4. Утвердження парламентської республіки в Молдові.

Від часу проголошення незалежної державності й до конституційної реформи 2000 р. в Молдові функціонувала президентсько-парламентська форма влади, згідно з якою центральною постаттю у владній системі вважався президент держави. Першим президентом Молдови 8 грудня 1991 р. обрано Мірчу Снєгура, що перебував на посаді до кінця 1996 р. У 1997-2001 рр. президентом Молдови був колишній лідер республіканської організації КПРС Петру Лучинськи, у 2001 – 2009 рр. - нинішній лідер молдавських комуністів Володимир Воронін. У вересні 2009-березні 2012 рр. через нездатність парламенту Молдови обрати нового главу держави обов’язки президента країни виконував спікер парламенту Молдови.

Від 2000 р. Молдова – парламентська республіка. Закони базуються на Конституції від 29 червня 1994 р., зі змінами, внесеними до основного закону в липні 2000 р. Парламент Молдови – однопалатний, складається з 101 депутата і обирається на 4-річний термін на основі загальних виборів. З 1993 р. у Молдові функціонує пропорційна виборча система, за депутатські мандати змагаються виключно політичні партії та блоки. Згідно зі змінами до Конституції Молдови, проголосованими парламентом 5 липня 2000 р., президент обирається депутатами парламенту терміном на чотири роки, а Молдова перетворилася на класичну парламентську республіку.

Президент Молдови, хоч і залишився номінальним главою держави, виконує переважно представницькі та виконавчі функції, не беручи участі у формуванні стратегії розвитку держави і не маючи вирішального впливу на ухвалення зовнішньополітичних рішень. Він втратив право розпуску парламенту за власною ініціативою, вплив на кадрові зміни в уряді та контроль за його діяльністю. Від депутатів парламенту фактично залежить ухвалення рішень законодавчого характеру та безпосередній вплив на прийняття рішень виконавчої влади.

Після проведення конституційної реформи Молдова стала першою країною на пострадянському просторі, в якій до влади повернулися комуністи. На дострокових парламентських виборах 25 лютого 2001 р. ця партія отримала майже половину голосів виборців і завоювала 70 з 101 депутатських місць в парламенті. Лідер партії В.Воронін обійняв і посаду президента держави. Зважена внутрішня і зовнішня політика комуністів та проголошений ними курс на досягнення демократичної, європейської моделі правління в державі допомогли їм зберегти владу в республіці і після парламентських виборів 2005 р.

На позачергових парламентських виборах 28 листопада 2010 р. виборчий поріг подолали чотири партії: Партія комуністів отримала 42 депутатських мандати, Ліберал-демократична партія - 32, Демократична партія - 15 і Ліберальна партія - 12.

Серед країн СНД геополітичне становище Молдови є чи не найскладнішим як у результаті підвищеного інтересу до неї з боку Румунії, України та Росії, так і у зв'язку зі складною внутрішньополітичною та економічною ситуацією, вийти з якої власними силами Молдова неспроможна. Наближення ЄС і НАТО до кордонів Молдови створило принципово нову геополітичну ситуацію, що вимагає від молдовського керівництва рішучих кроків у проведенні економічних реформ, які мають стати запорукою майбутньої євроінтеграції Молдови. Одним із центральних завдань стало підключення країни до важливих європейських комунікацій, зокрема транспортних коридорів. Важливим кроком у цьому напрямку є відкриття у березні 2009 року в придунайському селі Джурджулешть портового терміналу, що засвідчило перетворення Молдови на морську державу.

Пріоритетними завданнями своєї зовнішньої політики Молдова визначила розвиток відносин взаємовигідного співробітництва з країнами-сусідами (Україною і Румунією), поглиблення регіональних інтеграційних процесів, інтеграцію до Європейського Союзу, знаходження балансу у взаєминах з Росією і США, вихід на якісно новий рівень двостороннього співробітництва з країнами Азії, Африки і Близького Сходу, вигідну для себе діяльність у міжнародних організаціях. У реалізації цих завдань зроблено розрахунок на допомогу впливових представників молдавської діаспори, яка є досить чисельною в Ізраїлі, Німеччині, Франції, Канаді, США, Португалії, Болгарії та Греції. Згідно з конституцією 1994 р., Республіка Молдова є нейтральною державою. Цей статус не дозволяє їй мати на своїй території військові бази інших країн. Молдова є членом ряду авторитетних міжнародних організацій: ООН (з 2 березня 1992), Ради Європи (з липня 1995), СОТ (з 2001). У липні 1998 р. Молдова підписала Угоду про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом. Вона є учасником програми НАТО "Партнерство заради миру".

Найважливішими партнерами Молдови на міжнародній арені є Румунія, Україна та Росія. Входження Румунії до складу НАТО створило ситуацію, коли Північноатлантичний альянс став безпосереднім сусідом Молдови на її західному кордоні. Ця обставина, а також зближення позицій Росії та членів НАТО з питань спільної боротьби зі світовим тероризмом після трагічних подій 11 вересня