3.Інструктивно-методичні матеріали до практичних занять.

1.Навчально-методичні матеріали з дисципліни. Основна література

1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. — К.: Артек, 1999.

2. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. — 400 с.

3. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. — Харків: Торсінг, 2001.- 384 с.

4. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування — Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. — 480 с.

5. Мацюк З.О. Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування — К.: Каравела, 2005.

6. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. — 424 с.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: модульний курс. — К., 2008 — 448 с.

8. Шевчук С.В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. — 160 с.

Додаткова література

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2004. — 344 с.

2. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. — К.: Вища школа, 2003. — 462 с.

3. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2006. — 291 с.

4. Посібник з теорії і практики ділової української мови / Укладач: Антонюк Т.М. — Чернівці: 2000. — 57 с.

5. Шевчук С.В. Службове листування. Довідник. — К.: ЛІТЕРА, 1999.

6. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. -К.: Освіта, 2008 — 254с.

Словники

1. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — 896 с.

2. Головащук І.С. Російсько-український словник сталих словосполучень. — К., 2001.

3. Гринчишин Д.Г. та ін. Словник-довідник з культури української мови. — Львів: Фенікс, 1996.

4. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронiмiв української мови. — К.: Рад. шк., 1986. — 222 с.

5. Новий російсько-український словник-довідник: Близько 65тис. слів/ С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко, К.В. Ленець, Л.О. Пустовіт. — К.: Довіра, 1996. — 797 с.

6. Пустовіт Й.О. та ін. Словник іншомовних слів. — К.: Довіра, 2000. — 635 с.

Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки. — К.: Наук, думка, 1994.

7. Словник синонімів української мови: У 2-х томах / Редкол. А.А. Бурячок та ін. — К.: Наукова думка, 2000.

8. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. — К.: Наукова думка, 2003. — 1104 с. — (Словники України).

9. Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення = Русско-украинский словарь деловой речи. К.: Вища школа, 2008. — 487 с.

2. Послідовність виконання.

Практичне заняття проводиться відповідно до Положення про організацію навчального процесу в Криворізькому коледжі Національного авіаційного університету (КК НАУ ПОНП 03-2011).

3.Завдання для виявлення ступеню оволодіння необхідними теоретичними положеннями. Тест 1

1. Мовний етикет - це:

а) сукупність речень, об'єднаних у тематичну й струк­турну цілісність за правилами певної мовної си­стеми;

б) правила мовленнєвої поведінки, прийняті націо­нальним колективом мовців;

в) модель побудови однотипних документів.

2. Стандартна послідовність фраз у зверненні до незнайомої людини може мати таку послідовність:

а) Щиро вдячний за ...; Добрий день!; Чи не могли б Ви сказати ...;

б) Вибачте, що затримую Вас; Скажіть, будь ласка,...; Добрий день!

в) Добрий день!; Будьте ласкаві, скажіть ...; Щиро дякую Вам.

3. Пораду можна висловити так:

а) Чи не спробувати Вам вступити до університету?

б) Доведеться Вам вступити до університету;

в) Не варто про це думати.

4. Висловити власний погляд можна, скориставшись та­кою фразою:

а) Я рахую, що цю книжку варто придбати;

б) Я вважаю, що цю книжку варто придбати;

в) Я пропоную Вам придбати цю книжку.

5. Заспокоїти, втішити людину можна за допомогою та­кої словесної формули:

а) Ти(Ви) не зовсім добре вчинив(ли);

б) Це все дрібниці! Не варто про це думати;

в) Ви маєте рацію!

6. Відповідь адресата на зауваження може являти собою:

а) вибачення, подяку, співчуття;

б) заперечення, розраду, згоду;

в) вибачення, заперечення, з'ясування.

7. Спілкування - це:

а) один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, по-

чуттями, волевиявлен­нями з метою інформування;

б) не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспіль­ного поводження, що виражається в народних зви­чаях, віруваннях, у ставленні один до одного;

в) найважливіший, універсальний засіб організації та координації всіх видів суспільної діяльності.

8. Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:

а) ретельно готуватися до неї, основну увагу зосере­джувати на власному «я», говрити швидко;

б) ретельно готуватися до неї, бути уважним, тактов­ним, враховувати точку зору співбесідника;

в) ретельно готуватися до неї, висловлювати думки точно, логічно, постійно перебивати співрозмов­ника, щоб встигнути все сказати.

