Виникнення адміністративної школи управління головним чином пов'язане з ім'ям Анрі Файоля (1825-1925), який є творцем так званої «теорії адміністрації». Основні положення концепції Файоля викладені в його роботі «Загальне і промислове управління» (1916 р.). В основі його поглядів лежить положення про те, що будь-яке підприємство складається з двох основних систем: матеріальної і соціальної. Перша включає в себе продуктивну працю працівників, а також засоби праці і предмети праці.

Друга характеризує взаємини людей в процесі виробництва матеріальних благ. Однією з основних цілей адміністративної школи було створення універсальних принципів управління, дотримуючись яких, організація безсумнівно доб'ється успіху.



В



важаючи запропоновані ним принципи універсальними, А. Файоль проте вказував, що їхнє застосування повинно носити гнучкий характер і враховувати ситуацію, в якій здійснюється управління. Він відзначав, що система принципів ніколи не може бути завершена, навпаки, вона завжди залишається відкритою для доповнень і змін, заснованих на новому досвіді, його аналізі, осмисленні, узагальненні.

Багато принципів управління, започаткованих А. Файолем, досі мають практичну цінність. Наприклад, японська компанія «Міцусіта електрик» керується наступними сімома принципами управління: об'єктивність, справедливість, згуртованість, благоустрій, скромність, гармонія, оцінка, - які перегукуються з принципами, розробленими А. Файолем.

Надалі багато дослідників займалися вивченням і теоретичним описанням принципів управлінської діяльності, однак, усі вони були тільки послідовниками Файоля, розвиваючи, доповнюючи і конкретизуючи його вчення.





Крім того, А.Файоль адміністративні операції розділив на ряд взаємозалежних і послідовних функцій, які у свою чергу розбив на дві основні групи: специфічні і загальні.



Крім п'яти перерахованих вище функцій управління А. Файоль виділяв ще адміністративну, що мала одну принципову відмінність, що дозволяє розглядати її відокремлено.



А.Файоль достатньо серйозну увагу приділив визначенню ролі головному координатору процесу управління.





Основними послідовниками А. Файоля, які розвивали і поглиблювали його вчення, є Ліндал Урвік, Макс Вебер, Гамільтон Черч, Джеймс Муні та Алан Рейлі.

А



нглійський дослідник Ліндал Урвік, як і А. Файоль, приділяв велику увагу розробці основних функцій адміністрування, до яких він відносив: планування, організацію, укомплектування штату, керівництво, координацію, звітність та складання бюджету. Крім того, Л. Урвік розробив принципи побудови формальної організації, які актуальні і в наші дні.

Г





амільтон Черч основну увагу приділяв вивченню проблем управління виробництвом. У своїй роботі «Наука і практика управління» до числа функцій управління Г. Черч відносить: проектування, обладнання, розпорядництво, облік, оперування.

І



стотний внесок у розвиток адміністративної школи менеджменту внесли такі видатні її представники, як Джеймс Муні та Алан Рейлі. Їх погляди на управління викладені в роботі «Принципи організації» (1939 р.). У зазначеній роботі дано визначення організації як однієї з форм об'єднання людей для досягнення спільної мети.