- •Лабораторна робота № 1
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Склад пакета Турбо Паскаль
- •1.2 Запуск інтеґрованого середовища Турбо Паскаль
- •1.3 Робоче середовище Турбо Паскаль
- •1.4 Призначення команд рядка «Меню»
- •1.4.1 Меню File
- •1.4.2 Меню Edit
- •1.4.4 Меню Run
- •1.4.5 Меню Compile
- •1.4.3 Меню Search
- •1.4.6 Меню Debug
- •1.4.7 Меню Tools
- •1.4.8 Меню Options
- •1.4.9 Меню Window і Help
- •2 Порядок виконання
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Порядок отримання *.Exe файла
- •1.2 Операторні дужки begin …end...
- •1.3 Оператори введення/виведення
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3
- •1 Загальні відомості
- •Прості типи даних мови програмування Турбо Паскаль
- •1.2 Оператор присвоювання
- •Математичні функції й операції
- •Порядок виконання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •1 Загальні відомості
- •Структурні оператори. Складений оператор
- •Оператори розгалуження
- •1.2.1 Оператор if … then … else...
- •1.2.2 Оператор case … of … end...
- •Оператори циклу
- •1.3.1 Цикл із передумовою while … do …
- •Цикл із постумовою repeat … until …
- •Цикл із лічильником for … to … do …
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •1 Загальні відомості
- •Методи знаходження екстремумів функції
- •Методи розв’язування нелінійних рівнянь
- •Методи обчислення визначеного інтеґрала
- •1.4 Методи обчислення невласного інтеґрала
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •1 Загальні відомості
- •Символьний тип. Особливості застосування
- •Введення символів із клавіатури
- •Рядковий тип. Особливості застосування
- •Операції над рядками
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Кодування символів відповідно до стандарту ansi
- •Лабораторна робота № 7
- •1 Загальні відомості
- •Структурні типи даних. Масиви
- •Опис масивів
- •1.2.1 Одновимірні масиви
- •1.2.2 Двовимірні масиви
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •1 Загальні відомості
- •Особливості використання модуля crt
- •Константи, типи і змінні
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •1 Загальні відомості
- •Особливості використання модуля Graph
- •Константи, типи і змінні
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10
- •Загальні відомості
- •Особливості використання модуля Dos
- •Константи, типи і змінні
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11
- •1 Загальні відомості
- •Основні методи сортування
- •1.2 Оцінка алгоритмів сортування
- •1.3 Методи сортування
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
Контрольні запитання
Які типи даних ви знаєте? У чому їх відмінність?
Наведіть приклад опису змінних.
Наведіть приклад опису констант.
Оператор присвоювання. Його призначення. Формат.
Математичні функції та операції.
Особливості застосування MOD і DIV.
Функції перетворення Trunc і Round.
Лабораторна робота № 4
Тема. Складений оператор. Оператори розгалуження if … then … else, case … of … end... Оператори циклу while … do … , repeat … until..., for … to … do … ...
Мета. Вивчити структурні оператори мови програмування. Набути навичок роботи з операторами розгалуження і циклу
1 Загальні відомості
Структурні оператори. Складений оператор
У попередніх лабораторних роботах були розглянуті прості лінійні програми, тобто програми, операції яких виконуються по черзі й саме в тому порядку, в якому вони записані. Лінійні програми звичайно призначені для розв’язування простих задач, у яких не передбачений вибір з декількох можливих альтернатив чи циклічне повторення операцій. У даній лабораторній роботі ви ознайомитеся з операторами, що передбачають вибір альтернативи і циклів – це структурні оператори.
Структурні оператори використовуються для розв’язування більш складних задач, і вони складаються зі спеціальних зарезервованих слів, логічних виразів та інших операторів. Кожен такий оператор явно чи неявно містить одну чи декілька логічних перевірок.
Складений оператор – це оператор вигляду:
begin
S_1;
S_2;
…;
S_n;
end;
де оператори S_i, у свою чергу, можуть бути простими чи складеними. Складений оператор сприймається компілятором як один оператор. Це необхідно, коли дозволяється використання лише одного оператора, а насправді необхідно використовувати декілька операторів. З цим часто зіштовхуються під час проектування циклів умовних чи операторів.
Приклад:
Var
…………
BEGIN
…………
begin {початок складеного оператора}
S := S + 1;
B := sin(X) – sqrt(a);
end; {кінець складеного оператора}
……………
END.
Оператори розгалуження
1.2.1 Оператор if … then … else...
Оператор if … then … else називається умовним оператором і має вигляд:
If <умова> then <оператор1>;
else <оператор2>;
де вираз <умова> є логічним. Якщо логічний вираз «істина» (умова виконується), то виконується оператор <оператор1>, у протилежному випадку (умова не виконується) виконується оператор <оператор2>.
Слід зазначити, що відповідно до формальних правил мови в умовному операторі після then і else допускається застосування тільки одного оператора. Оператори умови допускається включати один в одного. Використання else в операторі необов’язкове. У цьому випадку при не виконанні умови, тобто вираз <умова> «помилковий», будуть виконуватися оператори, що йдуть після оператора умови.
1.2.2 Оператор case … of … end...
У тому випадку, якщо маємо декілька (три і більша) альтернатив, доцільно використовувати оператор case. Цей оператор називається оператором вибору і має наступний вигляд:
case expression of
values_1: statement_1;
values_2: statement_2;
… … …
values_n: statement_n;
else statement;
end;
Між зарезервованими словами case і of знаходиться вираз expressions, що набуває значення, яке може знаходитися в одному зі списків значень values_n …, що зходяться ліворуч від двокрапок. Даний вираз називається селектором. Оператор else, що відповідає всім неперерахованим значенням expressions, необов'язковий. При виконанні даного оператора спочатку обчислюється значення селектора (вираз будь-якого порядкового типу). Потім вибирається той список, якому належить отримане значення, і виконується відповідний оператор.