9. Бесіда - це:

а) розмова двох або більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем;

б) одна з найістотніших ознак нації;

в) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються в процесі су­спільної комунікації.

10. Будь-яку телефонну розмову починаємо коротким ви­явом ввічливості:

а) Я Вас вітаю;

б) Добрий день (ранок, вечір)!

в) Вельмишановний добродію!

11. Візитна картка - це:

а) картка для поздоровлення з нагоди певної події;

б) картка для вручення під час знайомства чи візиту;

в) картка з фотографією.

12. Вступ доповіді повинен містити:

а) причину й мету виступу, розкривати суть конкрет­ної справи, щоб привернути увагу аудиторії;

б) переконливі цифри, факти, цитати, переконливі міркування;

в) підсумок виступу.

13.Якщо телефонуєте ви, то:

а) насамперед запитайте, чи є у вашого співрозмов­ника достатньо часу для бесіди;

б) насамперед запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співрозмовника;

в) насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, також своє прізвище, ім'я та по батькові.

14.Телефонна розмова - це:

а) розмова двох і більше осіб з метою отримання пев­ної інформації, вирішення важливих проблем;

б) один із різновидів усного мовлення, що характери­зується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами;

в) одна з найпоширеніших форм публічного виступу.

15. Найпоширенішими прощальними фразами є:

а) До побачення!; Будьте здорові!; Даруйте, але Ви тут не маєте рації;

б) Бувай(те) здорові!; Добраніч!; На все добре!

в) Прощавайте!; Хай Вам щастить!; Дякую за добре слово.

16.Якщо телефонують Вам, то:

а) запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співрозмовника;

б) привітайтеся, назвіть своє прізвище, ім'я, по бать­кові;

в) зніміть трубку й назвіть організацію, яку Ви пред­ставляєте.

17.Доповідь слід будувати, дотримуючись таких вимог:

а) суцільний текст, без ліричних відступів, висновки узгоджені зі вступом;

б) висвітленню кожного питання приділяти однакову кількість часу;

в) теоретична обґрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення переконливих прикладів.

18. Щоб познайомитися безпосередньо, тобто без 3-ї особи, можна скористатися такими словесними формулами:

а) Познайомтесь, будь ласка!; Чому б нам не позна­йомитися!; Моє ім'я ...;

б) Дозвольте познайомити вас!; Будьмо знайомі; Я...;

в) Будьмо знайомі!; Ви не проти, щоб ми познайо­милися?; Моє прізвище ....

19. Під технікою спілкування розуміємо:

а) сукупність стандартів культурної поведінки, етич­них і естетичних норм у ви-

користанні вербальних і невербальних засобів комунікативної взаємодії;

б) сукупність мовних засобів, зумовлених змістом метою висловлювання;

в) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріп-

люються у процесі суспільної комунікації.

20. Телефонна розмова складається з таких етапів:

а) вступ, основна частина, закінчення;

б) момент налагодження контакту, викладення суті справи, закінчення розмови;

в) момент налагодження контакту, прощання.

21. Щоб стати цікавим співрозмовником, необхідно:

а) усміхатися, говорити тільки про себе;

б) говорити про те, що цікавить слухачів, мати всебічні знання;

в) повчати слухачів, вживати якомога більше слів, підкреслюють шанобливе ста-

влення до людей.

22. Щоб Ваша розповідь була цікавою, потрібно:

а) підібрати цікаву тему розмови, розповідь має стислою й зрозумілою, залучити

слухачів до дис­кусії;

б) підібрати цікаву тему розмови, цікавитись людьми, які присутні, посміхатися;

в) залучити слухачів до дискусії, наводити захоплю­ючі факти, вітатися першим.

23. Якщо ви бажаєте навчитися критикувати так, щоб не образити людину, то:

а) вказуйте на її помилки в присутності інших, робіть це по-дружньому;

б) критикуйте прямо, в присутності інших, похваліть те, що ваш знайомий ро-

бить як слід;

в) вказуйте на помилки лише віч-на-віч, попросіть вибачення за зроблене заува-

ження.

