Принципи типологізації документів
Принципи типологізації документів запозичені з теорії книги і були свого часу сформульовані І.Моргенштерном: соціальна детермінованість типологічних схем, їхня логічна обгрунтованість, відповідність потребам всіх напрямів документознавства, відображення в схемах найсуттєвіших елементів документа.
Н.Кушнаренко сформулювала ряд вимог:
√ співмірності (виділення видів у процесі поділу за однією ознакою)
√ безперервності (повнота переліку документів – члени не переходять в інші поділи)
√ взаємовиключення видів
√ неперемежування видів (один поділ на одній основі)
(За С. Кушнаренко)
Ієрархія – розташування частин цілого в певному порядку від вищого до нижчого
Дихтомія – послідовність поділу документів одного класу на два протилежні види, підвиди, різновиди (опублікований – неопублікований
Класифікація, взагалі, є логічною процедурою, особливим випадком застосування поділу обсягу поняття. Поділ обсягу поняття робиться за певною ознакою (або сукупністю ознак), яка називається підставою поділу. Вибір підстави залежить від мети, заради якої робиться поділ.
Основні вимоги до класифікації: повнота переліку класів і необхідність виділення класів у процесі поділу за однією підставою (щоб забезпечити відсутність пересічення видів, що виділяються).
Процес здійснення класифікації називають "класифікування". У результаті класифікування одержують певну класифікацію як перелік класів, тобто підрозділів, на які поділяється вихідне поняття.
Як відомо, класифікація є одним із засобів теоретичного пізнання будь-якого об'єкта. Для пізнання документа теж потрібно його класифікувати, тобто визначити види документів, визначити ознаки, за якими вони розрізняються.
Крім наукового значення, класифікації документів мають і практичне спрямування: вони допомагають у практичній діяльності з виявлення, добору, організації збереження та використання документів.
Існують різноманітні класифікації документів, за різними ознаками. Найвідомішими є семантичні класифікації, тобто за змістом документів, залежно від того, про що в них йдеться: УДК, ББК тощо. Але кожна з таких класифікацій призначається для документів певних видів (друкованих, рукописних тощо).
Визначення видів документів — важливе завдання науки і практики. Його можна виконати за допомогою типологічної класифікації. Типологія — це "наука про типи", точніше, це розділ наукового знання, який визначає типи, види та інші типологічні підрозділи чи різновиди документів і який не стосується семантики (тобто змісту) документа.
Класифікація Документа IV за ознаками, що характеризують матеріальний носій документа
Спочатку представимо види документів і ознаки, за якими вони виділяються, у вигляді таблиці 4.1.
А. Види документів за особливостями носія інформації
Таблиця 4.3.
Типологічна класифікація Документа IV
Примітки
Висновки
Класифікація є потрібною перш за все для наукового пізнання документа, для порівняння його різновидів з іншими явищами дійсності, наприклад з книгою. Крім того, класифікація документів потрібна для організації практичної роботи з ними. В останньому випадку, можливо, не будуть потрібні багато які з фасетів класифікації, тому деякі напрями класифікування можна буде об'єднати. Пропонуємо скорочену підсумкову типологічну класифікацію Документа IV (див. таблицю 4.3).
\
Тема „Особливості документологічних досліджень в Україні та за кордоном”
План
Проблематика сучасних наукових досліджень у галузі документології.
Внесок УНДІАСД в розвиток документології.
Діяльність наукових шкіл документознавства/документології.
Напрями діяльності міжнародних організацій документологічного профілю.
Наукові дослідження документологів зарубіжних країн
Завдання:
1. Визначте напрямки наукових досліджень документологічних шкіл України.
2. Дослідіть проблематику і структуру фахових видань.