3. Антиалкогольна просвіта та виховання

У просвітницькій роботі соціальних педагогів можна виділити ряд помилок, а саме:

1. Вони, бажаючи якомо­га сильніше налякати слухачів, змальовують традиційний, плакатноно-сатиричний образ алкоголіка або наркомана як людини, яка вже фізично й морально спустошена, цілком деградувала, брудна, обірвана, з набряклим обличчям, з червоним або сизим носом.

2. Слід зважати те, що неповнолітні також звичайно сприймають перспективу алкоголізму як щось нереальне, що їх не стосується. Навіть ті з них, хто вже вживає спиртне систематично, з і презирством та насмішкою відгукуються про алкоголіків, не припускаючи думки про те, що вони самі можуть стати такими. Тому, кажучи про небезпеку спиртного, слід передусім акцентувати увагу що алкоголізм розпочинається вже з виникнення алкогольного узалежнення.

3. Психологічно не обґрунтованим моментом антиалкогольної просвіти серед неповнолітніх є надмірне захоплення демонстрацією згубного впливу алко­голю на здоров’я. Звичайно в лекціях та просвітницьких бесідах яскраво змальовують наслідки зловживання алкого­лем.

Однак така інфор­мація звичайно не справляє враження на учнів, вони не сприймають і тим більше не засвоюють її. Це пояснюється тим, що діти ще не мають усвідомленої перспективи на майбутнє, вони живуть сьогоденням. Тому будь-які прик­рощі зі здоров’ям, які розпочнуться потім, через кілька років, їх не лякають. Слід ураховувати, що для підлітка термін 5—8 років — ціле життя, навіть 2—3 роки — дуже далека перспектива.

Загалом турбота про своє здоров’я з’являється в людини тільки з віком. Замолоду ж людина свого здоров’я просто не помічає (як не помічає повітря, поки воно є), вважаючи, що буде здоровою довічно. Таким чи­ном, правильно оцінити та врахувати інформацію про шкідливість алкоголю для здоров’я може тільки зріла осо­бистість. Тільки коли людина орієнтована на досягнення життєво важливих цілей, умовою здійснення яких є її нормальний фізіологічний та психологічний стан, вона уникає шкідливих впливів алкоголю на організм. Але, на жаль, нині в більшості підлітків (та й молоді взагалі) не сформовані високі ідеали, прагнення та цінності, заради яких вони б відмовилися від теперішніх радощів.

4. Ототожнення антиалкогольного виховання з просвітою. Вважається, що чим більше соціальні педагоги говоритимуть про шкідливість алкоголю, чим частіше вони проводитимуть лекції, диспути, вечори запитань та відповідей на цю тематику, тим краще поставлено в школі роботу щодо боротьби з алкоголізмом. Однак реальний стан справ у такій школі часто не відповідає такому уявленню. І річ тут не в тім, що просвіта проводилася пагано, а в тім, що така просвіта є лише частиною антиалкогольного виховання.

Тому у молодших класах основними компонентами антиалкогольного виховання мають бути:

1. Вивчення особистості учнів, особливостей їхнього психічного розвитку;

2. Вивчення сім’ї, в якій зростає учень, з метою визначення типу сімейного виховання дитини;

3. Виявлення сімей, де батьки (або один з батьків, хтось з інших членів сім'ї, що проживає в одній квартирі з дитиною) зловживають спиртними напоями.

Що стосується антиалкогольної просвіти, то, на на­шу думку, недоцільно проводити спеціальні бесіди про шкідливість алкоголю з молодшими школя­рами. Це пояснюється тим, що, по-перше, на уроках з валеології вони отримують достатньо інформації з цих пи­тань. По-друге, майже всі діти до 10—11 років негативно ставляться до спиртного. Тому для дітей, які виховуються в нормальних сім'ях, ця інфор­мація буде надлишковою і навіть може пробудити нездо­рову цікавість до алкогольних проблем. Для тих дітей, що виховуються в алкогольних сім'ях, такі бесіди являють со­бою додаткову психотравму, що погіршує їх (і без того складну) ситуацію розвитку. Натомість у дітей цього віку необхідно наполегливо і послідовно виробляти навички здорового способу життя. Саме звичка до правильного харчування, режиму дня, рухової активності, гігієни є запорукою формування в дитини усвідомлення цінності здоров’я.

У підлітковому віці учні вже цілком здатні сприймати інформацію про шкідливість алкоголю. Особливо ефективним є подання такої інформації ненав’язливо, непрямими методами. Наприклад, під час вивчення шкільних предметів. Поряд із фронтальною антиалкогольною роботою учнями необхідно виявляти дітей, особистісно схильних до алкоголізму, оскільки для них необхідні спеціальні заходи, спрямовані на подолання пси логічної готовності до вживання психотропних речовин.