24. Щоб бути приємним співрозмовником, треба:

а) якомога більше говорити, дотримуватися правил спілкування, бути тактов-

ним;

б) вітатися першим, виявляти дружнє ставлення до людей, дотримуватись правил

спілкування;

в) вітатися першим, намагатися всіх переговорити, бути тактовним.

25. Найкраща цінність оратора -

а) не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба;

б) не тільки сказати те, що потрібно, але й сказати те, чого не треба;

в) говорити багато.

26. Щоб утримувати увагу слухачів, потрібно:

а) говорити надто голосно;

б) говорити тихо;

в) пристосовувати свій голос до тієї обстановки, де відбувається спілкування.

27. Незалежно від того, хто телефонує, треба:

а) бути доброзичливим, уважно вислуховувати співбесідника, бути стриманим;

б) бути тактовним і стриманим, покласти трубку, коли розмова стала вельми не-

приємною;

в) бути доброзичливим, тактовним, розмовляти дуже голосно.

28. Якщо до телефону підійшов не той, хто вам потрібен, ви повинні:

а) покласти слухавку й ще раз зателефонувати;

б) з'ясувати причину своєї невдачі;

в) перепросити і звернутися з проханням покликати потрібну вам людину.

29. Ініціатива закінчення розмови зазвичай належить тому:

а) хто телефонує;

б) кому телефонують;

в) будь-кому.

30. Під час виголошення доповіді голос треба підвищу­вати тоді:

а) коли хочете когось переконати;

б) коли хочете відповісти на запитання;

в) коли ставите запитання, виявляєте здивування чи радість.

Тест 2

1. За стадіями створення виділяють:

а) оригінали, виписки, копії;

б) стандартні й індивідуальні;

в) оформлені на папері, диску, фотоплівці.

2. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається:

а) трафаретним шрифтом;

б) заявою;

в) формуляром.

3. За призначенням виділяють такі документи:

а) довідки, інструкції, протоколи;

б) внутрішні й зовнішні;

в) розпорядчі, щодо особового складу.

4. Основний вид ділового мовлення, що фіксує та передає інформацію, підтверджуєїї достовірність, об'єктивність, називається:

а) дублікатом;

б) документом;

в) випискою.

5. За строками виконання виділяють такі документи:

а) секретні й несекретні;

б) звичайні, термінові й дуже термінові;

в) рукописні.

6. Напис, зроблений керівником установи на документі, що містить вказівки щодо виконання цього документа, називається:

а) візою;

б) грифом затвердження;

в) резолюцією.

7.Якщо документ адресується установі, її структурному підрозділу без зазначення посадової особи, їх найменування подаються у:

а) називному відмінку;

б) родовому відмінку;

в) давальному відмінку.

8.Виберіть правильний варіант оформлювання підпису й дати під документом:

а)підпис дата

б)дата

підпис

в)підпис

дата

г)дата підпис

9. Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то сторінки документа нумеруютьсятак:

а) непарні сторінки — у правому верхньому кутку, а парні - у лівому;

б) зверху посередині;

в) знизу посередині.

10. Нова система нумерації рубрик тексту ґрунтується на використанні:

а) слів і літер;

б) лише арабських цифр;

в) арабських та римських цифр.

11. Друкована стандартна форма документа з реквізитами, що містять постійну інфо­рмацію, - це:

а) бланк;

б) формуляр-зразок;

в) реквізит.

12. За походженням документи поділяються на:

а) внутрішні та зовнішні;

б) організаційні, розпорядчі, інформаційні,

в) службові (офіційні) й особисті.

13. Якщо текст документа не вміщується на одній сторінці, на другу сторінку можна перенести:

а) сам підпис:

б) не менш двох рядків тексту й підпис;

в) підпис і дату.

14. У документах варто вживати стандартизовані сполучення типу:

а) згідно з, у відповідності, у зв'язку;

б) згідно, відповідно, у зв'язку з;

в) згідно з, відповідно до, з огляду на.

15. Під час складання документів текст слід викладати від:

а) другої особи однини;

б) третьої особи;

в) другої особи множини.

16. Сукупність речень, об'єднаних у тематичну й структурну цілісність за правиламипевної мовної системи, називається:

а) текстом;

б) абзацом;

в) реквізитом.

