Операції і проводки

Дані про господарські операції підприємства в системі “1С:Підприємство” зберігаються у вигляді операцій. Кожна операція містить одну або декілька проводок, які повністю відображають в бухгалтерському обліку господарську операцію.

Кожна із проводок, в свою чергу, може складатися із одної або декількох кореспонденцій. Проводки, які містять декілька кореспонденцій, називаються складними. В складних проводках дебет одного рахунку кореспондує з кредитом декількох рахунків або навпаки.

Операція включає в себе не тільки проводки, але і деяку загальну частину, яка характеризує її в цілому, - це зміст операції, її загальна сума, дата номер, а також інші реквізити, які визначаються конфігурацією.

Операції можуть автоматично формуватися документами, або вводиться вручну. Операції, введені вручну, фактично є документом спеціального виду „Операция”, яка не має даних, як інші документи, а має тільки операцію.

Для перегляду операцій в 1С:Підприємство передбачено два вида журналів – журнал операций та журнал проводок.

Журнал операцій дозволяє переглянути список операцій. При цьому кожна операція відображається в ньому одним рядком, який містить найбільш важливу інформацію, яка ідентифікує операцію: дату, вид документу, зміст, суму операції і т.п. В журналі операцій існує можливість перегляду проводок поточної операції (тієї, на якій встановлений курсор). Вони можуть виводиться як в окремому вікні, так і в нижній частині вікна журналу операцій.

Журнал проводок дозволяє переглянути список проводок, які належать різним операціям, в загальній послідовності. Інформація в журналі проводок відображає більш детальніше, в ньому вводяться і дані самої операції, і дані проводок (дебет, кредит, кількість, сума і т.п.).

В обох журналах існують практично однаковий набір дій для маніпулювання операціями, виклик режиму введення або редагування операції, вилучення операції і т.п. При цьому всі дії в журналах виконуються завжди на рівні цілих операцій.

І журнали проводок, і журнали операцій призначені для перегляду даних операцій у виді списку, а введення та редагування операцій завжди здійснюється у формі операції.

Форма операції викликається тоді, коли необхідно ввести нову операцію, переглянути або змінити існуючу операцію. Звичайно ці режими викликаються із журналів операцій або проводок. Форма операції відображає і дає можливість змінити як загальні дані операції, так і проводки операції. Редагування операції в окремій формі забезпечує цілісність бухгалтерської операції, з точки зору повного відображення в бухгалтерському обліку господарської операції.

Таким чином для створення нової господарської операції вручну натискають на першу кнопку на панелі інструментів вікна журналу операцій (рис.5.) або клавішу Ins. При цьому з’являється запит на створення нової операції, в якому вказується дебет рахунка кредит відповідного рахунка, сума операції та коментар операції.

Введення операції можна здійснювати, як знаходячись в журналі операцій, так і в журналі проводок, при цьому передбачено декілька способів введення. В простішому випадку операцію можна ввести „вручну”. Тобто заповнюючи в діалозі всі необхідні дані для нової операції. При цьому потрібно зробити багато ручної роботи – ввести правильно рахунки, об’єкти аналітичного обліку і т.п. Для полегшення занесення даних при введені нової операції передбачені наступні способи:

• копіювання операцій;

• введення типової операції;

• копіювання типової операції;

• введення документу;

• введення операції на основі документу.

Дата нової операції автоматично проставляється рівною робочій даті, яка встановлена в режимі Параметры-Общие. Якщо вводиться велика кількість операцій за деяку дату, яка відрізняється від робочої, можна змінити робочу дату в режимі настройки параметрів.

Номер операції фактично є номером документу спеціального виду Операция, та правила його заповнення аналогічні правилам введення номерів документів. Властивості номера операції, як і інших видів документів, визначається конфігурацією. Взагалі номер нової операції присвоюється автоматично, і при введені реквізитів форми достатньо просто підтвердити підставлений номер. При записі операції номер, як правило, перевіряється на унікальність. Сума операції може вводиться вручну або розраховуватися програмою автоматично.

Так як операція, введена вручну, є документом спеціального виду Операция, то для неї, також як і для всих видів документів, може бути визначена в конфігурації режим введення на основі.

Для введення на основі спочатку встановіть курсор в журналі на операцію (або проводку операції), яка буде являться основою, а потім натисніть клавіши Alt+F9, або в головному меню програми відкрийте вікно Действия, в цьому меню виберіть пункт Ввести на основании. При цьому на екран буде виданий діалог, який містить список видів документів, які можна вводити на основі документу даного виду, тобто тих, для яких передбачений даний режим в конфігурації.

Якщо вибраний вид Операция, то система перейде в режим введення операції вручну; якщо вибраний документ іншого виду, то система перейде в режим введення документу. При цьому дані операції або документу будуть автоматично заповнені у відповідності з алгоритмом, який визначений конфігурацією.