1.3.3. Законодавча функція.

Ця функція є найважливішою і найбільш об'ємною за значенням і змістом. В її межах форму­ється правова система Української держави, забезпечується правове регулювання відносин, що виникають у суспільстві і потребують законодавчого регулювання. Зміст законодавчої діяльності Верховної Ради полягає в підготовці і прийнятті законів.

Із змісту Конституції випливає, що Вер­ховна Рада може приймати закон з будь-якого питання у ме­жах своїх повноважень, за винятком тих, які вирішуються виключно всеукраїнським референдумом. Водночас Консти­туцією передбачається коло питань, які регулюються виключ­но законами України. Згідно зі ст. 92 Конституції виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство; правосуб'єктність громадян, ста­тус іноземців та осіб без громадянства; права корінних народів і національних меншин; порядок застосування мов. Основну групу питань виключно законодавчого регулювання станов­лять екологічні, соціальні, культурні та економічні питання; засади використання природних ресурсів виключної (морсь­кої) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосис­тем, транспорту і зв'язку; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури й охорони здоров'я; екологічної безпеки; правовий режим власності; правові заса­ди і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади регулювання демо­графічних і міграційних процесів та інші питання зазначені в ст. 92 КУ.

1.3.4. Компетенція Верховної Ради України.

Компетенція парламенту України – це сукупність предметів його відання та повноважень, необхідних для реалізації основних функцій.

Компетенція Верховної Ради України встановлюється Кон­ституцією та законами України. Конституція визначає ком­петенцію Верховної Ради України шляхом закріплення пов­новажень парламенту (ст. 85), а також кола відносин, які ре­гулюються виключно законами України (ст. 92). Особливість компетенції Верховної Ради виявляється у тому, що Верховна Рада встановлює як свою власну компетенцію, так і компетен­цію інших державних органів, закріплюючи її в Конституції України і законах. Значний обсяг повноважень Верховної Ра­ди України, різноманітність сфер життя держави, на які по­ширюється компетенція парламенту України, викликає по­требу в її класифікації.

У сфері державного будівництва до повноважень Верховної Ради належить: прийняття Конституції України, внесення змін до неї; призначення всеукраїнського референдуму з пи­тання про зміну території України; визначення правового ре­жиму державного кордону; визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; визначення засад регулювання демогра­фічних та міграційних процесів, територіального устрою Украї­ни, місцевого самоврядування, статусу столиці України, спе­ціального статусу інших міст; встановлення порядку використання і захисту державних символів, державних нагород, встановлення державних свят та ін. (пункти 1, 2, 5 ст. 85; пункти 10, 13, 15, 16 частини першої ст. 92; пункти 4, 5, 7 частини другої ст. 92 Конституції).

У сфері формування державних органів і контролю за їх діяльністю до компетенції Верховної Ради належить: призна­чення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання зго­ди на призначення і звільнення з посад у випадках, передба­чених Конституцією; призначення на посади та звільнення з посад голови та інших членів Рахункової палати; призначен­ня на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верхов­ної Ради України з прав людини; заслуховування його щоріч­них доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні; дострокове припинення повноважень Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності ви­сновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення поза­чергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим (пункти 15, 16, 17, 28 ст. 85 Конституції України). У цій сфері Верховна Рада також визначає: організацію і дія­льність органів виконавчої влади, основи державної служби; судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експер­тизи, організацію і діяльність прокуратури, органів дізнання і установ виконання покарань; основи організації і діяльності адвокатури (пункти 12 і 14 частини другої ст. 92 Конституції).

У сфері зовнішньої політики, оборони і державної безпе­ки Верховна Рада: визначає засади зовнішніх відносин, зов­нішньоекономічної діяльності, митної справи; основи націо­нальної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпе­чення громадського порядку; надає у встановлений термін згоду на обов'язковість міжнародних договорів України; за­тверджує рішення про надання Україною позик і економічної допомоги державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і між­народних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснює контроль за їх ви­користанням (пункти 9, 17 частини першої ст. 92; пункти 14, 32 ст. 85 Конституції

У сфері охорони прав і свобод людини і громадянина та

встановлення їх правового статусу Верховна Рада визначає: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина; громадянство; правосуб’єктність громадян; статус іноземців та осіб без громадянс­тва; права корінних народів і національних меншин; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охоро­ни дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я, екологічної безпеки та ін.

Верховна Рада визначає засади створення і діяльності по­літичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації (ст. 92 Конституції).

В економічній сфері до повноважень Верховної Ради нале­жить: затвердження Державного бюджету України та внесен­ня змін до нього, затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національ­но-культурного розвитку, охорони довкілля; визначення пра­вового режиму власності; встановлення Державного бюджету і бюджетної системи України; системи оподаткування, подат­ків і зборів; засад створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статусу на­ціональної валюти, а також статусу іноземних валют на тери­торії України; порядку випуску та обігу державних цінних паперів, їх видів і типів та ін. Через повноваження Верховна Рада реалізує свої основні функції як парламент України.

Аналіз ст. 92 КУ, яка містить перелік питань, що належать до повноважень ВРУ та визначаються чи встановлюються виключно законами України, дає підстави стверджувати, що парламент України за зазначеною класифікацією належить до парламентів з абсолютно визначеною, тобто обмеженою компетенцією.