17. Реквізит «адресат» у документах розташовується:

а) з правого боку у верхній частині сторінки;

б) з правого боку у нижній частині сторінки;

в) з лівого боку у верхній частині сторінки.

18. Спосіб засвідчення документа після його підписання, який санкціонує поширеннядії документа на визначене коло організацій, структурних підрозділів чи службових осіб,- це:

а) гриф узгодження;

б) резолюція;

в) гриф затвердження.

19. Віза складається з:

а) особистого підпису особи, що візує, й дати;

б) назви установи, особистого підпису, його розшифрування;

в) дати.

20. Підпис у документі слід оформлювати так:

а) Директор училища прізвище, ініціали підпис;

б) Директор училища підпис ініціали, прізвище;

в) Директор училища ініціали, прізвище підпис.

21. Якщо документ має додатки, згадувані в тексті або ті, що пояснюють його зміст,то відмітку про це оформляють так:

а) Додаток: на 2 арк. лише адресатові;

б) Додаток: на 3 арк. у 2 прим.;

в) Додаток: «відомість успішності» на 1 арк. у 2 прим

22 .Підписують, як правило:

а) всі примірники документа;

б) два примірники документа;

в) перший примірник документа.

23. Відступ управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у до­ кументі, називається:

а) рубрикацією;

б) абзацом;

в) текстом.

24.Другий примірник документа, виданий у зв'язку з втратою оригіналу, -це:

а) витяг;

б) відпуск;

в) дублікат.

25. За формою документи поділяються на:

а) службові й особисті;

б) стандартні й індивідуальні;

в) зовнішні й внутрішні.

26. Якщо документ підписують кілька осіб, що займають однакову посаду, їх підписирозташовуються:

а) на одному рівні;

б) один під одним;

в) після дати.

27.Точне відтворення оригіналу - це:

а) копія;

б) відпуск;

в) витяг.

28. Організація роботи з документами та діяльність щодо їх створення називається:

а) етикетом;

б) діловодством;

в) літературною нормою.

29.Текст документа складається з таких логічних елементів:

а) вступу, доказу, закінчення;

б) зачину, фрази, коментарів;

в) вступу, зачину, коментарів.

30. Дослівне відтворення постійної інформації однотипної групи документів з пропу­сками для подальшого заповнення конкретного документа - це:

а) бланк;

б) формуляр;

в) трафаретний текст.

Тест 3

1.За формою оголошення бувають:

а) повні, стислі, стенографічні;

б) писані, мальовані; друковані; в газетах, журналах тощо;

в) звичайні, термінові.

2. Протокол загальних зборів підписують:

а) керівник установи і секретар;

б) голова зборів і керівник структурного підрозділу;

в) голова зборів і секретар.

3. Документ, що укладається на підтвердження фактів,подій, пов'язаних із діяльністю установ та окремих осіб,називається:

а) звіт;

б) довідка;

в) заява.

4. За обсягом фіксованих відомостей протоколи поділя­ються на:

а) стислі, повні, стенографічні;

б) особисті, службові;

в) прості й складні.

5. Звіти поділяють на:

а) офіційні та особисті;

б) повні, звичайні;

в) статистичні (цифрові) й текстові.

6. Доповідні записки поділяються на:

а) внутрішні та зовнішні;

б) організаційні, розпорядчі, інформаційні;

в) звичайні й термінові.

7. Ксерокопія документа, що передається до організації за допомогою спеціального апарата телефонними каналами зв'язку, називається:

а) телеграмою;

б) факсом;

в) радіограмою.

8. Адреса одержувача листа оформляється на конверті в такій послідовності:

а) назва міста, вулиці, номер будинку і квартири, прі­звище, ім'я та по батькові;

б) прізвище, ім'я та по батькові адресата, назвавулиці, номер будинку і квартири, назва міста;

в) прізвище, ім'я та по батькові адресата, назва міста,назва вулиці, номер будинку і квартири.

9. Основною метою рецензії є:

а) швидко ознайомити читачів з твором;

б) висловити пропозиції;

в) рекомендувати твір до друку чи захисту.

10. Документ, в якому дається коротка, стисла характери­стика змісту книги, статі, рукопису, називається:

а) анотацією;

б) відгуком;

в) рефератом.

