Становлення багатопартійної системи в Росії: дореволюційний період

Багатопартійна система в Росії почала складатися набагато пізніше, ніж в більшості розвинених країн Західної Європи і Америки. Головною причиною цього був панівний кілька століть кріпак лад з яскраво вираженою самодержавної владою.

Реформи шістдесятих років XIX століття привели не тільки до бурхливого економічного зростання, а й до помітних змін на політичній арені країни. Це, перш за все, відноситься до процесу різкої політизації суспільства, коли різні соціальні верстви шукали можливість впливати на поступово втрачає свій вплив самодержавство.

Багатопартійна система в Росії бере свій початок в кінці XIX - початку ХХ ст., Коли за неповне десятиліття оформилося понад п`ятдесят партій. Безумовно, цей процес був безпосередньо пов`язаний з бурхливими подіями першої російської революції і виданням Маніфесту від сімнадцятого жовтня 1905 року. Серед найбільш помітних політичних організацій варто виділити РСДРП, Конституційно-демократичну партію, Октябристів, Союз русского народа і Партію соціалістів-революціонерів.

У той же час варто відзначити, що формування багатопартійної системи в нашій країні проходило в умовах серйозних соціальних змін, і до революції цей процес так і не був завершений. Головними перешкодами тут були складна багатоступенева система виборів, нерівні умови для партій в політичній діяльності, а також зберігалася домінуюче становище самодержавства на політичній арені.

Радянський період

З приходом в жовтні 1917 року до влади революційно налаштованої партії більшовиків діяльність всіх інших політичних об`єднань стала поступово згортатися. Вже до літа 1918 року РСДРП (б) залишилася єдиною легально діючої політичною партією, всі інші були або закриті, або саморозпустилися. На довгі десятиліття в країні встановилася монополія однієї сили.

Багатопартійна система в СРСР стала відроджуватися в кінці 1980-х рр., Коли в зв`язку з перебудовою і політикою демократизації суспільства в країні стали з`являтися опозиційні політичні рухи. Особливо швидкими темпами цей процес пішов після скасування в 1990 році шостої статті Конституції, яка гарантувала панівне становище КПРС.

Уже в перші місяці після знаменитого березневого з`їзду народних депутатів міністерством юстиції СРСР було зареєстровано близько двадцяти політичних партій і рухів. До моменту розпаду держави їх вже налічувалося понад шістдесят.

Становлення багатопартійності в Росії: сучасний етап

Формування багатопартійної системи в Росії перейшло на якісно інший рівень після прийняття в грудні 1993 року нової Конституції. Саме тут, в тринадцятої статті, закріплений такий політико-правовий інститут, як багатопартійність. Він має на увазі існування необмеженої кількості партій, які, з одного боку, мають право в законному порядку боротися за владу, а з іншого - повинні відповідати за свої дії перед виборцями.

У Росії в даний час не існує будь-якої офіційної ідеології, тому політичні партії можуть мати і правий, і лівий ухил. Основна умова - відсутність в їхніх програмних вимогах закликів до расової або національної дискримінації, а також до революційних дій з метою радикально змінити існуючий лад. Пам`ятаючи про радянський досвід, створення партійних осередків на заводах, в організаціях і установах заборонено.

До найбільш великим і відомим політичним рухам, діяльність яких триває вже не один виборчий цикл, слід віднести КПРФ, «Єдину Росію», «Яблуко», ЛДПР, «Справедливу Росію». Ці партії відрізняються один від одного не тільки програмними вимогами, але і своєю організаційною структурою, і методами роботи з населенням.