Основні об’єкти програми

Для успішної роботи в програмі “1С: Підприємство” необхідно дати визначення основних об’єктів системи. До них відносять константи, довідники, план рахунків, журнали, звіти.

Константи. Константи використовуються для роботи з постійною або умовно-постійною інформацією. В основному це загальна інформація про організацію, в якій ведеться облік: “Назва підприємства”, “Розмір ПДВ”, “ПІП головного бухгалтера” тощо.

Зручність використання констант полягає в тому, що в них один раз заноситься будь-яка інформація, яка потім може багато разів використовуватися при формуванні документів, в розрахунках, при побудові звітних форм.

В процесі настройки конфігурації задачі можна створити практично необмежену кількість констант для зберігання будь-якої потрібної інформації.

Вся робота з константами ведеться в спеціальному вікні Список констант. Якщо кінцевий користувач має доступ до констант, то це вікно може бути викликано будь-яким пунктом меню, кнопкою панелі інструментів або через системне вікно Операции.

Вікно списку констант представляє собою таблицю, яка складається з трьох колонок (граф). В графі Код виводяться короткі назви констант. Повна назва служить для розшифровки короткої назви константи. Графа Значение містить саме значення константи.

Рис. 1 Вікно "Список констант"

Порядок розташування констант в списку задається в Конфігураторі системи "1С:Підприємство".

При використанні програми "1С: Підприємство" в сеансі роботи користувача можливе тільки коректування значення констант в списку. Добавлення нових констант, знищення непотрібних констант може виконуватися тільки в Конфігураторі. Щоб змінити значення константи необхідно встановити курсор в комірку таблиці і натиснути клавішу Enter або Shift+Enter. Комірка переключиться в режим редагування.

Довідники. Довідники призначені для зберігання умовно-постійної інформації. Вони використовуються для формування списків можливих значень субконто, тобто для організації аналітичного обліку. Використання довідників дозволяє виключити неоднозначність при заповненні тих чи інших реквізитів документів чи інших довідників. Якщо це не заборонено в конкретній конфігурації (для конкретного користувача), довідник може редагуватися в процесі роботи – можуть вводитися нові записи, редагуватися або вилучатися існуючі. Робота з довідниками може здійснюватися в двох режимах: режим перегляду і редагування та режим вибору елемента довідника. В режимі перегляду та редагування форма довідника відкривається за допомогою головного меню програми натисненням кнопки панелі інструментів, натисненням кнопки іншої форми або будь-якими іншими діями, якщо це обумовлено конфігурацією задачі.

Система „1С:Підприємство” дозволяє організувати багаторівневі довідники до 10 рівней вкладеності. Використання багаторівневих довідників дозволяє організувати умовно-постійну інформацію та класифікатори з потрібним ступенем деталізації, а також організувати введення багаторівневого аналітичного обліку по рахункам.

Довідник відкривається у вигляді вікна (Рис.2.)

Рис. 2. Вікно довідника "Необоротні активи"

Інформація в довіднику упорядкована у вигляді таблиці. Рядки таблиці називають записами. Одне з полів таблиці містить код об’єкта. Як правило, код присвоюється машиною.

План рахунків. План рахунків в програмі "1С: Підприємство" є основою інформаційної бази. Для перегляду плану рахунків слід вибрати команду ОперацииПлан счетов. Вікно плану рахунків побудоване у вигляді таблиці з декількома полями, при цьому записи таблиці відповідають різним рахункам. Рахунки створюються у режимі Конфігуратора і не можуть редагуватися в робочому режимі. Розглянемо вікно плана рахунків (Рис.3.).

Рис. 3. План рахунків

В рахунках по яким ведеться кількісний облік в полі „К” стоїть +. Якщо по рахунку ведеться валютний облік, то ставиться + в полі „В”. В полі ”А” виводиться ознака рахунка – активний (А), активно-пасивний (АП) або пасивний (П). Поле „Субконто” – „ноу-хау” фірми „1С”. У вікні План рахунків ознаку субконто мають ті рахунки, по яким ведеться аналітичний облік. В полі „Субконто” вказується відповідний об’єкт аналітичного обліку. Програма дозволяє до 5 видів субконто. Настройка значень субконто відбувається в режимі Конфігуратора.

Журнали. Журнали в програмі є аналогом журнально-ордерної форми обліку, в них фіксуються операції і первинні документи. Програма пропонує повний набір журналів, починаючи з журнала операцій і закінчуючи повним журналом.

Рис. 4. Журнали

Доступ до журналів здійснюється через меню "Журнали". Журнали різні, але правила роботи в усіх журналах однакові. Розглянемо один з журналів – журнал операцій. В такому журналі відображається інформація про первинні документи і бухгалтерські операції (Рис.4.).

Записи в журналі розміщуються у відповідності з датою вводу інформації в журнал. В заголовку вікна будь-якого журнала в круглих дужках наводиться „интервал видимости” документів і операцій. Всі операції зафіксовані в журналі, але на екран можуть бути виведені документи за вибраний період.

Рис. 5. Журнал операцій

Звіти. Програма „1С: Підприємство” дозволяє отримувати значну кількість різноманітних звітів. Крім традиційних відомостей, таких як оборотно-сальдова відомість, журнал-ордер, головна книга, в програмі є звіти, картка рахунка, аналіз субконто, „шахматка” .Вони дозволяють розглянути рахунок з різних сторін. Доступ до звітів можна отримати через меню Отчеты. (Рис.6.).

Сформувати звіт можна в будь-який момент, але перед формуванням потрібно уточнити, за який період потрібен результат. Звіти формуються за деякий період, який називають періодом розрахунку звітів. За-звичай, звіти розраховуються за квартал. Для цього відкривають вікно Управление бухгалтерскими итогами, вибравши Команду Операции  Управление бухгалтерскими итогами.

Рис. 6. Звіти

Для заповнення звіта вибирають в меню Отчеты потрібний звіт. Незважаючи на те, що звіти різні формуються вони по загальним правилам. Для того, щоб сформувати звіт Оборотно-сальдову відомість:

1. ОтчетыОборотно-сальдовая ведомость (Рис.7.)

2. У вікні, що відкриється встановлюють необхідні параметри для виведення звіту.

3. Кнопка Сформировать.

4. На екран виводиться друкарська форма звіту. (Рис.8.)

Рис. 7. Формування оборотно-сальдової відомості

Рис. 8. Оборотно-сальдова відомість

Розрізняють такі типи звітів:

1. Стандартні звіти

2. Спеціалізовані звіти.

3. Регламентовані звіти.

До стандартних видів звітів відносять всі загальноприйняті звіти: оборотно-сальдова відомість, „шахматка”, картка рахунку тощо.

Спеціалізовані звіти виводять детальну інформацію по співробітникам (звіт Данные расчета зарплаты) і по відрахуванням в фонди з заробітної плати співробітників підприємства (звіт Начисленные налоги с ФОТ) та ін.

Регламентовані звіти – це група звітів, які подаються періодично для звітування в різні контрольно-ревізійні установи. До таких звітів відносять Баланс. Звіти цього типу постійно оновлюються фірмою „1С”.