- •Лабораторна робота № 1
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Склад пакета Турбо Паскаль
- •1.2 Запуск інтеґрованого середовища Турбо Паскаль
- •1.3 Робоче середовище Турбо Паскаль
- •1.4 Призначення команд рядка «Меню»
- •1.4.1 Меню File
- •1.4.2 Меню Edit
- •1.4.4 Меню Run
- •1.4.5 Меню Compile
- •1.4.3 Меню Search
- •1.4.6 Меню Debug
- •1.4.7 Меню Tools
- •1.4.8 Меню Options
- •1.4.9 Меню Window і Help
- •2 Порядок виконання
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Порядок отримання *.Exe файла
- •1.2 Операторні дужки begin …end...
- •1.3 Оператори введення/виведення
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3
- •1 Загальні відомості
- •Прості типи даних мови програмування Турбо Паскаль
- •1.2 Оператор присвоювання
- •Математичні функції й операції
- •Порядок виконання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •1 Загальні відомості
- •Структурні оператори. Складений оператор
- •Оператори розгалуження
- •1.2.1 Оператор if … then … else...
- •1.2.2 Оператор case … of … end...
- •Оператори циклу
- •1.3.1 Цикл із передумовою while … do …
- •Цикл із постумовою repeat … until …
- •Цикл із лічильником for … to … do …
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •1 Загальні відомості
- •Методи знаходження екстремумів функції
- •Методи розв’язування нелінійних рівнянь
- •Методи обчислення визначеного інтеґрала
- •1.4 Методи обчислення невласного інтеґрала
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •1 Загальні відомості
- •Символьний тип. Особливості застосування
- •Введення символів із клавіатури
- •Рядковий тип. Особливості застосування
- •Операції над рядками
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Кодування символів відповідно до стандарту ansi
- •Лабораторна робота № 7
- •1 Загальні відомості
- •Структурні типи даних. Масиви
- •Опис масивів
- •1.2.1 Одновимірні масиви
- •1.2.2 Двовимірні масиви
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •1 Загальні відомості
- •Особливості використання модуля crt
- •Константи, типи і змінні
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •1 Загальні відомості
- •Особливості використання модуля Graph
- •Константи, типи і змінні
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10
- •Загальні відомості
- •Особливості використання модуля Dos
- •Константи, типи і змінні
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11
- •1 Загальні відомості
- •Основні методи сортування
- •1.2 Оцінка алгоритмів сортування
- •1.3 Методи сортування
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
1.4.8 Меню Options
Меню Options містить команди, що дозволяють проглянути і змінити різні установки прийняті за замовчанням у Turbo Pascal. Більшість команд у цьому меню передбачає діалогову роботу з програмістом.
Рекомендується установки не змінювати.
У
деяких випадках, якщо зміни необхідні,
треба скористатися командами:
Команда Compiler дозволяє установити опції компілятора.
Вікно Compiler Options містить декілька груп опцій.
Перша – Сode generation – стрсується коду, що генерується. Група Run—time errors дозволяє ввімкнути або відключити перевірку компілятором деяких помилок ходу виконання програми. Рекомендується, щоб перевірка всіх помилок використовувалася. Група Syntax options встановлює деякі опції перевірки синтаксису мови. Відмітивши в групі Numeric processing одну з опцій, користувач може дати вказівки компілятору використовувати апаратний математичний співпроцесор або його програмний емулятор. Група Debugging використовується для того, щоб визначити, чи треба ґенерувати необхідну для налагодження програми інформацію. На етапі розробки і налагодження програми ознаки даної групи повинні бути встановлені. У цьому випадку в процесі компіляції створюється спеціальна таблиця, що встановлює відповідність між номерами рядків вихідного тексту програми й адресами, що використовуються в об'єктному коді програми. Це дає можливість швидко встановити, в якому місці програми під час її виконання виник збій. Останнє поле в цьому вікні називається Conditional defines. Тут можуть бути задані символи, що спеціальним чином використовуються при компіляції.
Команда Memory size у своєму вікні містить три поля, що використовуються для визначення розміру стеку, а також мінімальної та максимальної кількості динамічної пам'яті.
Команда Linker встановлює опції компонувальника. Тут можна визначити три карти розподілу пам'яті, а також місце розташування буфера компонувальника.
Команда Debugger у своєму вікні пропонує визначити вид налагоджувальної інформації, що включається до виконавчого файла.
Розташування необхідних файлів вказується у вікні, що викликається командою Directories.
У першому полі перелічуються каталоги, у яких містяться результати компіляції, – виконавчі файли і скомпільовані модулі, у другому полі - файли, що включаються, а в третьому і четвертому полях - каталоги з модулями й об'єктними файлами, створені асемблерними програмами.
Команда Tools дозволяє приєднати до інтеґрованого середовища додаткові утиліти.
Команда Environment використовується для наладгодження параметрів інтерфейсу інтеґрованого середовища користувачем. Зокрема, параметри екрана, вбудованого редактора, миші, початкового завантаження і кольори. Наприклад, можна установити різні кольори для змінних, ідентифікаторів, повідомлень, початку і кінця циклу і т.д.
Будь-які установки, зроблені в меню Options, можна зберегти у файлах типу .TP і .DSK для використання їх у наступних сеансах роботи за допомогою команд Save і Save as. Підключити файли типу *.TP і *.DSK можна командою Open.
