Визначення площ за картою
Площі об’єктів місцевості визначають окомірно, порівнюючи їх з розмірами (площею) квадрата координатної сітки (табл. 4).
Таблиця 4
Масштаб карти |
Розміри сторони квадрата |
Площа квадрата |
||
в см |
в км |
кв. км |
га |
|
1:25000 |
4 |
1 |
1 |
100 |
1:50000 |
2 |
1 |
1 |
100 |
1:100000 |
2 |
2 |
4 |
400 |
1:200000 |
2 |
4 |
16 |
1 600 |
1:500000 |
2* |
10 |
100 |
10 000 |
* сітка не проводиться, але проведені риски через 2 см |
||||
2. Навчальне питання – 20 хвилин: «Сутність зображення рельєфу на топографічних картах».
Сутність зображення рельєфу горизонталями
На топографічних картах 1:25 000 - 1:200 000 рельєф зображується горизонталями, а на картах 1:500 000 та 1:1 000 000 - горизонталями у сполученні з відмивкою і гіпсометричним зафарбуванням.
Висота перерізу. (мал. 6) Всі нерівності земної поверхні умовно якби перерізаються паралейними площинами, які знаходяться відносно один до одного на однаковому рівні.
Це відстань між двома суміжними основними горизонталями по висоті.
мал. 6. Сутність зображення рельєфу горизонталями.
Висота перерізу рельєфу підписується на кожному аркуші карти під лінійним масштабом, наприклад, Суцільні горизонталі проведені через 10 метрів.
Висоти перерізу рельєфу для топографічних карт різних масштабів указані в (табл. 5).
Таблиця 5.
Масштаб карти |
Висота перерізу (м) |
||
для рівнинної і горбистої місцевості |
для гірської місцевості |
для високогірної місцевості |
|
1:25 000 |
5* |
5 |
10 |
1:50 000 |
10 |
10 |
20 |
1:100 000 |
20 |
20 |
40 |
1:200 000 |
20 |
40 |
80 |
1:500 000 |
50 |
100 |
100 |
* - для плоскорівнинних районів - 2,5 м |
|||
Горизонталь - лінія однакових висот або замкнена крива, що поєднує на карті точки однакових висот. Горизонталі зображаються на картах коричневим кольором і бувають кількох видів (мап. 7).
мал. 7. Види горизонталей: 1 - основні; 2 - потовщені;
3 - додаткові; 4 – допоміжні.
1. Основні (суцільні) горизонталі - проводяться через висоту перерізу, служать для відображення основних форм рельєфу і зображуються на карті суцільною тонкою лінією.
2. Потовщені горизонталі служать для полегшення рахунку висот і зручності в читанні рельєфу; кожна п’ята основна горизонталь потовщується.
3. Додаткові (напівгоризонталі) та 4. допоміжні (чверті) горизонталі служать для відображення важливих подробиць рельєфу, що не виражаються основними горизонталями, і проводяться через -1/2 та 1/4 висоти перерізу. Зображуються на картах переривчастими та короткими переривчастими лініями.
Окремі елементи рельєфу, які зображені горизонталями і які мають визначений зовнішній вигляд, дані в( табл. 6).
Таблиця 6
Типові форми рельєфу |
Зображення форм рельєфу на карті |
Напрямок схилів |
Назви основних точок і ліній |
Гора |
|
|
А – вершина |
Улоговина |
|
|
А – дно |
Хребет |
|
|
АВ – вододіл |
Лощина |
|
|
АВ – водозлив |
Сідловина |
|
|
А – перевал |
Елементи рельєфу, які не можна зобразити горизонталями, викреслюють картах спеціальними умовними знаками: насипи; виїмки на дорогах; курган; яма; обрив; вимоїна; яр; скеля-останець; вхід у печеру (грот); скеля.
Умовно знаки природних утворень рельєфу і відповідні до них підпис характеристик зображаються на картах коричневим кольором, а штучних чорним кольором.
Високогірний рельєф, покритий вічними снігами і льодовиками, зображується на картах горизонталями синього кольору.
Умовні знаки льодових урвищ, скель, льодових тріщин і числові характеристики до них також друкуються синім кольором.