Лікар-анестезіолог повинен володіти наступними маніпуляціями та методиками проведення анестезій:

- призначити відповідну передопераційну підготовку;

- призначити премедикацію;

- вміти виконувати веносекцію;

- проводити допоміжну i штучну вентиляцію легень за допомогою маски, мішка наркозного апарату;

- інтубувати трахею;

- проводити масочний наркоз комбінацією анестетиків:

- проводити внутрішньовенний наркоз з використанням препаратів 6ap6ітурової кислоти, пропанідіну, кетаміну, оксибутирату натрія, седуксену, пропофолу;

- проводити аспірацію патологічного секрету із трахеобронхіального дерева;

- проводити контрольовану гіпотонію;

- проводити цілеспрямовану адекватну корекці'ю водно-електролітного, кислотно-основного i білкового стану, визначати об'єм i швидкість проведення інфузійно-трансфузійної терапії;

- вміти налагодити кардіомоніторний нагляд за хворим;

- проводити подовжену ШВЛ;

- володіти методикою проведення форсованого діурезу;

- вміти виконати черезшкірну катетеризацію тpaxeї;

- пунктувати плевральну порожнину;

- проводити краніоцеребральну гіпотермію;

- володіти методикою проведення закритого масажу серця, пункції серця, електричної дефібриляції серця;

- виконувати спинальну пункцію;

- проводити повноцінне парентеральне живлення;

- повинен вміти провести анестезію:

а) при невідкладних операціях на органах черевної порожнини,

б) в травматології i ортопедії,

в) при діагностичних ендоскопічних дослідженнях.

г) в урології;

д) в акушерстві i гінекології,

е) при операціях на органах грудної порожнини,

ж) в нейрохірургії i нейротравматології,

з) в оториноларингології i офтальмології,

i) у хворих похилого віку,

к) у дітей.

Повинен забезпечити кваліфіковане проведення

інтенсивної терапії та реанімації у випадках:

1) астматичного статусу,

2) ателектазу легені i масивної пневмонії,

3) гемо - i пневмотораксу,

4) набряку легень,

5) тромбоемболії легеневої артерії,

6) травматичного шоку,

7) тяжкої черепно-мозкової травми,

8) синдрому тривалого здавлення тканин,

9) перитоніту,

10) гострих отруєнь,

11) кардіогенного шоку,

12) порушень ритму серця,

13) зупинки кровообігу,

14) геморагічного шоку,

15) ДВЗ-синдрому і коагулопатичних кровотеч,

16) після трансфузійних ускладнень i синдрому масивних гемотрансфузій,

17) гострих порушень мозкового кровообігу,

18) набряку-набуханні головного мозку,

19) нейронінфекцій,

20) гiпepглiкoмiчнoї та гiпoглiкeмiчнoї ком,

21) опікового шоку,

22) септичного шоку,

23) правцю,

24) ботулізму,

25) печінкової' i ниркової недостатності,

26) асфіксії (странгуляційної, втоплення),

27) гіперреактивності організму (анафілактичний шок, набряк Квінке, синдром Лайела),

28) тяжкої нефропатії та еклампсії,

29) тромбоемболічних ускладнень в акушерстві,

30) асфіксії новонароджених,

31) гіпертермічного синдрому,

32) переохолодження,

33) укусів ядовитих комах і змій.

34) Записувати в історію хвороби про передопераційний огляд, особливості пеpeбiгy анестезії i стан хворого в ранньому післяопераційному періоді. контролювати i нести відповідальність за якість i об'єктивність інформації в картах обезболювання i листах індивідуального нагляду.