11. Коротка форма протоколу, що відтворює лише однеп итання порядку денного, називається:

а) витягом з протоколу;

б) стислим протоколом;

в) коротким протоколом.

12. Довідка може бути:

а) індивідуальною та стандартною;

б) секретною і несекретною;

в) особистою й службовою.

13. Документ, що містить письмовий виклад наукової статті, монографії, результатів наукового дослідження, зміс­ту книги, називається:

а) рецензією;

б) рефератом;

в) статтею.

14.Ви вирішили повідомити засоби масової інформації про важливу подію із життя вашої установи. Це можна зро­бити, оформивши:

а) лист-повідомлення;

б) лист-запит;

в) прес-реліз.

15. За кількістю адресатів службові листи поділяються на:

а) секретні й несекретні;

б) колективні, звичайні, циркулярні;

в) внутрішні й зовнішні.

16.Адресат у листі слід оформляти так:

а) професійно-технічне училище № 8 Василенку П. П.

б) до професійно-технічного училища № 8Василенко П. П.

в) професійно-технічному училищу № 8 Василенку П. П.

17. Якщо лист написано на бланку установи, то його під­ писують так:

а) Директор школи прізвище, ініціали,підпис

б) Директор школи ініціали, прізвище підпис.

в) Директор школи підпис ініціали, прізвище.

18. У листах звертання до адресата оформлюють так:

а) Вельмишановний пане директор!

б) Вельмишановний пане директоре!

в) Вельмишановний пан директоре!

19. За надану допомогу, послугу, підтримку, вітання висловлюємо подяку так:

а) Щиро дякуємо Вас за привітання з нагоди ювілею училища;

б) Щиро дякуємо Вам за привітання з приводу ювілеюучилища;

в) Щиро дякуємо Вам за привітання з нагоди ювілеюучилища.

20. Поширеними вступними фразами у ділових листах є посилання на попередню домовленість, яке оформляють так:

а) У відповідності з нашою домовленістю;

б) Відповідно нашої домовленості;

в) Згідно з нашою домовленістю.

21. Правила ввічливості вимагають відповісти на одер­жаний лист упродовж:

а) 7—10 днів;

б) 5—8 днів;

в) 6 днів.

22. Документ, укладений на вимогу керівника, в якому випояснюєте певні свої вчинки, називається:

а) звітом;

б) пояснювальною запискою;

в) доповідною запискою.

23. До Президента держави слід звертатися так:

а) Шановний Вікторе Федоровичу!

б) Вельмишановний пане Президенте!

в) Шановний пане!

24. Відмову слід формулювати так:

а) На жаль, ми не можемо прийняти Вашої пропозиції;

б) Ми не можемо прийняти Вашої пропозиції;

в) Не приймаємо Вашу пропозицію

25. Перелік документів, що додаються до листа, оформ­ляють так:

а) До листа додається слідуючий документ: Проектреконструкції училища: на 2 арк. в 1 прим.;

б) Додатки: 1. Проект реконструкції училища: на 2арк. в 1 прим.;

в) До листа прикладається такий документ: Проект реконструкції училища: на 2 арк. в 1 прим.

26. Дату написання листа можна записати так:

а) 16 квітня 2003 р.

б) 16.ІV.2003 р.

в) 16.04.04 р.

27. Виберіть правильний варіант:

а) Виписка з протоколу № 8 загальних зборів педколективу від 3 травня 2003 р.

б) Виписка з протоколу № 8 загальних зборів педколективу, що відбулися 3 травня 2003 р.

в) Витяг з протоколу № 8 загальних зборів педколективу від 3 травня 2003 р.

28. Питання, що їх розглядають на зборах, нараді абоконференції, становлять:

а) порядок денний;

б) повістку денну;

в) питання протоколу.

29. Точна вказівка місця проживання чи перебування кого-небудь,або місцезнаходження чого-небудь, складена за певною формою:

а) адреса;

б) телеграма;

в) телефонограма.

30. Якщо лист адресовано установі, поштову адресу вка­зують:

а) перед назвою установи чи структурного підрозділу;

б) після назви установи чи структурного підрозділу;

в) в будь-якому порядку.