Учбовий план інтернатури з анестезіології

Термін навчання 2 роки з них:

12 місяців – кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО ДЗ «ДМА МОЗУ»,

10 місяців – стажування на базах.

Графік навчального процесу

Роки навчання

Місяці

VIII

IX

X

XI

XII

1

II

III

IV

V

VI

VII

Перший

Б

К

К

К

К

К

К

Б

Б

Б

Б

В

Другий

Б

Б

Б

Б

Б

К

К

К

К

К

К

В

Примітка:

К – навчання на кафедрі,

Б – стажування на базах,

В – відпустка

Кожен лікар-інтерн повинен провести на різних клінічних базах (бази кафедри і бази стажування) не менш 600 анестезій під час оперативних втручань:

В ортопедії-травматології – 75;

В урології – 75;

В абдомінальній хірургії – 300;

В акушерстві-гінекології – 75;

В інших галузях хірургії – 75.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика лікаря-анестезіолога. Лікар-анестезіолог повинен знати:

- анатомію, фізіологію i основи патофізіології людини;

- фізіологію дитини, особливо новонародженого i раннього дитячого віку;

- загальну фармакологію;

- мати чітке уявлення про механізми розвитку серцевої, судинної, дихальної, ниркової, печінкової недостатності, про порушення КОС i водно-електролітного обміну;

- історію анестезіології і реаніматології;

- сучасні теорії загального i місцевого знеболювання;

- класифікацію видів наркозу; клінічний перебіг провідникової i загальної анестезії;

- можливі ускладнення загального i місцевого знеболювання;

- володіти методикою клінічної оцінки стану хворого, який іде на операцію;

знати об'єм передопераційного обстеження i особливості підготовки

хворого до наркозу та операції;

- хід основних оперативних втручань;

- основи ЕКГ;

- обґрунтування вибору різновидності анестезії;

- будову наркозно-дихальної i моніторної апаратури;

- методи очистки, стерилізації і консервування апаратури;

- свої обов'язки під час проведення анестезії i в післянаркозному періоді;

- фармакодинаміку i фармакокінетику різних інгаляційних i неінгаляційних анестетиків, а також препаратів, які використовуються для провідникової анестезії;

- механізм дії міорелаксантів та їх фармакодинаміку;

- антидотну терапію при екзогенних отруєннях;

- теоретичні основи реанімації новонароджених;

- принципи інтенсивної терапії прееклампсії та еклампсії;

- обґрунтування необхідності госпіталізації хворих у відділення реанімації i палати інтенсивної терапії;

- накази та інструктивні документи по організації роботи анестезіолого-реанімаційних відділень;

- техніку безпеки i гігієну роботи в операційній.

Лікар-анестезіолог повинен вміти:

- ретельно зібрати анамнез життя, захворювання i алергічний анамнез;

- уважно здійснити зовнішній огляд з використанням фізікальних методів дослідження;

- вміти проаналізувати результати лабораторних, функціональних i спеціальних методів дослідження;

- виконувати венепункцію;

- готувати систему для внутрішньовенних вливань;

- зондувати шлунок;

- вимірювати центральний венозний тиск;

- володіти методикою переливання крові; вміти лікувати післятрансфузійні ускладнення;

- дотримуватися принципів медичної деонтології та лікарської етики;

- зберігати лікарську таємницю.