- •Навчально-матеріальне забезпечення:
- •Загальна організація заняття
- •Заходи безпеки
- •Організаційно-методичні вказівки:
- •Види масштабів
- •Точність вимірювання відстаней.
- •Визначення площ за картою
- •Сутність зображення рельєфу горизонталями
- •Визначення стрімкості схилу за формулою.
- •Визначення стрімкості схилу за шкалою закладення.
- •Визначення стрімкості схилу окомірно.
- •Крутість схилу.
Організаційно-методичні вказівки:
Практичне заняття – це форма навчального заняття, під час якого викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни шляхом індивідуального виконання студентами спеціально сформованих завдань та формує вміння і навички практичного застосування цих положень.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях, класах та вартових містечках.
Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому навчально-методичному матеріалі,
Указані методичні засоби, під керівництвом начальника (заступника начальника) кафедри готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять.
Під час проведення практичного заняття навчальна група, у разі необхідності, може поділятися на підгрупи.
2. Викладач повинен старанно готувати та на високому науковому та організаційному рівні проводити заняття з студентами (курсантами) та добиватися їх ефективності, знати моральні, ділові та морально-психологічні якості студентів (курсантів) та використовувати при навчанні і вихованні індивідуальний підхід до кожного.
3. Викладач повинен виконувати всі положення розпорядку денного факультету.
4. Викладач повинен написати план проведення заняття та затвердити його у начальника кафедри (голови ПМГ) за три дні до початку заняття, підготувати спільно з допоміжним персоналом кафедри необхідне матеріальне забезпечення яке потрібно на заняття та підготувати клас до початку проведення заняття.
5. Студенти повинні прибувати на заняття в військової формі одягу та мати зошити та канцелярське приладдя.
6. При проведенні заняття викладач повинен суворо дотримуватися розрахунків навчального часу, які рекомендовані методичною розробкою.
Навчальні питання та розрахунок годин:
І. Вступна частина – 5 хвилин.
ІІ. Основна частина – 70 хвилин:
1. Навчальне питання – 30 хвилин: «Види масштабів та способи визначення відстаней і площ за топографічною картою».
2. Навчальне питання – 20 хвилин: «Сутність зображення рельєфу на топографічних картах».
3. Навчальне питання – 20 хвилин: «Визначення за картою висот, взаємоперевищення точок та визначення взаємовидимості між точками».
ІІІ. Заключна частина – 5 хвилин.
ХІД ЗАНЯТТЯ:
І. Вступна частина – 5 хвилин:
Заслухати доповідь чергового.
Перевірити особовий склад та матеріальне забезпечення заняття.
Оголосити тему, мету, навчальні питання та порядок проведення заняття.
ІІ. Основна частина – 70 хвилин:
1. Навчальне питання – 30 хвилин: «Види масштабів та способи визначення відстаней і площ за топографічною картою».
Види масштабів
Масштаб може бути виражений у числовій формі (чисельний масштаб) або в графічній (лінійний) – у вигляді графіку.
Оформлення на карті чисельного і лінійного масштабів показано на (мал. 1).
мал. 1. Оформлення чисельного і лінійного масштабів
на топографічних картах.
Чисельний масштаб - це відношення двох чисел; чисельник – одиниця, а знаменник - число, яке показує, у скільки разів зменшена кожна лінія місцевості при зображенні її на карті.
Величиною масштабу називають відстань на місцевості в метрах або кілометрах, що відповідає одному сантиметру карти.
Лінійний масштаб - графічне вираження чисельного масштабу у вигляді прямої лінії.
